Навряд чи слід сперечатися, чим насправді був учинок віце-прем'єр-міністра Романа Безсмерного, який після «громадського розносу» та «шумових ефектів» із приводу адміністративно-територіальної реформи у його рідному Макарові оголосив про відставку. Емоційний зрив? Жест відчаю? Свідчення безсилля в переконуванні співвітчизників у доцільності реформи? Продуманий крок з урахуванням того, що Президент відставку не прийме? Віктор Ющенко, як і слід було очікувати, «адміністративного» віце-прем'єра — колишнього й, можливо, наступного главу свого виборчого штабу — з посади не відпустив. Дав кілька порад і настанов (головна з яких — бути ближчим до людей) та припросив працювати. Цим самим глава держави не просто показав, що довіряє розробку «адмінтеру» саме Безсмертному, а засвідчив: реформа — вимога часу, тобто Президента.