Зміни перед змінами

      Той факт, що президентські вибори-2004 для України стануть переломними, не зможе заперечити, мабуть, жоден політично підкутий громадянин. І, за цікавим збігом обставин, саме перед цими виборами нинішній склад Центральної виборчої комісії, сформований ще у 1997 році, складе свої повноваження, термін яких, згідно з відповідним законом ЦВК, становить шість років. Як уточнив у коментарі «Україні молодій» член Центрвиборчкому В'ячеслав Нельга, нинішнiй колектив ЦВК (складається він, до речі, з 15 осіб) мав би припинити свою діяльність уже через кілька тижнів — 14 листопада. Дещо складніша ситуація із «інавгурацією» нового складу ЦВК. За законом, членів комісії має затверджувати Верховна Рада за поданням Президента. Наразі невідомо, чи є в Леоніда Кучми якісь напрацювання у цьому напрямi. До того ж політична ситуація в парламенті доволі складна, тому невідомо, наскільки швидко парламентарії впораються із формуванням нового Центрвиборчкому. Проте пан Нельга запевнив кореспондента «УМ», що до моменту затвердження нового складу кабінети ЦВК не спорожніють, і всі «центральні виборчкомівці» сумлінно виконуватимуть свої обов'язки.

      Однак визначатися з новим складом комісії Президентові таки доведеться. І допомогти главі держави у цьому нелегкому виборі вирішили його затяті опоненти — соціалісти. Лідер СПУ Олександр Мороз від імені фракції звернувся до гаранта з листом, у якому пропонує включити до складу ЦВК керівника секретаріату соціалістичної фракції Олександра Чупахіна та колишнього нардепа Олександра Єльяшкевича. В останнього, між іншим, із Кучмою «взаємна любов» — як відомо, пан Олександр попросив політичного притулку в США з огляду на переслідування, яких нібито зазнавав на Батьківщині. А головним переслідувачем екс-нардеп вважає саме Леоніда Даниловича...

      Тож кращої кандидатури для такої-сякої «реабілітації» в очах суспільства Кучмі не знайти, адже «якщо Л. Д. хоче довести, що справді хоче чесних демократичних виборів наступного президента, він має включити до складу ЦВК представників опозиції», — пояснив позицію своєї фракції інтернет-виданню «Українська правда» соціаліст Микола Рудьковський. А його колега по партії Юрій Луценко повідомив, що СПУ має намір запропонувати парламенту внести до закону про ЦВК зміни, які б передбачали пропорційний розподіл політичних сил у парламенті.

      Хоча якщо дивитися на речі реально, то швидше Джордж Буш розцілується із Саддамом Хусейном, ніж наш Президент прислухається до пропозиції соціалістів. Ні, якусь опозицію наш гарант до ЦВК, можливо, і пустив би. Але Єльяшкевича, якого на записах славнозвісного диктофона майора Мельниченка «голос, схожий на голос Леоніда Кучми», називав «бякою» й на якого разом із тодішнім головою СБУ Леонідом Деркачем «нацькував» «молодчиків» Григорія Суркіса? Єльяшкевича, який, за словами Миколи Рудьковського, «вдало контролював хід попередніх президентських виборів, завдяки чому не відбулося тотальної фальсифікації їх результатів», і який має наміри ініціювати за океаном процес проти нинішнього Президента України? Навряд чи прагнення Кучми довести свою демократичність сягне аж таких висот...

      Щоправда, на шляху до втілення ідеї «Єльяшкевич — член ЦВК» є ще одна серйозна перешкода — той самий політичний притулок. Згідно із законом про Центрвиборчком до його складу може бути обрана людина, яка останні 5 років мешкала в Україні. Хоча надії соціалісти не втрачають. А Єльяшкевич, вочевидь, сподівається, що не повторить долі майора Мельниченка, якого ЦВК минулого року відмовилася зареєструвати кандидатом у депутати від Соцпартії саме через проживання в іншій державі, бо, за словами Юрія Луценка, уже дав свою згоду на членство у «новому» Центрвиборчкомі.