Нові заяви про старе

      У львівському Національному музеї новий директор — працівник цього ж музею з майже тридцятирічним стажем Ігор Кожан. Його призначили директором відповідним наказом Міністерства культури і туризму України  після того, як більшість працівників Нацмузею підписались під зверненням до Мінкультури, в якому висловились за пана Кожана. Попередній директор установи, Тетяна Лупій, навколо особи якої останні місяці тривали численні конфлікти в колективі, доходило навіть до пікетів та голодування, поставила під сумнів законність та справедливість рішення міністерства.

      Ігор Кожан народився 1953 року у Львові, закінчив Ужгородський державний університет, за фахом — історик. Працювати в музейній сфері почав із 1975 року — у Львівському відділенні інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. Рильського (тепер це — Інститут народознавства НАН України),  1988 року перейшов до Національного музею у Львові. З 1994 року Ігор Кожан очолив відділ експозиційно-виставкової та культурно-освітньої роботи музею. Є автором більш як 100 резонансних виставок у музеї та поза ним. Із 1997 року його неодноразово обирали головою профспілки Нацмузею. Вчора новий директор уже встиг зробити свої перші заяви, які   стосуються зникнення стародруків. На переконання новопризначеного директора, ця справа є безпідставно роздутою, і говорити про будь-які зникнення, а тим більше робити їх оцінку, до проведення звірки фондів музею некоректно. Також Ігор Кожан зазначив: навіть якщо б виявилося, що стародруки дійсно зникли, їхня вартість була б нижчою поданої в мас-медіа (в пресі їх оцінювали в півмільйона доларів). Нагадаймо, що про зникнення п'яти кириличних стародруків XVII століття в листі до міністра культури України повідомила головний хранитель фондів національного музею Данута Посацька.