Іранська влада мала намір з 1 серпня відновити роботи над своєю ядерною програмою. Про це заявив позавчора опівдні у виступі по державному телебаченню речник Верховної ради безпеки Ірану Алі Агхамохаммаді, аргументувавши такий крок Тегерана тим, що «Європейський Союз не скористався з наданого йому шансу». Але в результаті миттєвої реакції МАГАТЕ та ЄС Тегеран усе-таки вирішив відкласти відновлення ядерної програми на сьогодні.
Тегеран вимагав від ЄС в обмін на довготривале припинення збагачення урану надати конкретну фінансову допомогу та гарантії безпеки. Іранська влада також вимагала, щоб голова дипломатії ЄС Хав'єр Солана відкликав свій лист до голови МАГАТЕ, в якому стверджує, що Євросоюз відмовляється вести переговори з Іраном про можливість збагачення ним урану, а натомість вимагає їх припинення. Таким чином, Брюссель відмовився визнати за Тегераном право проводити процес збагачення урану. У відповідь Тегеран вирішив зірвати пломби, накладені експертами МАГАТЕ на установки збагачення урану, що і викликало тепер найбільшу кризу за весь час переговорів Ірану з ЄС, який репрезентують наразі Німеччина, Велика Британія та Франція. Такі переговори тривають упродовж двох останніх років і їхньою метою є випрацювання умов, за яких Іран відмовився б від реалізації своєї ядерної програми, яку в умовах найбільшої таємниці розвивав попередні 18 років.
На Тегеран тиснуть також і Сполучені Штати. Представник Держдепартаменту заявив, що якщо Іран зірве підписану у листопаді минулого року в Парижі угоду з ЄС, то США задумаються над іншими варіантами. Вашингтон прагне, щоб питання іранської ядерної програми вже найближчим часом було винесене на розгляд Ради безпеки ООН. У цьому випадку і європейці (можливо, за винятком Росії), і МАГАТЕ можуть підтримати найбільш жорстку резолюцію РБ ООН.
Але виглядає так, що Іран не дуже чутливий до осуду Заходу. Бі-Бі-Сі повідомляє, що іранські політики всіх орієнтацій підтримують рішення про відновлення робіт із збагачення урану навіть ціною значного погіршення відносин з Євросоюзом. Частина політичної еліти країни розраховує, що завдяки твердості Тегерана ЄС змушений буде піти на значні поступки. Західні дипломати неофіційно визнають, що подібний шантаж Тегерана може виявитися дієвим. Можливо, Тегеран і правий у своїх діях, оскільки він невтомно і довго розтлумачує світу, що процес збагачення урану в Ісфагані проводиться винятково для отримання ядерного пального для атомної електростанції в Баширі. Та США й Ізраїль не сприймають ці запевнення і навіть погрожують військовою інтервенцією, бо стверджують, що Іран створює свою атомну бомбу. Хоча навіть ЦРУ наразі не цілком впевнене в тому, що іранські установки збагачення урану придатні також для військових цілей.