Полювання на нелегальних робітників

      Узв'язку з кризою громадських фондів німецькі пенсіонери не дочекаються у 2004 роцi передбаченого раніше підвищення пенсій. Додатковим навантаженням на гаманці пенсіонерів стануть обов'язкові внески до Фонду опіки над недієздатними особами. Внески на пенсійне страхування залишаться на попередньому рівні — 19,5 відсотка від місячного заробітку без відрахувань. Цю суму порiвну (по 50 відсотків)  виплачують працівник і роботодавець. Є й інші соціальні нововведення коаліційного уряду Шредера. У Німеччині чоловіки ідуть на пенсію у 65 років, жінки — в 60, але багато німців користуються правом раніше вийти на «заслужений відпочинок». Уряд повідомив, що планує законодавчо обмежити вік виходу на пенсію до 63 років. Розглядається можливість після 2035 року підняти пенсійний вік до 67 років. Уряд також активно працює над планами розбудови форм приватного пенсійного страхування. На цей час з понад 80 млн. мешканців Німеччини пенсійним страхуванням охоплено 19,5 млн. громадян.

      Канцлер Герхард Шредер заявив, що ці рішення є одними з найважчих, які його уряду доводилося приймати. Вони були прийняті цієї неділі після п'ятигодинного засідання уряду. Такі непопулярні кроки уряду мають стати на перешкоді подальшому поглибленню дефіциту Пенсійного фонду, який нині становить 10,3 млрд. євро. Причиною кризи пенсійної системи є загальний економічний застій, який триває в Німеччині останні три роки. Високий рівень безробіття (4,2 млн. осіб станом на вересень цього року) спричинив зростання витрат на соціальні потреби на тлi зменшення надходжень до бюджету.  Іншою причиною кризи є старіння німецького суспільства.

      Німецькі пенсіонери з великим невдоволенням зустріли урядові рішення. Голова асоціації пенсіонерів Німеччини (VdK) Вальтер Хіррлінгер заявив в інтерв'ю газеті «Фрає Пресе»: «Пенсіонери мають лише один засіб спротиву — урну для голосування». Пенсійні «урізання» сприймаються дуже драматично ще й тому, що вони відбуваються вперше в історії ФРН.

      Замороження розміру пенсій на 2004 рік є частиною широкого пакета соціально-економічних реформ уряду Шредера, про який було повідомлено в бундестазі в середині березня цього року. Він отримав назву «Агенда 2010». Пенсійні реформи ще мають пройти остаточне затвердження парламентом. 17 жовтня парламент проголосував із мінімальною перевагою голосів за урядовий пакет соціальних і трудових реформ, які мають оживити німецьку економіку. Тож уже схвалено зменшення виплат із безробіття, податкову амністію та зменшення податків із наступного року, підвищення цін на тютюнові вироби, реформування фінансування місцевих урядів та Федерального управління праці. Щоправда, пакет ще має пройти процес схвалення верхньою палатою парламенту, де опозиція — в більшості.

      Більшість німецьких політиків та економістів погоджується, що розроблена у 50-х та 60-х роках приваблива модель «соціально орієнтованої ринкової економіки» виявилася нежиттєздатною в епоху глобалізації. Вона давала суттєві збої останні 20 років, але для виправлення ситуації нічого не робилося. Проблема фактично перезріла і «впала на голову» уряду Шредера. І на голови пенсіонерів та безробітних. Останні вже не зможуть перебирати пропозиціями в установах із працевлаштування, оскільки у випадку «відмови від співробітництва» допомога з безробіття може бути суттєво урізана. Візити безробітних до лікарів відтепер будуть не безкоштовними — кожного разу хворому доведеться викладати 10 євро за задоволення поспілкуватися з лікарем.

      Німецькі нововведення на ринку працi можуть стосуватися також робітників-нелегалів, зокрема і наших. Якщо до останнього часу робота «начорно» вважалася в країні дрібним правопорушенням, то невдовзі вона розглядатиметься як кримінальний злочин, за який відповідатимуть і робітник, і роботодавець. Німецькі законодавці вважають, що за рахунок високих штрафів державна скарбниця щороку поповнюватиметься на один мільярд євро. Додаткові вливання до бюджету надходитимуть у вигляді податків, які «чорний» сектор, як відомо, не платить. Тож і ті українські громадяни, які нелегально працюють чи тимчасово підробляють у Німеччині, повинні враховувати, що починаючи з середини 2004 року можуть «заробити» високий штраф, а то й ув'язнення. Газета «Зюддойче Цайтунг» повідомила, що, німецька влада розпочинає масований наступ на нелегальних роботяг. До митної служби  саме з цією метою  буде рекрутовано сім тисяч додаткових співробітників та відряджено їм на допомогу 2800 чиновників Федерального управління праці. Митна служба стане головним «мисливцем» на нелегальних робітників.

      Незаконні чорнороби є проблемою всіх європейських країн, але ставлення до них усюди різне. Пам'ятаєте, яке велике обурення в Італії викликала зроблена у грудні минулого року заява прем'єр-міністра Сильвіо Берлусконі, який, звертаючись до 5600 звільнених у багатомісячну відпустку працівників автомобільного концерну «Фіат», порадив їм знайти нелегальну роботу? В Італії «нелегальщина» квітне буйним цвітом, але коли її схвалює голова уряду, то це вже ознака політичної та соціальної хвороби суспільства. Обсяги «чорного ринку» роботи в Італії не піддаються обліку. А ось австрійська газета «Кур'єр» навела окремі висновки спеціального дослідження, що його провів професор Фрідріх Шнайдер. З'ясувалося, що в Австрії нелегально підробляє кожен шостий громадянин. А річний обсяг «лівих» прибутків австрійців за 2002 рік становить 22,5 мільярда євро, що на 3,2 відсотка більше у порівнянні з 2001 роком. Найпоширеніша нелегальна робота — в будівництві, далі йдуть транспорт та домашнє господарство. Зарплатня нелегалів утричі нижча, ніж у легальних працівників, тому є дуже вигідною для працедавців.

      Франція одночасно з Німеччиною розпочала війну з нелегальним ринком праці. На початку цього місяця при Міністерстві внутрішніх справ було створено спеціальну групу, яка виявлятиме нелегальних працівників у Парижі та передмістях. Французьке статистичне управління INSEE підрахувало, що в «чорному» секторі виробляється щороку один відсоток національного валового продукту, тобто на 14 мільярдів євро. Газета «Ле Парізьєн» вважає цю цифру дуже заниженою. У будівництві, готельному і ресторанному бізнесі працівників-нелегалів — десять відсотків. Їх майже стільки ж на транспорті та в сільському господарстві. До новоствореної при МВС Франції групи також входитимуть поліцейські, інспектори з праці та інші фахівці. Оскільки штрафи вже мало лякають роботодавців, то за новим законом  їм загрожує не тільки збільшений — до 30 тисяч євро — розмір штрафу, а й дворічне ув'язнення за нелегальне надання роботи громадянину Франції, а за працевлаштування чужинця, який не має дозволу на працю у Франції, — штраф у 45 тис. євро і ув'язнення на три роки.