Анн-Марі Зігмунд: Ми прагнемо міцних зв'язків з українським громадянським суспільством

      Сьогодні розпочинається офіційний візит в Україну президента Європейського економічно-соціального комітету (ЄЕСК) Анн-Марі Зігмунд. Цю створену ще 1957 року структуру називають мостом між інституціями ЄС та європейським громадянським суспільством. Комітет грає в ЄС величезну роль. Він складається з представників усіх країн-членів, які, у свою чергу, представляють різні сфери економічного та соціального життя ЄС. Завданням комітету є вироблення пропозицій та висновків при підготовленні структурами ЄС обов'язкових для виконання країнами-членами рішень у різноманітних сферах політики співтовариства: свободи пересування найманих працівників, свободи заснування підприємств і здійснення економічної діяльності, екології, охорони здоров'я, науки та іншого. Інакше кажучи, відносини між комітетом та тими інституціями ЄС, що ухвалюють у ньому рішення, якнайкраще ілюструють одну з найголовніших цінностей сучасної Європи — залучення до процесу вироблення рішень представників організованого громадянського суспільства.

      Напередодні візиту до Києва пані Зігмунд дала ексклюзивне інтерв'ю  «Україні молодій».

       — Якою ви бачите роль українського громадянського суспільства у вiдносинах нашої країни та ЄС і що може зробити Європейський економічно-соціальний комітет у налагодженні стосунків між українськими неурядовими організаціями та партнерами з Євросоюзу?

      — Під час помаранчевої революції українське громадянське суспільство продемонструвало, наскільки динамічним та активним воно може бути. Тому логічно, щоби громадські організації та об'єднання були залучені до всіх соціальних та політичних дискусій, що відбуваються в країні: і щодо внутрішніх, і щодо зовнішніх питань. Принаймні наш комітет закликає до цього, особливо, що стосується втілення в життя Плану дій Україна-ЄС у рамках Європейської політики сусідства. Ми вважаємо, що голоси представників українського суспільства повинні бути почуті. ЄЕСК, зі свого боку, прагне досягти міцних, стійких зв'язків з українськими організаціями, що представляють роботодавців, підприємців, індустрію, профспілки, спілки споживачів, сільгоспвиробників, інші професійні об'єднання й неурядові організації . Наш комітет може не лише полегшити спілкування між цими організаціями і керівними структурами ЄС, а й допомогти у започаткуванні відносин та виробленні спільних ініціатив з їхніми партнерами з ЄС — а все це дуже суттєво, якщо Україна має на меті створити свій плацдарм у соціально-економічному середовищі Європи.

      Торік ми створили контактну групу з відносин зi східними сусідами ЄС та державами західнобалканського регіону. До речі, Угода про партнерство і співробітництво між ЄС та Україною також передбачає створення спільної структури між ЄЕСК та представниками українського організованого громадянського суспільства.

      — Якою була реакція громадянського суспільства ЄС на минулорічні грудневі події в Україні?

      — Ті події допомогли багатьом в ЄС відкрити переважно досі не знану їм (за винятком співаків чи футболістів!) країну. Європейські громадські організації також пильно стежили за президентськими виборами й захоплено — за тим, як народ захищав свої надії на демократичні й соціально-економічні реформи. Тепер європейське суспільство висловлює сподівання, що Україна посяде належне їй серед міжнародного співтовариства місце.

      — Близько півмільйона українців працюють у країнах ЄС, значна частина з них нелегально. Як розв'язати цю проблему?

      — Імміграція, легальна й нелегальна, є надзвичайно чутливою для ЄС темою. У січні наш комітет організував симпозіум, де обговорювали цю проблему, і насамперед дискусія стосувалася України, Білорусі, Росії та Молдови. Ми відчули, що було необхідно дати представникам цих країн висловитися в Брюсселі, щоб ми краще розуміли їхні турботи, ситуацію. Я думаю, ми повинні прагнути спільного підходу до цього на рівні ЄС.

      — План дій Україна-ЄС має на меті, серед іншого, активізувати діалог у сфері працевлаштування й забезпечити недискримінаційне ставлення до робітників-мігрантів. Чи є це об'єктом уваги ЄЕСК також?

      — Звичайно. Працевлаштування є пріоритетною сферою діяльності нашого комітету. Європейська комісія регулярно просить наш комітет висловити свою думку щодо питань, які мають до цього дотик. А ставлення до працівників з інших країн є також тим, що цікавить і турбує громадянське суспільство в ЄС. ЄЕСК уже виробив заходи, які мають на меті боротися з дискримінацією у цій сфері.

      — Що ви думаєте про перспективи полегшення з боку ЄС візового режиму для громадян України?

      — Відповідні переговори між ЄС та Україною мають розпочатися орієнтовно у жовтні , і це є одним із позитивних аспектів Плану дій. Природно, я вважаю, що ми повинні покращити можливості для торговельних і гуманітарних обмінів, зустрічей та контактів, зв'язків між молоддю, студентами й науковцями ЄС та України. Водночас треба бути впевненими, що ми збережемо та зміцнимо сферу безпеки, якою є Європейський союз. Думаю, найкраще рішення лежить у розв'язанні саме цього «рівняння».

ДОВІДКА «УМ»

      Анн-Марі Зігмунд народилася 1941 року в Братиславі. Закінчила Віденський університет, за освiтою — правник. Працювала за фахом, очолювала кілька рекламних та піар-фірм, була генеральним директором Австрійського комітету ліберальних професій. З 1995 року є членом Європейського економічно-соціального комітету, президентом якого її обрано в жовтні 2004 року.