Як прянощ з кінчика ножа-3

      Кориця (Cinnamon) — це очищена і висушена кора вічнозеленого коричневого дерева Cinnamomum verum, яке росте на Шрі-Ланці, в Індонезії і Китаї. Верхню кору дерева знімають, потім дістають внутрішню кору. Довгі смужки кори формують у трубочки довжиною до 1 м, потім їх розрізають, висушують, ділять на менші шматочки і продають як палички кориці. (У нас переважно продають корицю в меленому вигляді). У меленої кориці екзотичний аромат і солодкий «теплий» смак. Палички кориці не мають такого сильного аромату, якщо їх не поламати чи не розмолоти.

      Замість кориці можна використовувати і касію (Cassia, або китайська кориця), а застосовують ці прянощі в шоколадних тортах чи в гарячому шоколаді, в тортах iз грушами чи яблуками, у глінтвейні, у сирниках, медовиках, яблучних шарлотках, начинках для пиріжків тощо. У грецькій і середньо-азіатській кухні — у стравах iз бараниною. Також використовують корицю у несолодких стравах, включаючи свинину і телятину. Широко застосовується кориця і в африканській кухні, зокрема в марокканській, скажімо в приготуванні тажинів із баранини чи сухофруктів. Дрібка цієї приправи надасть особливого смаку фруктовому компоту чи десертам, паличка кориці додасть глінтвейну насиченого пряного аромату. Корицю додають до багатьох складних приправ, скажімо в карі, її застосовують для ароматизації соусів, приготування маринадів.

      Зберігають корицю в щільно закритій банці у темній шафі.

Рисова каша з яблуками та корицею

      0,5 л рису, склянка молока, 2 яйця, 4 яблука, 1 ч. л. меленої кориці, 3 ст. л. цукру, сіль до смаку, 1 пакетик ванільного цукру, жир для змащення форми.

Рис відварити до напівготовності, відцідити. Жовтки відділити від білків і розтерти з ложкою цукру, вимішати з молоком, вилити до рису і добре вимішати. Білки збити на круту піну, додати решту цукру і ваніль, збивати далі. Додати до рису і ще раз перемішати.

      Яблука почистити від шкірки, нарізати пластинками і вимішати з корицею.

      У форму, змащену жиром, викласти половину рису, яблука і зверху —решту рисової каші. Поставити у гарячу духовку і запікати, доки не утвориться рум'яна скоринка.

Глінтвейн

      Червоне сухе вино (200 мл) довести до кипіння, всипати 2 ч. л. цукру, дрібку меленої кориці, 1 гвоздичку і відставити з вогню. Влити у склянку і відразу подавати.

Грог

      60 мл рому, невеличка паличка кориці, 1 ч. л. лимонного соку, 1-2 шт. гвоздики, шматочок лимона — все змішати і долити гарячої води. Відразу подавати.

      Кардамон (Cardamom) — батьківщина — Південна Індія (Керала). З Індії він потрапив на Близький Схід, а звідти — в Європу завдяки давнім грекам і римлянам, які вживали його головним чином як прянощі у фруктових стравах і високо цінували за благотворний вплив на організм. Нині кардамон культивується в Індонезії, Китаї, в Шрі-Ланці, у Східній Африці і в тропічних областях Америки.

      Кардамон — це тропічна багаторічна рослина родини імбирних. З товстого повзучого кореневища виростають два види стебла — листове, висотою до 3 метрів, і повзучі квіткові стебла до 0,5 м. Квітки кардамону білі або блідо-зелені. Після цвітіння руками збирають заповнені насіннями плоди — коробочки, у кожній з яких міститься до 20 насінинок. Змелене насіння і використовують як прянощі. Крім того, ефірні олії, які містяться в кардамоні, стимулюють нормальну роботу шлунково-кишкового тракту, регулюють утворення шлункового соку і підвищують імунітет (мабуть, саме за ці властивості і цінували стародавні елліни і римляни ці прянощі).

      Смак і запах кардамону пряні, ароматні, гострі, завдяки чому він особливо підходить для несолодких страв — у карі й різноманітних соусах, гороховому супі і стравах iз риби, птиці, в м'ясному бульйоні і плові з телятини, в ковбасах і паштетах, а також у кондитерських виробах — датських булочках і шведському пирозі з кардамоном, для надання екзотичного аромату молочним пудингам і сиропу для фруктових салатів, у арабській каві, в пуншах і пряному вині. Використовують кардамон також у виробництві відомих лікерів «Кірасо», «Шартрез» і «Ангостура». Оскільки це дуже гострі прянощі, варто нагадати, що використовувати їх слід дуже обережно.

      Зберігати кардамон найкраще у щільно закритому посуді і в захищеному від світла прохолодному місці.

Соковиті червоні сливи з хрусткими геркулесовими крихтами

      0,5 кг слив, 1 скл. цукру, дрібка кардамону, 1 апельсин, 1 скл. геркулесу, 0,5 скл. борошна, 1 скл. яблучного соку.

      Розігріти духовку до 180 Со. У формі з'єднати сливи, апельсиновий сік, кардамон і цукор.

      Змішати геркулес, борошно, апельсинову цедру, додати яблучний сік і розтерти все разом до утворення крихт. Викласти на фрукти, щоб вони були повністю покриті крихтами. Запікати 35—40 хв., доки крихти не стануть золотистого кольору, а фрукти не закиплять. Подавати зі збитими вершками.

Печиво з пісочно-пряного тіста

      2 скл. борошна, 0,5 скл. цукру, 150 г масла (маргарину), 1 яйце, чверть ч. л. соди і стільки ж солі, на кінчику ножа кардамону і змеленої гвоздики.

      У макітру викласти масло і цукор, втерти макогоном, щоб масло стало білого кольору, додати яйце і ще раз втерти. Поступово всипати борошно, сіль, прянощі і соду, замісити м'яке тісто. Дати хвильку йому «відпочити».

      З тіста розкачати валик, нарізати з нього галушечки, сформувати «листочки», злегка приплюснувши їх, і ножем позначити «прожилки» на листочках. Викласти печиво на деко і поставити у гарячу духовку (200 градусів) пекти 8—10 хв. Готове печиво притрусити цукровою пудрою.