ООН створила власну робочу групу, завданням якої є розробка нових загальносвітових регулятивних норм стосовно інтернету. Від створення інтернету у 80-х роках минулого століття і до цього часу право нагляду за ним належить американцям. Саме у США розробляють та впроваджують у життя технологічні стандарти, завдяки яким інтернет надалі розвивається. Американці вирішують, як мають виглядати інтернет-адреси, та роздають права на найпопулярніші адреси iз закінченнями «.org чи .com.» Конфлікт, що зароджується між ООН та США, буде мати надзвичайне значення, оскільки переможець визначатиме майбутнє світової мережі.
ООН мотивує своє бажання перебрати контроль над інтернетом, зокрема, потребою запровадження правил, які б обмежували кількість «сміття» серед електронної пошти, передусім рекламних спамів, захисту прав користувачів та навіть запровадження слідчих інституцій для боротьби з інтернет-злочинністю. Американці закидають «бюрократам з ООН» бажання обкласти податками досі вільний інтернет. І дійсно, проекти ООН передбачають, зокрема, запровадження універсального податку на пересилання електронної пошти, а зібрані таким чином гроші мають iти на розвиток інтернету в країнах так званого «третього світу».
Восени країни-члени ООН повинні будуть визначитися стосовно нової стратегії розвитку інтернету, а американці вже тепер попереджають, що стоятимуть супроти цього. Ми стоїмо на порозі справжньої світової wwwійни. Експерти ООН зі створеної у липні Робочої групи ООН з нагляду за інтернетом уже розробили чотири концепції розвитку, кожна з яких передбачає припинення американської гегемонії у світовій мережі. Нині нагляд за інтернет-технологіями покладено на міністерство торгівлі США. ООН хоче, щоб інтернетівські технологічні стандарти визначала світова Рада інтернету, яка буде складатися з представників урядів усіх країн світу. Однією з чотирьох розроблених ООН концепцій передбачається створення аж трьох міжнародних агенцій, які будуть займатися інтернетом. Представники країн-членів ООН повинні будуть вибрати одну з чотирьох запропонованих концепцій розвитку інтернету на спеціальній конференції, яка відбудеться у листопаді в Тунісі.
Якщо впродовж цього часу ООН і влада США не дійдуть компромісу, то може статися міжнародне інтернет-повстання. Деякі тоталітарні країни, передусім Китай, яким не подобається пануюча в інтернеті свобода слова, погрожують створити власну мережу, не пов'язану з американськими серверами. Експерти застерігають перед загрозою «балканізації інтернету». За найчорнішим сценарієм, це розбиття світової мережі та замикання окремих її сегментів у національних кордонах. У цьому випадку уряди отримують можливість повного контролю над власною частиною інтернету, будуть запроваджувати свої стандарти та правила, відмінні технологічні розв'язання, а при бажанні — і цензуру.
Варто зазначити, що існує також незалежна від Вашингтону та ООН група з нагляду за інтернетом, до якої входять фахівці зі США та Швейцарії. Її голова, професор Мільтон Мюллер, в інтерв'ю польській «Газеті виборчій» висловив попередження, що дроблення інтернету означатиме «фрагментацію інтернетівських операцій, оскільки, подаючи таку саму адресу в різних комп'ютерах, ми натраплятимемо на різні сайти... Це буде означати кінець мережі в її теперішньому вигляді».
Зараз контроль над кількома серверами, в яких закодовані всі інтернет-адреси світу, здійснює розташована в Каліфорнії інституція Internet Corporation for Assigned Names and Numbers — iнтернет-корпорація з присвоєних імен та номерів. Вона була створена 1998 року з науковців та представників бізнесу й уряду США. Саме ця інституція призначає домени — літери на кінці інтернет-адреси. Наприклад, «.ua» для України. Нагляд за цією інституцією здійснює міністерство торгівлі США, а Держдепартамент має право накладати вето на її рішення, призначати членів інституції чи взагалі позбавити права контролю над інтернетом. Наразі уряд США не вдавався до права вето і не втручався у діяльність інституції, яка діє демократично, скликає міжнародні конференції з вирішення нагальних питань (остання з них відбулася 18 липня у Люксембурзі) та враховує побажання інших країн. Нещодавно свій домен «.iq» отримав Ірак. Теоретично уряд США з великої нелюбові до певної країни, наприклад Ірану, може ліквідувати його домен і виключити цю країну з інтернету.