«Батьківщина» насолила Батьківщинi

      У четвер увечері скінчилася міжнародним скандалом епопея з намаганням підбити підсумки у справі відкриття польського військового цвинтаря Орлят на Личакові у Львові. Офіційне відкриття за участю президентів Польщі й України 24 червня мало засигналізувати початок «європейської доби» в політиці Президента Ющенка, крок назустріч полякам. Початково успішні перемовини, проведені днями держсекретарем Олександром Зінченком у Варшаві, закінчилися гучним ляпасом по польській приязні. Міська рада Львова вирішила змінити узгоджений текст.

      У четвер до Львова приїхала чимала польська делегація, у складі якої були представники канцелярії президента Польщі, посадовці Бюро національної безпеки і Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва. Приїхали вже на «готове», адже під час вищезгаданого візиту Зінченка до Варшави сторони домовилися про те, що 24 червня відбудеться офіційне відкриття меморіалу Орлят за участі президентів, а всі неузгодженості будуть відкориговані «в робочому режимі». Щодо останніх, то, зокрема, йшлося про те, що на центральній надмогильній плиті буде викарбувано напис: «Тут спочиває польський солдат, полеглий за Батьківщину», не буде фігур левів та зображення меча, який замінять на хрест. Домовилися також відновити жалобні фігури французького піхотинця та американського авіатора з написами: «Французам (і, відповідно) американцям, полеглим і померлим у боротьбі за Польщу в 1919—1920 роках»... І тут укотре проявилася впертість чи псевдопатріотизм Львівської міської ради!

      Так виглядає, що це було елементарне бажання «підставити» «губернатора» Петра Олійника з боку львівської «Батьківщини», провідник якої, депутат міськради пан Денькович, проявив енергійність, гідну кращого застосування.

      На засіданні міськради голова Львівської облдержадміністрації Петро Олійник наголосив, що вперше в цих питаннях вдалося стабілізувати українсько-польські відносини, назвавши успіхом те, що «десятки українських поховань потребують нашої уваги на польській території». Олійник переконував депутатів, що максимально знято моменти, котрі не влаштовували львівську громаду, нагадуючи, що Польща є «стратегічним партнером у нашій євроінтеграції». Він нагадав: «Ми на Різдво у соборах молилися із сотнями поляків, які простягнули нам руку в нашій помаранчевій революції. Цим рішенням ми перегорнемо сторінку, нічого не забувши. Я вас прошу як представник Президента на території Львівської області, як український патріот, як людина, котра народилася в Сибіру, де мої батьки відбували багаторічне заслання, проголосувати за це рішення».

      Але переконати вдалося далеко не всіх. На думку депутата міської ради Зеновія Криворучка, землі Перемиська, Холмська, Підляшшя «етнічно й історично» належать українцям, хоча жодних територіальних претензій до них і немає. Зеновій Олексійович наголосив, що «не можна Україні зараз закидати «Батьківщина поляків», «билися за Польщу у Львові». На його думку, не можна писати на плиті, що «вони вмирали на території України за Польщу, адже вони вмирали у польській армії у війні між українцями і поляками 1918—1920 року». І запропонував такий напис: «Тут спочиває польський солдат, полеглий у війні українсько-польській у таких-то роках». Депутат наполіг, щоби голосування було поіменне.

      Ще гостріший виступ мав голова Львівської обласної організації партії «Батьківщина» Іван Денькович, який поставив узгоджений текст у площину «зради» і наголосив: «Я не хочу, щоб мої діти, по-перше, зрадили своїх батьків, я не хочу, щоб мої діти соромилися свого батька, і моя рука ніколи не підніметься за той текст, який нам пропонується». Він наголосив, що фракція «Батьківщини» голосуватиме тільки в тому випадку, якщо буде узгоджено напис: «Французам, полеглим і померлим у війні 1918—1920 рр.» та «Тут спочиває польський солдат, полеглий у війні 1918—1920 рр».

      Натомість депутат Анатолій Романюк закликав до взаємної толерантності, адже «спроба переписати історію не додає нам, і ми, українці, тільки втрачаємо перед обличчям багатьох і багатьох країн світу». Йому одразу заперечили кілька громадських діячів, які навіть не були попередньо записані для виступу, зокрема син командувача УПА Романа Шухевича, Юрій. На його думку, якби поховані на цвинтарі поляки загинули в околицях Кракова, то це би була Польща, отже, за Батьківщину — значить за Польщу.

      Переконати депутатів бути лояльнішими намагався Андрій Стецьків, який риторично запитав: «Із ким ми воюємо!? З могилами!? Далі будемо воювати з могилами?! Допоки?!». «Скільки часу ми приділили своїм пам'ятникам? — запитав депутат і резонно зазначив: — Якби Меморіал не був знищений у радянські часи, навряд чи хтось з ображених присутніх валив би його зараз бульдозерами».

      Урешті голосування після запальних дискусій дало такі результати: 47голосів — за, 5 депутатів — утримались, 11 — проти. Але буквально за декілька хвилин депутати проголосували за поправку до тексту, щоби «загиблим за Батьківщину» замінити на «загиблим у польсько-українській війні 1918—20 років». Це стало найбільшою несподіванкою для всіх. Коли ж депутати проголосували за повернення до цього питання у наступний четвер, стало зрозуміло, що зустріч Ющенка та Кваснєвського 24 червня у Львові може бути зірвана. Всі спроби Петра Олійника повернути депутатів до цього питання зазнали невдачі, і сесію було закрито перед 20-ю годиною.

      Відразу потому Олійник зазначив: «Мені дуже сумно, що «Батьківщина», яка є нашим політичним партнером, у цей день, коли Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко бере участь у засіданні Вишеградської четвірки у Варшаві, її фракція у міськраді голосує проти. Щодо «крайніх», мені зрозумілі їхні позиції часів 80-х, але з позицій 2005 року, коли ми живемо в іншій державі, це, як мінімум, нерозумно. Але найбільше мене вразила фракція «Батьківщини». Я не розумію, чи вони не відчувають відповідальності перед українським і польським народами і перед перспективами України?!».

      На думку депутата Володимира Заболотовського, для уникнення міжнародного скандалу єдиноможливим є скликання сесії і ще одна спроба обговорити це питання, наприклад, у понеділок.

      Так виглядає, що заради можливості «підставити» в очах Києва Петра Олійника і його команду, яким було доручено переконати міських депутатів, і було спрофановано саму ідею польсько-українського примирення. Було відомо, що поляки не погодяться на зміни в написі.

      Учора вранці відбулася польсько-українська нарада в Петра Олiйника, на якому польську делегацію запевнили, що зриву графіка не буде і сесію міськради буде проведено раніше запланованого терміну. Якими ресурсами залагоджуватимуть цю справу — наразі невідомо.

      По нараді, на думку секретаря Ради охорони пам'яті боротьби та мучеництва Анджея Пшевозьніка, «ситуація вимальовується спокійна, адже ми зробили все, щоб цю справу закінчити у такий спосіб, аби і одна, і друга сторона не мала відчуття, що поступилася інтересами і лишилась скривдженою. Ми досягнули реального компромісу, і так виглядає, що він буде реалізований, ми дістали запевнення представників української влади, що і підписане порозуміння, і термін урочистостей будуть дотримані. І я вірю: остаточне рішення і позиція міських влад Львова будуть такими, як і було раніше погоджено. З такою надією я виїжджаю зі Львова».