Начальник міської міліції Львова Михайло Курочка збирається подавати до суду на заступника міністра внутрішніх справ Геннадія Москаля за образу своєї честі й гідності. Про це пан Курочка заявив на прес-конференції, яку скликав після візиту Москаля до Львова. На думку міліцейського керівника, пан Москаль необгрунтовано звинувачував працівників міського управління МВС у різних «гріхах», зокрема, у «кришуванні» кримінальних структур, при цьому не називаючи конкретних реальних даних.

Може — не може, буде — не буде... Як мінімум до осені небайдужим до політики людям отак доведеться гадати, чи спроможеться українська опозиція згуртуватися попри амбіції і чи буде в бюлетенях під час парламентських виборів-2006 єдиний блок бодай із двох найвідоміших опозиційних сил — Партії регіонів та СДПУ(о). Адже поки лідери цих партій відпочивають за кордоном, їхні підопічні, роздаючи направо й наліво коментарі з цього приводу, все більше заплутують ситуацію. Оскільки самі не можуть конкретно відповісти на запитання щодо своїх об'єднавчих перспектив.

Найзаможніший український олігарх — «господар» Донбасу Рінат Ахметов, який зник з поля зору Генпрокуратури після запрошення його на допит у справі про розстріл Боцмана, — нарешті дав про себе знати. Президент футбольного клубу «Шахтар» та глава компанії «Систем кепітел менеджмент» «зробив ноги» ще минулого місяця, й після того лише висували здогади щодо його місця перебування. А вчора російське інтернет-видання «Газета.ру» з посиланням на «Рейтер» та «Уолл Стріт джорнел» повідомило, що Ахметов — у Монте-Карло. Там, до речі, зараз відпочиває й Ігор Суркіс — президент конкуруючого клубу, київського «Динамо».

Після відходу від влади старого режиму місце Віктора Медведчука в українському політикумі виявилося порожнім. Але порожнина ця зяяла недовго: роль, раніше відведену «сірим кардиналам» і «кризовим менеджерам», перебрав на себе секретар Ради національної безпеки й оборони Петро Порошенко. Звісно, масштаби «сірості» й «кардинальності» дещо не ті, але ж і влада нова, а отже, у її «кризових менеджерів» у новій команді української влади повинні бути нові завдання. І Петро Олексійович старається як може. Звісно, не всі скандали й таємничі оборудки, які пов'язують з його ім'ям, насправді є справою рук секретаря РНБОУ, але, ніде правди діти, у деяких випадках без нього не обійшлося.