Історії міжкордоння: шпигуни (репортери) проти Інших
Зазвичай вважають, що головною книгою (Magnum opus) Артуро Переса-Реверте є романний цикл про капітана Алятрісте. >>
Одна з фоторобiт Наталi Мельнiкової.
Незвичайний фестиваль відбувся у ці вихідні у старовинному Збаразькому замку, що на Тернопільщині. Ще задовго до його початку, по обіді, сюди почали з'їжджатися дивні молоді люди в екстравагантному чорному вбранні, з чудернацьки розмальованими обличчями і навіть тілами. Представники оригінальної молодіжної субкультури, яку некомпетентні люди вважають мало не «від нечистого», хоч самі готи позиціонують себе як істинні християни, а свій наскрізь похмурий імідж пояснюють лише «надто серйозним ставленням до життя», завидна просто «тусувалися» на території колишньої фортеці-палацу. Але як тільки почало смеркати, над її стінами (відповідний «спецефект» створив дим від численних вогнищ, що в них масово спалювалося на навколишніх полях і городах бадилля зібраної картоплі та крикливі зграї наляканих ним ворон) зазвучала специфічна «сумна» музика. Так розпочався другий фестиваль готичної культури «Некрополіс. Чорна ліра», організаторами якого виступили члени тернопільського готичного клубу «Гамадіон». Гурти «Замкова тінь», «Полинове поле», AudiSile, Zsuf та інші потім до світанку з душею демонстрували готичну музику у її найширшому діапазоні, від класики — до «металу». Однак переможців тут не визначали і нагород не вручали. Як висловився патріарх (своєрідна головна виборна посада) «Гамадіону», літератор і ведучий молодіжної програми місцевого телеканалу Роман Нагуляк, передусім готи своїм фестивалем «хотіли ще раз довести, що цікава альтернатива різним попсовим дійствам існує, розвивається і має перспективи».
Свою культуру українські готи почали демонструвати ще років десять тому на напівзакритих вечірках, відтак вони розрослися у карнавальні видовища на кшталт київських «Дітей ночі». Цікавий і навіть міжнародний за рівнем фестиваль відбувся позаторік у відомому Олеському замку на Львівщині («чорні» люди вважають, що у старовинних замках просто ідеальна для цього атмосфера). Цього ж разу до Збаража з'їхалося понад півтисячі молодих прихильників «надто серйозного ставлення до життя» більш як з половини регіонів України і столиці. Окрім виступів музичних гуртів та готік-паті, які безперечно були апогеєм дійства, його учасники традиційно віддали шану кіно та літературі. Щодо першого, то на фестивалі демонструвалися старі фільми на кшталт «Дракули», що вийшов на екрани ще у 1937-му, і який побачити сьогодні практично ніде. А щодо другого, то у програму «Чорної ліри» входила презентація українського інтелектуального журналу «Ї» в розрізі висвітлення тем «Молодіжні субкультури» та «Страх». Викликала зацікавлення публіки також виставка робіт молодої тернопільської фотохудожниці, економіста за освітою і готеси за світоглядом Наталі Мельнікової, на чиїх світлинах — незвичайні обличчя, цвинтарі, древні замки...
Опівночі учасники незвичайного фестивалю мали можливість на шару посмакувати своїм культовим напоєм — підпаленим абсентом, відтак обговорили ідею проведення навесні найбільшого за всю історію українських готів фестивалю цієї оригінальної культури. Де саме він проводитиметься, поки що не розголошують.
Зазвичай вважають, що головною книгою (Magnum opus) Артуро Переса-Реверте є романний цикл про капітана Алятрісте. >>
У Херсонській області в Бериславі росіяни знищили Свято-Введенську церкву – пам'ятку архітектури XVIII століття. Вона згоріла після атаки безпілотником. >>
Одна з цілей - склад навчальної літератури, де зберігалися підручники, надруковані й спаковані для шкіл >>
Якось письменник Євген Положій, який знається на жанровій літературі незгірш від Макса Кідрука, почав рецензію на його «Колонію» з того, що вона «за всіма теоретичними ринковими прогнозами була приречена на провал» (Culture.pl // 23.10.2025). >>
Віднині видатний наш маестро слова Андрій Демиденко — повний кавалер ордена святого рівноапостольного князя Володимира І, ІІ, ІІІ ступенів. >>
Атакуючи друкарні, склади з видавничою продукцією, росія знищує українські книжки, тому відновлення друкарень і підтримка видавничої галузі — питання культурної стійкості та національної безпеки. >>