«Європейський Союз має досить багато власних проблем і прагне якнайшвидше позбутися клопоту з Косовим, дозволивши йому незалежність», — повідомила днями польська газета «Жечпосполита» з посиланням на свої джерела у Брюсселі. Керівництво ЄС виходить iз засади, що демократичні стандарти і так колись будуть виконані у цій формально сербській провінції з переважно албанським населенням. З часу бомбардувань НАТО Сербії 1999 року Косово перебуває під протекторатом ООН. На Брюссель та ООН справляє враження те, що албанці Косова рішуче налаштовані на здобуття незалежності і вимагають якомога швидшого її надання.
«Не буде традиційного переговорного столу — переговори між сербами та албанцями проведуть представники міжнародної спільноти», — заявив колишній голова МЗС Сербії і Чорногорії Горан Свіланович. І з такими переговорами потрібно поспішати, оскільки президент Косова Ібрагім Ругова, прихильник мирної дороги до незалежності й одночасно єдиний політик, який може стати арбітром між ворогуючими сторонами, є смертельно хворим — лікарі виявили у нього рак легенів.
Теоретично, термін початку перемовин залежить від звіту спеціального посланця ООН, норвезького дипломата Кая Ейде. Якщо він визнає, що в провінції дотримуються демократичних стандартів, то переговори можна розпочинати негайно. Звіт має з'явитися найближчими днями. Але вже відомо, що він буде негативним. Як неофіційно довідалася «Жечпосполита», Європейський Союз, який здійснює моніторинг ситуації в Косові, скоріше за все проігнорує цей звіт. І тоді події будуть розгортатися за сценарієм Ругови, який пообіцяв, що Косово до 12 червня 2006 року стане незалежною країною. Можливо, що ЄС для збереження обличчя запропонує провінції так звану умовну незалежність, яка переросте у повну лише в разі дотримання в ній прав сербської та інших національних меншин.
Офіційному Белграду буде важко погодитися на такий розвиток подій. Сербія пропонує два інші сценарії розв'язання конфлікту: надання албанцям Косова чогось середнього між автономією і незалежністю або поділу провінції на дві частини — сербську та албанську.