Перша світова війна закінчилася

На позачерговій сесії Львівської міськради позавчора відбулася вікопомна річ — рада фактично визнала, що після розпаду Австро-Угорської імперії Львів був батьківщиною не лише українців, а й поляків. Після тривалого «опрацювання» львівських депутатів «емісарами» від вищої влади держави міськрада визнала протокол польсько-української комісії Зінченка-Бара, який із тріском провалила на сесії минулого четверга. Цього разу з «київською грамотою» у формі привітання Ющенка приїхав заступник голови секретаріату Президента Iван Васюник.

      Але найбільшим успіхом організаторів стало зібрання кворуму — в залі сиділи 76 депутатів. Без цього провал був би неминучим. На неформальних нарадах керівники фракцій могли відчайдушно бити себе «п'ятами у груди», водночас крутячи дулі під столом, а «хворі» члени фракцій могли просто не з'явитися на сесію.

      У зверненні, зачитаному в сесійній залі, Президент України закликав депутатів прийняти рішення щодо відкриття польських військових поховань на Личаківському цвинтарі. Це питання, наголосив Віктор Ющенко, «давно перестало бути проблемою винятково львівської громади, набуло загальноукраїнського та навіть міжнародного значення, від його позитивного вирішення значною мірою залежить не лише збереження добросусідських відносин між Україною та Польщею, а й майбутнє України в європейській спільноті».

      Перед голосуванням секретар міської ради Зеновій Сірик сказав, що підтримана на попередньому засіданні пропозиція пана Криворучка унеможливлює польсько-українські перемовини, бо суперечить уже підписаній міждержавній угоді Зінченка-Бара, і визнав, що протягом трьох днів велася надважка робота з керівниками всіх депутатських груп, відмовилась поступатись  лише фракція «Батьківщини». Присутнім завмерло серце, коли сімдесятирічний Зеновій Криворучко, автор сумнозвісної пропозиції, котра унеможливила відкриття меморіалу Орлят, почав пробиватися до трибуни. Депутата емоційно підтримав голова обласної «Батьківщини» Іван Денькович, який назвав готовність колег голосувати за ухвалу щодо Орлят «зрадою». Після відмови депутатів від таємного голосування представники фракції «Батьківщина» залишили залу. Але міськрада 66 голосами підтримала угоду з незначним доповненням —  про встановлення перед входом на меморіал Української галицької армії та польських  військових поховань таблиці з написом двома мовами: «Тут спочивають українські і польські воїни, які полягли в українсько-польський війні 1918-1919 рр».

      «Нарешті було ухвалено компромісне рішення, яке дозволить врегулювати спірне питання, що впливало на відносини України з Польщею протягом останніх декількох років», — резюмував депутат Анатолій Романюк. Зеновій Сірик зазначив, що «можливо, повного задоволення немає в жодної сторони, але компроміс завжди такий: кожен має стати на горло своїй пісні заради спільної справи, отож депутати повинні мати тверезий розум і підтримувати нашого Президента в євроінтеграції, яка лежить через Польщу». Один з активних  промоутерів компромісу, депутат Львiвської мiськради Андрій Стецьків наголосив, що попри окремі «істеричні виступи, у цьому питанні немає жодної поступки в національних інтересах України». 

      «Губернатор» Петро Олійник, який витратив чимало здоров'я під час вирішення «цвинтарного питання», назвав ухвалу міськради «колосальною перемогою і Львова, і України» і зазначив, що вперше досягнуто домовленостей про впорядкування 44 українських поховань на польській території. Неучасть фракції «Батьківщина» у голосуванні Олійник назвав «нерозумінням і короткозорістю».

      Історичним вважає це рішення і польська сторона. Так, генеральний консул Польщі у Львові Вєслав Осуховський зізнався «УМ»: «До цієї події була прикута увага всієї Польщі. Саме це рішення міської ради стане публічним сигналом для громадської думки Польщі — що нарешті почалося справжнє поєднання, і руки зустрілися для дружнього потиску. У справі меморіалу немає ані переможених, ані переможців, а лише обопільний компроміс на шляху України до майбутнього. А це майбутнє для України — Євросоюз».

      Дав свою оцінку ситуації й глава Української греко-католицької церкви кардинал Гузар. Він образно визначив: «Нарешті закінчилася І Світова війна. Нам треба навчитися толерувати і одних, й інших колишніх супротивників. Тому необхідно гідно вшанувати тих людей, котрі загинули на території Львова за свої ідеали».

      Отже, дорогу до відкриття меморіалу за участі президентів Польщі та України 24 червня відкрито.