Криптоісторія і сміхокорекція. Глибинні сенси майже антиутопії «Чарівник країни Оз» та її українське видання
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
На подію я прийшла за півгодини. Подумала, що спізнилася, і, не слухаючи доказів охорони, закотилася у фойє кінотеатру «Лейпциг». Яким же було моє здивування: побачила прибиральниць, які змітали зі сходів залишки цементу та вапна, технічні працівники поспіхом вішали на стіни плакати, співробітники театру в коридорчику перевдягалися в сині футболки з написами «Кінотеатр «Лейпциг», а менеджер Таня бігала по фойє і запитувала в кожного третього: «Ви не з МТС?». Було важко зрозуміти, як за півгодини може розпочатися відкриття кінотеатру, якщо навколо такий бедлам. Проте відкриття відбулось точно по годиннику, як і заплановано, — о 18. 30. Оркестр нарешті відключив свої мобільники, які без кінця пищали, і втнув «Хрещатик». Потім чотири десятки молоденьких барабанщиць, виставлених рядком біля входу, протріщали Русланине «гей-гей». Начальник головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини КМДА Олександр Биструшкін повідомив, що всі гроші на відновлення кінозалу «Європейський» у кінотеатрі «Лейпциг» дала міська адміністрація (про те, що з міської адміністрації ці гроші вибивали десять років, Биструшкін чомусь не сказав).
За словами Олександра Павловича, зал назвали так на честь «Євробачення», а також до днів Європи в Києві. По тому виступив ще якийсь чиновник, повідомив, що мер Омельченко, який мав перерізати жовтеньку стрічечку біля входу, «відкриває нову лінію з новими трамваями». Тому за Омельченка це зробив Биструшкін. Хлопці з натовпу, який зібрався під кінотеатром, востаннє прокричали барабанщицям: «Ми всіх вас любим»... На цьому, власне, відкриття й закінчилось.
Як сказав «УМ» 28-рiчний директор кінотеатру Максим Лагода, до речі, наймолодший директор кінотеатру в Києві, в «Лейпцигу» буде як комерційне, так і некомерційне кіно. Фільми для дітей, для ветеранів. Ціна на квиток — від 10 до 20 гривень. У щойно відкритій «Європейській» залі, на 216 місць, як і в багатьох дорогих столичних кінотеатрах, останній ряд облаштовано місцем для закоханих — диваном на двох «Love Seats». Уже працює ресторан «Старий Лейпциг» (на власному досвіді перевірено — смачно, недорого і зручно). Як і в будь-якому кінотеатрі, є «Поп-корн-бар».
Перегляд третього епізоду «Зоряних воєн» теж залишив приємні спогади — зал обладнано новим сучасним екраном «Perlux» і найсучаснішою системою звукового обладнання Dolby Didgital. Як запевняє міська адміністрація, на цьому вона зупинятися не збирається. «Вже до кінця року в «Лейпцигу» буде відкрито великий зал на 650 місць», — обіцяє Олександр Биструшкін.
Пригадую, кілька місяців тому столичні кінотеатри провели журналістам екскурсію по своїх приміщеннях. Директори кінотеатрів, у тому числі й Максим Лагода, хотіли орендувати свої кінотеатри, оскільки міська влада практично не допомагає. Мабуть, корисно робити такі рейси. Чиновники нарешті починають щось робити, знаєте...
Звісно, я читав цю книжку, ще коли був — ген-ген — совєтським підлітком. >>
Покоління за поколінням ми падаємо у землю як зерна, але творимо щось більше за нас. Це прикінцева професорська цитата у новій - першій художній книзі історика і журналіста Олександра Зінченка "Два мільйони світанків (Трипільська таємниця)". >>
Вірші з трьох збірок поетеси і військовослужбовиці Ярини Чорногуз готують до друку в американському видавництві Arrowsmith Press в перекладі Амелії Глейзер. >>
Найчастіше у троїцьких букетах – чебрець, м'ята, любисток, меліса, барвінок, медунка, полин, деревій, звіробій. >>
У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася подія, яка щороку об’єднує драматургів, режисерів, акторів і глядачів навколо сучасних театральних текстів. >>
Окрасою селища Котельва на Полтавщині є фігурні мережані димарі. Блакитний — з білочками, сірий — з півниками, зелений — з квітами... >>