Пропіарились на школі

      Цьогоріч кримська столиця відзначилась: із 17 нових середніх шкіл 2 припадає саме на неї. Новосіллю обох довгобудів (фундаменти закладались ще 10—15 років тому) передували велика демагогія й традиційне недбальство. Наприклад, школу в Каменці для «галочки» відкрили ще торік, але майже відразу й закрили через неготовність котельні та їдальні. Нині вони вже функціонують. З мовою навчання діти та їхні батьки теж визначались начебто без проблем — шкільні предмети тут викладатимуть російською, українською і кримськотатарською.

      А ось у школі-гімназії в іншому передмісті Сімферополя — селищі Комсомольське — мовне питання спричинило серію мітингів, заяв зі звинуваченнями у «насильницькій українізації» з боку лідерів ледве не всіх місцевих політичних партій і рухів. Ще б пак, така нагода «відпрацювати» чи не найболючішу серед тутешнього електорату тему.

      Її ще місяць тому мимоволі «підкинув» голова Радміну Криму Анатолій Матвієнко, ініціювавши урядове рішення про створення у Комсомольському української гімназії. Він мав на те моральне право. Хоча б тому, що особисто «мобілізував» на будівництво об'єкта і оснащення його всім необхідним 3,8 мільйона гривень із державного бюджету і стільки ж від спонсорів. Та й понад двісті заяв батьків майбутніх школярів про бажання вчитись саме державною мовою слугувало серйозним аргументом. Проте чимало мешканців Комсомольського і двох сусідних районів категорично висловились проти. В одну шеренгу захисників «единого и могучего» дружньо стали Республіканська партія, НДП, Партія регіонів, «Союз», ПСПУ, Руський блок, «Наследники Богдана Хмельницкого». У Комсомольському і самій кримській столиці розгорнули шість пунктів зі збору підписів, листи з вимогою «припинити дискредитацію за національною ознакою» написали керівникам України і Росії. Це при тому, зважте, що з 638 середніх навчальних закладів лише 6 — із державною мовою навчання.

      Натомість місцева організація «Собору», висунула до СБУ вимогу «активної реакції на дії російських шовіністів у Криму», позаяк, мовляв, справа вже дійшла до зафарбовування українських дорожніх знаків на трасі Сімферополь—Ялта.

      І лише вчора пристрасті начебто вгамувались. Сімферопольська міськрада на своїй сесії ухвалила соломонове рішення: «Беручи до уваги національний склад населення Сімферополя, вести викладання на рідних мовах громадян на підставі заяв, поданих батьками учнів». Депутати також створили тимчасову комісію за контролем ситуації. Як розповів кореспонденту «УМ» міністр освіти та науки АРК Олександр Глузман, наразі у Комсомольській гімназії прийнято 365 батьківських заяв за державну мову і 220 — за російську.

ДО РЕЧІ

      Галас, що здіймають росіяни навколо так званих мовленнєвих утисків, судячи з усього безпідставний. За словами заступника міністра Міністерства освіти і науки Віктора Огнев'юка, на сьогодні в Україні російською мовою ведеться навчання  в 1500 школах, серед яких понад 600 — сільські, більш ніж 900 — міські. Загалом у російськомовних школах навчається 1 млн. 200 тис. учнів. Тобто кожний п'ятий український школяр навчається у школі з російською мовою навчання, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

      Є також школи, де весь навчальний процес ведеться англійською мовою (у таких школах навчається 250 школярів), болгарською (120 учнів), словацькою (100 учнів), а також мовами ідиш та іврит.

      Окрім того, у 550 школах навчання проходить двома мовами, наприклад українською та російською, кримськотатарською та російською.