Не укладав угод з власною совістю. Ренесансна чистота художника-шістдесятника Георгія Якутовича
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
На подію я прийшла за півгодини. Подумала, що спізнилася, і, не слухаючи доказів охорони, закотилася у фойє кінотеатру «Лейпциг». Яким же було моє здивування: побачила прибиральниць, які змітали зі сходів залишки цементу та вапна, технічні працівники поспіхом вішали на стіни плакати, співробітники театру в коридорчику перевдягалися в сині футболки з написами «Кінотеатр «Лейпциг», а менеджер Таня бігала по фойє і запитувала в кожного третього: «Ви не з МТС?». Було важко зрозуміти, як за півгодини може розпочатися відкриття кінотеатру, якщо навколо такий бедлам. Проте відкриття відбулось точно по годиннику, як і заплановано, — о 18. 30. Оркестр нарешті відключив свої мобільники, які без кінця пищали, і втнув «Хрещатик». Потім чотири десятки молоденьких барабанщиць, виставлених рядком біля входу, протріщали Русланине «гей-гей». Начальник головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА Олександр Биструшкін повідомив, що всі гроші на відновлення кінозалу «Європейський» у кінотеатрі «Лейпциг» дала міська адміністрація (про те, що з міської адміністрації ці гроші вибивали десять років, Биструшкін чомусь не сказав).
За словами Олександра Павловича, зал назвали так на честь «Євробачення», а також до днів Європи в Києві. По тому виступив ще якийсь чиновник, повідомив, що мер Омельченко, який мав перерізати жовтеньку стрічечку біля входу, «відкриває нову лінію з новими трамваями». Тому за Омельченка це зробив Биструшкін. Хлопці з натовпу, який зібрався під кінотеатром, востаннє прокричали барабанщицям: «Ми всіх вас любим»... На цьому, власне, відкриття й закінчилось.
Як сказав «УМ» 28-рiчний директор кінотеатру Максим Лагода, до речі, наймолодший директор кінотеатру в Києві, в «Лейпцигу» буде як комерційне, так і некомерційне кіно. Фільми для дітей, для ветеранів. Ціна на квиток — від 10 до 20 гривень. У щойно відкритій «Європейській» залі, на 216 місць, як і в багатьох дорогих столичних кінотеатрах, останній ряд облаштовано місцем для закоханих — диваном на двох «Love Seats». Уже працює ресторан «Старий Лейпциг» (на власному досвіді перевірено — смачно, недорого і зручно). Як і в будь-якому кінотеатрі, є «Поп-корн-бар».
Перегляд третього епізоду «Зоряних воєн» теж залишив приємні спогади — зал обладнано новим сучасним екраном «Perlux» і найсучаснішою системою звукового обладнання Dolby Didgital. Як запевняє міська адміністрація, на цьому вона зупинятися не збирається. «Вже до кінця року в «Лейпцигу» буде відкрито великий зал на 650 місць», — обіцяє Олександр Биструшкін.
Пригадую, кілька місяців тому столичні кінотеатри провели журналістам екскурсію по своїх приміщеннях. Директори кінотеатрів, у тому числі й Максим Лагода, хотіли орендувати свої кінотеатри, оскільки міська влада практично не допомагає. Мабуть, корисно робити такі рейси. Чиновники нарешті починають щось робити, знаєте...
Видатний художник, графік Георгій Якутович 60 років тому здійснив свою мрію – проілюстрував повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». >>
У Києві наприкінці травня Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки представив прем’єру вистави «1111. Театр Лесі та Курбаса»» у постановці Андріюса Дарели — сценічного осмислення історії українського мистецького покоління 1920–1930-х років. >>
Уперше почув ім’я критика Ігоря Котика п’ятнадцять років тому – воно опинилося в центрі скандалу, вчиненого «літературними патріотами». >>
У Києві, у Національному музеї мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків, триває виставка, присвячена 280-й річниці від дня народження іспанського художника Франсіско Гої, яка складається з серії гравюр «Диспаратес» (Los Disparates). >>
У нашій країні дедалі більше уваги приділяють створенню безбар’єрного середовища. >>
Книжка Володимира та Сергія Кампо «Юрій Бадзьо: Філософія антиімперського/антифашистського спротиву України» (Ужгород: Карпати, 2024) фігурувала у тогорічному рейтингу всередині номінаційного списку рубрики «політологія/соціологія/культурологія». >>