Нарешті у Кабміні поставили крапку у двох «довгограючих» історіях — навколо закупівель зерна і дати повторного продажу «Криворіжсталі». Утім на позавчорашньому засіданні уряду було поставлено й низку масних знаків оклику і знаків запитання, що вже стало почерком уряду Тимошенко. На прес-конференції Прем'єр-міністр заявила, що підсумки нового конкурсу з продажу «Криворіжсталі» буде підбито 24 жовтня 2005 року, а внесення плати за придбаний пакет має відбутися не пізніше 10 листопада. На прохання прокоментувати слова Віктора Пінчука, що в новому конкурсі ніхто не братиме участь, бо справу розглядатимуть у Європейському суді з прав людини, пані Тимошенко відповіла: «Те, що сказав Пінчук — це психотерапія для тих, хто володів комбінатом. Я хотіла, щоби на ці заяви ми так і реагували». І додала: «Я знаю мінімум п'ять великих підприємств світу, які під час зустрічі висловили зацікавленість брати участь у новому конкурсі». До речі, того ж дня на «Криворіжсталі» пройшли збори акціонерів, які затвердили рішення, згідно з яким до державного бюджету за рахунок виплати дивідендів з 93,02-відсоткового пакета акцій має бути перераховано 655 мільйонів гривень.
Щодо іншої резонансної справи — навколо Нікопольського заводу феросплавів, Юлія Тимошенко зазначила: «Я хочу передати месидж особисто для Вексельберга (імовірний покупець пакета акцій, який належав Віктору Пінчуку) , що 50 відсоткiв плюс одна акція НЗФ за рішеннями багатьох судів є у держвласності». «Якщо у нього немає зайвих грошей, я б пропонувала йому в ризикові операції не входити», — застерегла Прем'єр, підкресливши, що це слід сприймати як офіційну інформацію, аби «потім не скаржилися, що в Україні погано ставляться до приватної власності».
Кабінет Міністрів затвердив перелік об'єктів, які готуватимуть до першочергової приватизації. За словами Юлії Тимошенко, ідеться про понад десять підприємств. До цього переліку належать, зокрема, Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд, Одеський припортовий завод, Сіверськодонецьке підприємство «Азот», Нікопольський південно-трубний завод і Київський мотоциклетний завод. Якщо парламент прийме закон про приватизацію підприємств разом із землею, то згадане столичне підприємство «закриє увесь обсяг коштів, що очікуються від приватизації», зазначила глава уряду. Впадає у вічі, що у цьому переліку немає «Укртелекому», хоча продаж цього підприємства Президент Ющенко анонсував недавно на міні-Давосі. Утім, згідно з повідомленням міністра транспорту та зв'язку Євгена Червоненка, Кабмін таки повернеться до цього питання 6 липня і ухвалить рішення про доцільність проведення передприватизаційної підготовки Укртелекому.
Того ж дня аграрники отримали те, чого добивалися, — Кабмін створив Аграрний фонд. «Ми прагнемо мінімізувати участь спекулянтів, які не дають можливості виробникам отримати гідну оплату за свою працю», — заявила при цьому Юлія Тимошенко. Аграрний фонд братиме участь у реалізації нової концепці зернового ринку. Зокрема, Фонд скуповуватиме сільськогосподарську продукцію в період її перевиробництва і продаватиме, коли ціни підвищуються. Уряд також розглянув механізми, які мають відкрити експортний ринок не лише для посередників, а й безпосередньо для виробників зерна. Регіональну владу зобов'язано закупити необхідні обсяги зерна для хлібопекарських виробництв і спиртозаводів. Що ж до ситуації з цінами на цукор, то її, на думку Прем'єра, можна врегулювати лише законодавчим шляхом. У Верховній Раді зареєстровано два законопроекти щодо порядку здійснення інтервенцій та щодо зняття обмежень на ввезення цукру на територію України.
На наступному тижні Юлія Тимошенко має намір розібратися з газовим скандалом, парламентським лобі, яке чинить спротив прийняттю законопроектів щодо вступу України до СОТ, і великими підприємствами та банками, що ухиляються від сплати податків.