«Гільйотина» для бідності

18.06.2005
«Гільйотина» для бідності

Юлiя Тимошенко закликає iнвесторiв з трибуни мiнi-Давоса. (Фото РЕЙТЕР.)

      За словами віце-прем'єра Олега Рибачука, «явка» на форумі перевершила всі сподівання. Прибуло 145 учасників  із 32 держав — лідерів бізнесу в різних секторах економіки. При всій офіційності цього заходу насправді тут панувала досить невимушена атмосфера гри на зразок «Що, де, коли?», бо складалося враження, що тут зібралися відмінники олімпіад і переможці всіляких крутих конкурсів. «Мізкову атаку» здійснювали розділені по секціях учасники міні-Давосу. До їхньої честі, вони втекли від нудної «засідалівки» і розбилися на невеличкі групки «за інтересами», усамітнившись у невеликих аудиторіях за окремими столиками.

      Керівник однієї із секцій — у даному разі йдеться про всім відомого екс-директора київського представництва Світового банку чілійця Даніеля Кауфмана, — виконував роль «пастуха», який наводив лад у розбурханих ідеях учасників дискусії. Проте звичному до подібних заходів пану Кауфману дістався надто важкий хліб, тому що підсумував він роботу секції такими словами: «Ми не змогли визначити достатньо багато заходів для реформування української економіки, які б уряд міг реально здійснити і мати від цього негайну відчутну віддачу задля поліпшення інвестиційного клімату. Таких мало». З-поміж них було названо кілька. Насамперед, ішлося про оподаткування і корпоративне право. Наполягали, аби не оподатковувалися кошти, які спрямовуються на реінвестування. Дивувалися, чому в Україні досі не прийнято Закон «Про акціонерні товариства».

      Керівник інвестиційної компанії Майкл Блейзер звертав увагу українського уряду на те, що іноземні компанії, які вже працюють у нашій країні, так само, як і українські, мають певну частину «неофіційного» бізнесу, — насамперед ідеться про нарахування зарплати, половину з якої не показують у звітах. Хоча нові компанії, на відміну від старих, показують у своїх звітах повну зарплату своїх працівників. Михаїл Блейзер звернувся до урядовців з проханням поміркувати, чи не варто оголосити в питаннях оплати праці амністію для старих компаній, аби вони могли перевести весь свій бізнес в офіційний сектор економіки.

      Богдан Гаврилишин, який очолює Міжнародний інститут менеджменту (Київ) і є непервершеним знавцем українського істеблішменту, не кажучи вже про бізнес-середовище, звично назвав вади, про які він говорить уже десяток років: досі нереформована судова система, яку слід «лікувати» від некомпетентності і корумпованості, а також надмірний податковий тягар (його, за словами пана Гаврилишина, слід знизити, починаючи із запровадження єдиного соціального податку в межах 20 відсотків).

      Президент зібрав в Українському домі більшу аудиторію, ніж будь-який інший промовець, — ті, хто прийшов останнім, були раді й «стоячому» місцю в залі. Віктор Ющенко взяв на себе неабияку відповідальність, коли висловив прогноз, до якого тепер прислухатиметься світовий бізнес, — щодо макроекономічних показників. Наприкінці року, за словами глави держави, ВВП зросте на 7— 8 відсотка, а інфляція не перевищить 8 відсотків. Президент заявив, що приватизація триватиме, а спірні питання, якщо вони виникатимуть, буде вирішено через суд. Віктор Ющенко назвав підприємства, які виставлять на продаж, — «Укртелеком», Одеський припортовий завод, харківський «Турбоатом», миколаївське машинобудівне підприємство «Зоря», сіверськодонецький «Азот», а також ВАТ «Луганськтепловоз». Глава держави заявив також про свій намір скасувати близько 1300 регуляторних актів, які заважають підприємцям працювати і насправді є непотрібними.

      Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко підтвердила позитивний прогноз Президента щодо фінасової стабільності в Україні. Також Тимошенко анонсувала подання до парламенту урядового законопроекту про умови надання землі несільськогосподарського призначення для потреб бізнесу і зазначила, що тепер скасовано будь-які привілеї для окремих підприємств. Прем'єр також натякнула, що за нинішніх умов на інвестиційному ринку стало просторіше, отож у представників іноземного бізнесу є унікальна нагода зайняти раніше неприступну «нішу» у певних секторах української економіки. Рішучих змін зазнає найближчим часом енергетичний сектор, мета — зниження його залежності від російських енергоносіїв. Зокрема, теплоелектростанції переводитимуть із газу на вугілля, а у вітчизняній атомній енергетиці створять свій замкнений цикл iз виробництва ядерного палива. Юлія Тимошенко закликала інвесторів вкласти капітал у побудову газопроводу для туркменського та іранського газу в Європу в обхід Росії, а також у спорудження гілки нафтопроводу «Одеса — Броди» і далі до Плоцька і Гданська.

  • 82% членів Американської торгівельної палати в Україні вважають боротьбу з корупцією пріоритетом №1 для України

    Результати дослідження сприйняття корупції в Україні серед членів Американської торговельної палати показують, що бізнес, на жаль, наразі не спостерігає суттєвого прогресу у боротьбі з корупцією, однак сподівається на покращення ситуації у 2016 році. >>

  • Україна і семеро гігантів

    Для проведення свого чергового саміту лідери країн «Великої сімки» (а точніше, господиня заходу, Німеччина) обрали справжній райський куточок. Мальовничий замок Ельмау, неймовірної краси краєвиди Баварських Альп, чисте гірське повітря з гіркуватим присмаком цілющих трав, мелодійне калатання дзвіночків на шиях флегматичних альпійських корів... Ну як працювати в такій розслаблювальній атмосфері? >>

  • Шлях через Україну

    Лідери «Великої сімки» не лише говорили про Україну на саміті в Баварських Альпах — дехто з них туди й поїхав «транзитом» через Київ. Окремо варто наголосити на візиті прем’єр-міністра Японії Сіндзо Абе — першого в історії двосторонніх відносин між нашими країнами. >>

  • Дружнє плече на шляху до ЄС

    Сьогодні в Ризі стартує саміт програми Європейського Союзу «Східне партнерство». Уже відомо, що про скасування візового режиму з ЄС для України на цьому саміті не повідомлять — наша держава не встигла виконати й половини пунктів Плану дій з візової лібералізації (ПДВЛ), необхідних для надання безвізового режиму. >>

  • Кордони для «Лікарів без кордонів»

    Держдума Росії ухвалила законопроект про «небажані» в Росії іноземні та міжнародні неурядові організації. Згідно з документом, ідеться про неурядові організації, які «створюють загрозу основам конституційного ладу РФ, обороноздатності країни та безпеці держави». >>

  • Кому мінімум, кому — банкрутство

    Немає сумнівів, що Євросоюз є корисним для його членів міждержавним утворенням. Але навіть у дружній родині конфліктів не уникнути. Європейська Комісія розпочала процедуру проти Німеччини за порушення союзного закону про мінімальну оплату праці. >>