Незалежність із присмаком буденності?

      Напередодні дня народження своєї держави громадяни зробили Україні маленький подарунок: вони хоч на дрібку, але знову стали її більше цінувати. Щороку напередодні Дня незалежності соціологічна служба Центру Разумкова проводить опитування з метою визначити, як через 10—12—14 років після історичного референдуму 1 грудня 1991-го ми ставимося до того, що Україна — повноцінна незалежна держава, і чи стала б вона такою, якби той референдум відбувся не на початку 90-х років минулого століття, а сьогодні. І якщо ще три роки тому відповіді респондентів лякали дедалі скептичнішим ставленням до суверенітету, то тепер, схоже, нарешті намітилася тенденція на краще.

      «Голі» цифри такі. 1 грудня 1991 року в референдумі щодо проголошення державної незалежності України взяли участь 84% громадян. «Так» незалежності сказали 90% з них, не підтримали її близько 8%. Як свідчать дані опитування Центру Разумкова, проведеного з 5 по 12 серпня цього року в усіх регіонах України (опитано 2011 респондентів віком від 18 років, похибка вибірки — 2,3%), сьогодні ці цифри становили б, відповідно, майже 60% «за» і 20 — «проти» при явці 79% громадян. При цьому ще у 2003-му частка прихильників незалежності становила всього лише 46,5% (!), а минулого року — 53%.

      На запитання щодо того, чи є, на їхню думку, Україна дійсно незалежною державою через 14 років після проголошення незалежності, ствердно відповіли 49,4% опитаних, заперечно — 37,3 (минулого року ці показники становили відповідно 38,1 і 48,7%). Але сам День незалежності при цьому вважають справді великим святом усього лише 22 відсотки опитаних громадян. Щоправда, рік тому таких було ще менше — лише 17%. Для 40 відсотків наших співвітчизників 24 серпня залишається просто «звичайним святом, як і інші офіційні». 30 відсотків опитаних відповіли, що для них День незалежності є просто собі вихідним, а 5 відсотків узагалі не розуміють, для чого робити цей анітрохи не святковий день вихідним...