Наїстися, не встаючи з канапи...

30.10.2003
Наїстися, не встаючи з канапи...

Ось таку «Неаполітанську» піцу можна отримати за 31 гривню. (Фото Євгена КОЛЕСНИКОВА.)

      «На вихідних вирішила влаштувати сюрприз для коханого — замісила тісто на піцу», — розповіла якось моя подруга Ірина. Та її грандіозна ідея зарекомендувати себе в новому амплуа «а ля домогосподарка» «накрилася» з гучним тріском: кулінарний «сюрприз», розплавившись, потік, від сиру забруднилася вся мікрохвильовка, а Антон заснув на дивані з пультом, чекаючи на вечерю. Як на зло, «Неаполітанську» навіть на роботі жодна душа не зацінила, бо в піцеріях готують краще. Тож наступного разу жертва «кухні» вирішила не поскупитися на зайву копійчину й замовити піцу додому — менше мороки, зіпсованого настрою і харчів. «По мінімуму гривень у 30 можна «вписатися», от тільки де краще її замовити, щоб знову не бути у програші?» — запитувала Ірина.

 

Сиджу на телефоні, чекаю на дзвінок

      Доставкою піци в Києві займається 17 компаній, а популярність їхніх послуг зростає з кожним роком. Удосконалюються, відповідно, й самі фірми. Якщо раніше в них можна було замовити лише кілька видів піц, то нині, окрім основної страви, на вибір клієнта пропонують привезти просто в квартиру ще й готові салати, сендвічі, традиційну картоплю і навіть равіолі, лазанью та японські суші.

      Зрозуміло, що доставка їжі додому — послуга не для бідних. Втім за десятиріччя її існування на столичному ринку з'являється все більше киян, які можуть дозволити собі розкіш поласувати італійською національною стравою, не виходячи з дому. «Попит на наші послуги за останній рік зрiс на 30-40 відсотків. І хоча традиційно перші місця з продажу піци — за солідними фірмами, котрі купують її для своїх співробітників, за останніх кілька років збільшилася і кількість киян, котрі замовляють піцу додому», — розповіла «УМ» керівник відділу доставки мережі піцерій «Мак Смак» Юлія Глухова. «Зараз ми в столиці, швидше, працюємо для своїх постійних великих клієнтів, ніж для дрібних, оскільки хоч останніх і прибуває, та все ж іще недостатньо», — підсумовує вона.

«Моцарела» чи креветки?

      Утім і піцерій, котрі спеціалізуються на доставці додому, в Києві замало. Цілодобово діє взагалі тільки одна мережа піцерій — «Мак Смак». Решта, мабуть, більше турбуються про те, щоб ледачі клієнти-«сови» принаймні харчувалися правильно й не гладшали — ця категорія закладів працює щонайбільше до 22-ї години. Втім за великого бажання смачно попоїсти, замовити італійський делікатес можна й завчасно зателефонувавши до піцерії.

      Отож перше, що ви мусите зробити потому, як вам закортіло шматочок «Сирної», «Грибної», «Салямі» чи «Санмарино», — зателефонувати у піцерію й запитати, в яку копієчку виллється вам це задоволення. Зазвичай «стартова» ціна для гурманів італійської випічки становить 21 гривню за 700 грамів найскромнішої «Сирної». На щастя, такі ж розцінки тримаються й на незаперечного «лідера» серед охочих смачно попоїсти — класичну «Неаполітанську» піцу з беконом, сирами «Моцарела» й «Чаплінські», помідорами, маслинами та майонезом. А от курятина з ананасом чи грибочками дорожча вже майже на десятку. Найбільше «вдарять» по гаманцю «морські» піци — шанувальникам морепродуктів: креветок, лангустів та осетринки — треба бути готовими викласти за замовлення щонайменше 100 гривень. А от вегетаріанцям у цих питаннях просто-таки щастить: «овочева» випічка за італійським рецептом коштує від 20 гривень.

      Вибирати чи вередувати начинками піци та робити індивідуальні замовлення можна не в кожній піцерії. Так, мережа піцерій «Мак Смак» пропонує своїм клієнтам лише стандартну випічку. З іншими ж фірмами, як, скажімо, «Везувіо», «Челентано», «Пан-піца», ще можна домовитися про начинку вашого «пиріжка» за смаком. «У нас можна порадитися із кухарем, розповісти йому, яку ви більше любите піцу — запечену чи ні. Всі замовлення в розумних межах враховуються», — розповіли «УМ» у піцерії «Везувіо».

Їжа до столу «приїде» сама...

      Та не забувайте, що, крім вартості самої піци, з вас ще відрахують й оплату за доставку. При цьому найбільше страждають інтереси мешканців віддалених від центру районів. Скажімо, за доставку на Лівий берег чи Борщагівку клієнт заплатить удвічі більше, ніж жителі елітних районів, позаяк майже всі столичні піцерії «дислокуються» в бізнесовому серці Києва. Тож якщо ви живете в так званих «спальних районах», піцу вам довезуть за 10 гривень, тоді як «елітникам» сервіс «на хату» обійдеться лише в 5 гривень. На околицю міста через «пробки» на дорогах піцу можуть везти навіть більше години. За цей час замовлення встигає прохолонути. У результаті поціновувач італійської кухні задоволення від такого холодного «шедевра» не отримає, а заплатити таки доведеться.

        Однак мешканці околиць столиці можуть купити собі й заморожену піцу, яку неважко спекти в домашніх умовах за тридцять хвилин. Придбати ж її можна практично в усіх супермаркетах та гастрономах «Білла», «Фуршет», «Фоззі», «Сільпо», «Максі», «Край», «Тіко маркет», «Да! Маркет», «ВестЛайн» тощо.

      Роблять деякі компанії й знижки для своїх клієнтів — «шарову» доставку більшість фірм пропонують кожному, хто зробить замовлення більш ніж на 60 гривень... А деякі піцерії незначні замовлення просто не обслуговують: так, мінімальна порція в піцерії «Арлекіно» — від ста гривень.

      Купувати піцу можна й через інтернет. Практично всі піцерії мають свої віртуальні крамниці, зробивши замовлення в яких, свою вечерю, сніданок чи обід ви отримаєте за годину, тоді як, зателефонувавши, можете поласувати ними вже через 30 хвилин. Принаймні так обіцяють фірми...

      До речі, столичні піцерії прогнозують подорожчання свого продукту. Випічка підніметься в ціні після обiцяного перегляду цін на хліб. Так що кияни ще мають нагоду поласувати відносно недорогою піцою. Смачного!

 

Цiкаво знати

      Перша асоціація зі словом піца — Італія. Цей шедевр середземноморської кухні, який багато хто називає даниною сучасності, насправді з'явився дуже давно. За легендою, піцу вигадала богиня краси й кохання Венера. Спритна жінка часто шукала любовних утіх, користуючись відсутністю свого чоловіка, бога ковальства Гефеста, розповідають італійці. Та одного разу вона ледь не була спiймана на гарячому. Закінчивши свою роботу на вулкані Везувій раніше, ніж завжди, Гефест повернувся додому.

      Венера ж, котра саме цього дня приймала чергового прихильника, обід для чоловіка приготувати забула. Аби не викликати підозри та ревнощів з боку другої половинки, богиня нашвидкуруч розкатала заготовлене для хліба тісто, поклала його на розпечену магму Везувію. Потім змастила тісто козиним молоком, посипала запашними травами й горохом. Піца Гефестові настільки сподобалася, що наївний трудяга попросив турботливу жінку приготувати таку смакоту ще раз. З того часу жінки печуть піцу для своїх чоловіків, тільки от символізм цієї страви давно загубився.

  • Навiщо Києву вулиця Табiрна,

    ...Я вийшов iз вулицi Пилипа Орлика, повернув на Михайла Грушевського, пересiк Богдана Хмельницького, спустився на Петра Сагайдачного... Сьогоднi в це важко повiрити, але чверть вiку тому про такi назви годi було й думати. Справдi, в перший рiк Незалежностi столиця України ввiйшла з вулицями Ленiна, Свердлова, Дзержинського, Жданова, Кiрова, Куйбишева, Орджонiкiдзе, Менжинського, Володарського, Косiора, Постишева, Мануїльського, площами Жовтневої революцiї, Ленiнського комсомолу, Брежнєва тощо. Та що там вулицi та площi, найпрестижнiшi центральнi райони столицi iменувалися Ленiнський, Радянський, Жовтневий, Московський, Ленiнградський, а в цих районах найошатнiшi вулицi носили iмена класикiв марксизму-ленiнiзму, росiйських революцiонерiв, агентiв ленiнської «Іскри» та мало не всiх членiв ленiнсько-сталiнського ЦК. >>

  • Розшукується дизайнер

    Будь-яку потрібну та корисну справу можна зіпсувати. Власне, для цього достатньо грати не за встановленими правилами, а за тими, що відповідають кон’юнктурі сьогоднішнього дня. Киянам обіцяли відкритий конкурс, на якому обиратимуть головного архітектора міста. >>

  • Митарства українського трамвая

    Кілька місяців тому на розширеному засіданні Ради директорів підприємств, установ та організацій міста Києва було підписано угоду про об’єднання зусиль київської міської влади та бізнесу щодо розвитку внутрішнього ринку задля сталого економічного розвитку міста. Свої підписи під документом поставили міський голова Києва Віталій Кличко, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах та голова Ради директорів підприємств, установ та організацій Києва Олександр Осадчий. >>

  • Чи повернуть киянам Довженків кінотеатр?

    Із плином часу залишається все менше тих, хто пам’ятає про кінотеатр імені Олександра Довженка, який колись розташовувався на проспекті Перемоги, 24а. Цю не надто ошатну споруду було знесено кілька років тому, і на її місці має з’явитися сучасний кінокомплекс. >>

  • Київ без крил

    У митрополичих палатах у «Софії Київській» того дня збирали підписи під зверненням до Кличка і Порошенка передати під музей авіації будинок сім’ї Сікорських на Ярославовому Валу, 15-б і перейменувати аеропорт «Київ» (Жуляни) на честь Сікорського. Підписатись під одним зі звернень не виходило. Активісти обидві вимоги оформили в одному листі. >>

  • Де сидять художники?

    Київ усе більше переймає європейські традиції, наповнюючи вулиці креативними елементами вуличного дизайну — від паркових скульптур на Пейзажній алеї та лавочок у вигляді чашок на Прорізній до розмаїтих нетривіальних «пам’ятників» — Їжачку в тумані, закоханим ліхтарям, табуреткам. >>