Прощання слов'ян?

      У четвер дипломатичний конфлікт між Варшавою та Мінськом сягнув апогею: поляки відкликали свого посла в Білорусі Тадеуша Павляка «для консультацій». «Він не повернеться, доки ситуація в Білорусі не зміниться», — сказав міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд. Відкликання посла — це ознака крайньої напруги у стосунках між державами, далі може послідувати тільки розірвання дипвзаємин.

      Поштовхом для такого різкого кроку став грубий інцидент у місті Гродно, що стався напередодні, у ніч з середи на четвер. Тоді білоруський спецназ захопив штурмом будинок громадської організації «Союз поляків у Білорусі», захопив 16 членів громади та двох журналістів «Газети виборчої». Польських репортерів невдовзі відпустили, а над іншими негайно провели суд. «Свідки на суді були тільки від сторони обвинувачення», — пише «Виборча». А «під шумок» скандалу поліція наклала арешт на майно Союзу поляків. Варто нагадати, що 27 липня білоруський суд «дав» по 10-15 років білорусам польського походження за незаконну організацію акції протесту 3 липня. А досі, про що вже писала «УМ», Мінськ оголосив персонами нон-грата двох польських дипломатів і видворив їх з країни, i особисто президент Олександр Лукашенко заявив на всю країну, що під дахом амбасади Польщі працюють проти Білорусі шпигуни.

      Усі ці події в комплексі в самій Польщі логічно розцінили як утиски польської меншини в Білорусі. Днями під стінами амбасади цієї країни у Варшаві відбувся велелюдний пікет на знак протесту проти політики режиму Лукашенка.

      Міністр Ротфельд у коментарі польським ЗМІ висловив думку, що акція білоруських «силовиків» проти «Союзу поляків Білорусі» «є свідченням не лише слабкості, а й переконання, що влада вислизає у них з рук». І далі — ще різкіше: «Якщо Лукашенко говорить, що захищає свій народ, то захищає тільки перед самим собою, бо насправді найбільшою небезпекою для Білорусі є її влада».

      Позавчора польська преса з обуренням писала про черговий інцидент на цьому полі. Так, білоруські власті не дозволили переліт над територією держави урядового польського літака, на борту якого перебувала офіційна делегація, котра прямувала на церемонію п'ятиріччя відкриття Катинського меморіалу (він постав унаслідок недавнього важкого компромісу між Москвою та Варшавою і увічнює пам'ять про тисячі польських офіцерів, розстріляних за наказом Сталіна у 1940 році).

      Тепер Польща, судячи зі слів Адама Ротфельда, лобіюватиме в ЄС питання про внесення Білорусі Лукашенка в «чорний список». «ЄС приймає низку документів стосовно, серед іншого, Судану та Зімбабве. Час поставити питання про Білорусь нарівні з ними», — цитує міністра закордонних справ Польщі Бі-Бі-Сі. Схоже, Варшава тепер на міжнародній арені стане борцем №1 з режимом Лукашенка.

      Тим часом МЗС України відреагувало на конфлікт між своїми найближчими сусідами, заявивши свою стурбованість тим, що подібний розвиток подій негативно впливає на стабільність у всьому регіоні. З реакції нашого зовнішньополітичного відомства добре зрозуміло, на чиїй стороні український інтерес. Так, МЗС «підтверджує свою принципову позицію щодо необхідності забезпечення демократії, основних прав та свобод людини, у тому числі прав громадян, які належать до національних меншин. І вважає, що лише їх дотримання сприятиме розвитку добросусідських відносин у регіоні».