Як правило, штовхальники ядра розігрують свій комплект нагород у перший день усіх міжнародних турнірів з легкої атлетики. І завдяки нашому багаторічному лідерству в цій дисципліні (Олександр Багач, Віта Павлиш, Роман Вірастюк) дуже часто українська збірна розпочинала з «ядерного» медального почину. Чекали ми цього і від чемпіонату світу в Гельсінкі, тим більше що честь нашого прапора виходив захищати в сектор олімпійський чемпіон Афін Юрій Білоног. Сподівалися на успіх одеського атлета і у спортклубі «Біола» — там ладні були розлучитися з ключами від новенького «Фольксвагена» в разі перемоги свого підопічного. Дарма. Удень українець пробився до фіналу, хоча й не подолав кваліфікаційний бар'єр (інші суперники були ще слабшими), а ввечері практично все стало зрозумілим уже після перших спроб штовхальників: Адам Нельсон (США) — 21,73 м, Рутгер Сміт (Голландія) — 21,29, Юрій Білоног (Україна) — 20,89 м.

Результат суботнього поєдинку з національною збірною Болгарії, який відкривав груповий раунд відбору до наступного жіночого Євробаскету, був прогнозованим, позаяк «другарки» «зірок» із баскетбольного небосхилу не хапають. Для вихованок Марини Ткаченко домашня зустріч мала до певної міри тренувальний характер. Відповідним чином були «заповнені» й трибуни головної критої спортивної арени країни — лише 200 глядачів. Продемонструвавши блискучу колективну гру як у нападі, так і в захисті, наші баскетболістки розтрощили гостей з рахунком — 77:47. Найрезультативнішою була Ірина Мащенко (17 очок); вже колишня запоріжанка Олександра Горбунова провела на майданчику лише заключні 14 хвилин, однак встигла набрати 12 очок (плюс 6 підборів), ставши другою за бомбардирськими якостями.

Командний чемпіонат Європи у Гетеборзі показав, що проблеми у визнаних лідерів континенту — росіян і українців — значно серйозніші, ніж фінансові протиріччя гросмейстерів та федерацій. Урешті-решт, щоб претендувати на збільшення гонорарів, треба грати й вигравати. Висловлювати протест поразками (якщо саме так «оцінили» українські майстри давньої гри поїздку до Швеції за власний рахунок) — не найліпший вихід із ситуації. Краще було б довести свою спроможність результатами. І якщо росіяни ще можуть пояснювати своє 14-те місце ослабленим складом, то в нас не було лише Руслана Пономарьова, і «вийшла» підсумкова п'ята позиція. У Руслана ж, схоже, боротьба за справедливі умови конкуренції на міжнародному та національному рівнях почала домінувати над суто спортивною складовою кар'єри.

П'ятий тур 15-го чемпіонату України став унікальним одразу у двох відношеннях. Вперше в історії вищої ліги відбулася гра на дискваліфікованому стадіоні — дніпропетровському «Метеорі» («Дніпро» без підтримки глядачів поступився «Сталі» — 0:1). Також уперше в Україні було перервано матч («Динамо» — «Іллічівець»), який вирішили дограти наступного дня за рахунку, що горів на табло під час зупинки, — 0:1.