Бідні узбеки?

      Україна не приймає біженців з Узбекистану. Таку голослівну заяву зробив народний депутат, лідер Християнсько-ліберальної партії України Леонід Черновецький. Як повідомляє УНІАН, у нардепа є інформація, що наприкінці серпня цього року на пропускному пункті Конотопу, що на Сумщині, прикордонники не впустили в Україну декілька сімей із біженцями з Андижана. «Цих нещасних людей відправили на територію Росії, і вони зараз перебувають у Брянську», — заявив Черновецький.

      На думку депутата, цей інцидент є грубим порушенням прав біженців та порушенням міжнародних нормативних актів, учасником яких є й Україна. Тому Черновецький закликає голову Державної прикордонної служби Миколу Литвина провести службове розслідування та покарати винних.

      Масові втечі з Узбекистану почалися з травня, після кривавих подій в Андижані, де мирну демонстрацію розстріляли війська, було вбито кількасот громадян. Основною причиною втечі з батьківщини узбеки називають політичне переслідування.

      У прес-службі Державної прикордонної служби після перевірки інформації, розповсюдженої Черновецьким, «УМ» підтвердили факт затримання 21 серпня в потязі «Москва — Київ» дев'ятьох громадян Узбекистану, серед яких були й діти. Водночас прикордонники кажуть, що узбеків не впустили на територію України через те, що самі емігранти надали завідомо неправдиві дані.

      «Узбекистан належить до переліку країн ризику. Відповідно до його громадян ми ставимося особливо», — розповідає «УМ» співробітник прес-служби Державної прикордонної служби Андрій Кучеров. Поговоривши із згаданими Черновецьким мігрантами, прикордонники дійшли висновку, що ті «намагалися незаконно перетнути кордон для незаконного проживання в Україні». Хоча в міграційній картці п'ятеро узбеків написали, що їдуть на весілля, двоє — у приватній справі, а одна жінка взагалі не вказала мету поїздки. За словами прикордонників, київську адресу, за якою збиралися тимчасово проживати мігранти, всі дев'ятеро осіб подали одну й ту саму. Також узбеки стверджували, що їдуть із Ташкента, а згідно з даними паспортів вони вже близько двох місяців перебували на території Росії. Насторожило правоохоронців, що візитери везли з собою дуже багато особистих речей (у тому числі — посуд), які навіть не помістилися у спеціальне службове приміщення, і довелося під час контролю речі залишити під охороною на пероні. Отже, ці люди всерйоз думали залишитися в Україні. «Наголошу, що вони не написали жодних заяв про надання їм політичного притулку і на співбесіді жодним словом не обмовилися, що хочуть отримати статус біженця або постійно проживати в Україні», — говорить Андрій Кучеров. Саме через надання завідомо неправдивих даних було відмовлено в перетині кордону.

      Точну цифру узбеків, які після кривавої бойні в Андижані намагалися в'їхали в Україну, в Держприкордонслужбі «УМ» не змогли повідомити. Пан Кучеров лише зазначив, що затримують на кордоні їх регулярно. Водночас зауважимо, що отримати статус біженця не так просто — адже для цього треба довести цілком обгрунтовані побоювання стати жертвою переслідувань у своїй Вітчизні. А сам розгляд справи про надання цього статусу, згідно з українським законодавством, може тривати до шести місяців. Як повідомили «УМ» в управлінні міграційної служби Харківської області, компетенція якої розповсюджується також на прикордонну Сумську та Донецьку області, з травня цього року і до сьогодні жоден узбек, який хотів перетнути чи перетнув кордон України, не написав заяву про надання йому статусу біженця. А за даними на жовтень 2004 року в Україні статус біженця має лише одна громадянка Узбекистану.