Учора ВАТ «Газпром» і НАК «Нафтогаз України» розповсюдили спільний прес-реліз про перебіг переговорів між обома господарючими суб'єктами. В цьому повідомленні зазначається, що позавчора в Києві сторони обговорили умови укладання протоколу на 2006 рік до міжурядової угоди від 4 жовтня 2001 року і роботу ТОВ «Міжнародний консорціум з управління та розвитку газотранспортної системи України. Було також розглянуто умови транзиту газу територією нашої країни і питання щодо розмірів тарифної ставки та обсягу поставок блакитного палива Україні в обмін на послуги за транзит. На рівні робочих груп упродовж двох тижнів буде підготовлено пропозиції урядам обох країн щодо укладення протоколу на 2006 рік, підкреслюється в прес-релізі. На прохання «УМ» докладніше прокоментувати перебіг переговорів прес-служба відповіла відмовою.
Тим часом газета «Коммерсант—Украина», посилаючись на свідчення російської делегації, яку очолював заступник голови правління «Газпрому» Олександр Рязанов, повідомляє, що російська сторона вимагає від України переходу на готівковий розрахунок за ціною 180 доларів за тисячу кубометрів. І таку оплату «Газпром» хотів би запровадити вже від 1 січня 2006 року. «Нафтогаз України», в свою чергу, наполягає на збереженні нинішніх умов. На сьогодні транзит російського газу оплачують за системою бартеру за пільговою заліковою ціною — 50 американських доларів за тисячу кубометрів.
Нинішні переговори у Києві були продовженням обговорення українсько-російської співпраці у газовій сфері, що розпочалося 22 серпня у Москві. Далі вони триватимуть у російській столиці вже на рівні міністрів України і Росії. На думку оглядачів, розв'язувати ці питання доведеться на вищому рівні, можливо, президентам України і Росії, тому що на позавчорашніх переговорах у Києві не було ухвалено жодного важливого рішення. Обидві сторони залишилися на своїх позиціях. Експерти прогнозують, що прийняття умов «Газпрому» означатиме для протилежної сторони колапс економіки, і радять учасникам переговорів з української сторони маневрувати, зокрема, використовуючи той чинник, що енергоносії до Європи транспортуються все-таки нашою територією.