Кишені повні — баки порожні

      На «цінниках» біля автозаправок — самі прочерки. Дарма автомобілісти з надією мотаються з одного на інший кінець міста в пошуках бензину: у найкращому випадку пощастить натрапити на якусь АЗС, де, крім нижнього рядка із дизельним пальним, заповнені ще й верхні цифри цінової таблички. Там — найдорожчий і «найелітніший» бензин А-98, який зазвичай у власників чогось скромнішого за «Майбахи» з огляду на високу вартість не котується. Але сьогодні (змальовану ситуацію журналісти «УМ» спостерігали вчора, проте сумнівно, щоб до сьогодні вона суттєво змінилася) літр пального по 4 гривні 10 копійок і вище теж вважається за щастя, про що свідчать довжелезні черги «залізних коней» навпроти заправок, де є хоч 98-й. «Ех, знати б, де вона бачила ту заправку!» — чухає потилицю дядько зі старенького «Опеля» у відповідь на глузливе: «Юля вчора сказала, що бензин на заправках є!».

      Під вечір ситуація стала ще напруженішою. Та що там під вечір — уже по обіді водій редакційного авто з поради «встигнути заправитися, поки є хоч А-98», тільки невесело сміявся: мовляв, його вже не знайдеш не те що по 4.10, а й по 5 грн. І така ситуація склалася не лише у столиці. Отже, хто б там що не казав, а криза таки є. Наскільки вона глибока й чи надовго?

      «Дивись у корінь», — радять експерти. Себто спершу варто б з'ясувати, як, власне, до такого дійшло й чому пересохла бензинова річка. Тобто чого ви хотіли після того, як уряд адміністративними методами встановив ціни, що не відповідають ринковій вартості? Такі методи завжди породжують дефіцит. Хоча якби не «майже монополія» російських нафтопостачальників на українському ринку, про якісь «ручні» спроби втримати ціну на бензин, вочевидь, не йшлося б узагалі. Принаймні саме беззаперечне панування російського нафтового бізнесу на пальних теренах України звинувачує в нафтовій «кризі» (якої сама не визнає) Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. За словами іменинниці Юлі, яка з нагоди відзначення ста днів уряду вже кілька днів поспіль перебуває (чи робить вигляд?) у святковому настрої, Росія (тобто тамтешні нафтомагнати — не плутати з державою Російська Федерація!) взагалі на деякий час припинила прокачку нафти в Україну.

      «Я хочу, щоб ви знали: якраз на свята, з 7-го по 11 травня, Росія на Кременчуцький нафтопереробний завод припинила качати нафту, незважаючи на те, що ця нафта законтрактована й проплачена згідно з міжурядовими й міждержавними угодами, — пояснювала Юлія Володимирівна журналістам під час прогулянки по Музею під відкритим небом у Пирогові причини бензинового голоду. — Сьогодні нову владу в Україні «тренують», намагаються її поставити на місце, в тому числі й великі власники підприємств, люди, які видобувають нафту в Росії, але прагнуть мати тут, в Україні, абсолютне право робити те, що захочуть. Але цього («викручування рук» Україні російським бізнесом. — Авт.) не буде. Те, що зараз відбувається з бензином і нафтопродуктами, — це тимчасово. Найближчим часом ситуація нормалізується».

      Хоча, звісно, складно одразу «поремонтувати» те, що ламали протягом 14 років. Адже в нинішніх пальних проблемах України винна її ж власна влада (з префіксом «екс»), яка передала у спадок Ющенкові, Тимошенко й Ко нафтовий ринок, на якому «створена монополія російських нафтопереробників». Саме вони, за словами пані Прем'єрки, ввозять до нашої країни майже 90 відсотків нафти і, відповідно, «хочуть диктувати, монопольно ставити ціну без будь-яких обмежень».

      А тепер — увага! — натяк на ймовірну тривалість «бензинової кризи»: «Я думаю, що через декілька тижнів в Україні впорядкується все, в тому числі й нафтовий ринок. Ми беремо два тижні на це. Знущатися над Україною ми не дозволимо. І бензин буде, і дизельне пальне буде, і посівну ми завершили з прекрасними результатами...». Отже, кілька тижнів. Власне, так вважають і більшість експертів, прогнозуючи проблеми з бензином у проміжку між одним і десятьма тижнями. Природно, уряд обіцяє впоратися якнайшвидше. При цьому на запитання про те, чи буде проведена з цього приводу якась екстрена нарада, Тимошенко відрізала: «Ніяких екстрених нарад не буде. Тому що бензин на заправках є. Ви ж розумієте, що відбувається: деякі країни були не в захваті від результатів виборів в Україні. І зараз нам буквально за останній місяць росіяни підвищили вартість нафти майже на 30 відсотків. Спершу на 20 доларів за тонну, а буквально останніми днями — на 36. Нафтотрейдери хотіли за рахунок України отримати надвисокі прибутки і поставили ціни значно вищі, ніж це вимагало навіть підвищення ціни на нафту».

      Словом, для тих, хто ще цього не збагнув: російські постачальники нафти — нехороші люди. На відміну від дуже навіть хорошого українського уряду, який робитиме все, аби наші громадяни якомога швидше забули про шкідливий вплив монопольної діяльності цих «редисок»  на свої кишені. Щоправда, самі «росіяни» категорично заперечують свою вину принаймні в одному пункті: як стверджують представники нафтових компаній «Лукойл», ТНК-ВР і «Татнефть», вони не переривали постачання нафти в Україну. Але хто ж їм повірить?

      Звісно, й у бік уряду звернено чимало скептичних посмішок: мовляв, з монополістами все ясно, але де ж конструктив? На що уряд чарівними вустами жінки з косою відповідає: його в нас є. Ось будь ласка: «Ми зараз укладаємо контракти на казахську нафту, — пояснила Тимошенко. — Думаю, візьмемо також прикаспійську нафту. Чорне море щомісяця перетинає величезна кількість нафти за світовими цінами, а Росія нам пропонує дорожчу. І це означає, що ми вже спокійно можемо купувати нафту на вільному ринку». При цьому, пообіцяла Прем'єр-міністр, «ціни на нафтопродукти в Україні будуть не вищими, ніж сьогодні». Більше того, про адміністративні методи можете забути (а, відповідно, і про ще один привід для критики прекрасної Юлії та її команди): навіть без штучного обмеження цін на бензин Тимошенко пообіцяла «на червень так налагодити роботу, що вартість бензину буде нижча, ніж сьогодні».

      І для цього уряд уже працює в поті чола. Окрім угод із іншими, неросійськими постачальниками нафти, планується ще перебудувати Кременчуцький нафтопереробний завод, «аби він мав більшу потужність і вже через місяць він міг переробляти вже не 600 тисяч тонн нафти, а 900 тисяч». Окрім того, вже вчора Юлія Тимошенко заявила, що в Одесі буде побудований новий нафтопереробний завод, який не працюватиме на російській нафті. Бензин, який виходитиме з цього НПЗ, буде дешевим, оскільки для доставки напівфабрикату до підприємства «не буде великих транспортних шляхів, тільки перевалка». І будуватиметься цей завод, за «найпесимістичнішими прогнозами», півтора року. Як казав герой однієї відомої реклами, «будемо чекати»....

      Розповіла пані Юля і про те, чому Росія, нібито припинивши прокачку нафти до України, з 12 травня знову відновила процес: «Ми попросили».  Що то значить, жіноча чарівність! До слова: Юліє Володимирівно, автомобілісти дуже просили вам передати — вони зараз у вас приймають «іспит на нову владу». І готові навіть потерпіти з місяць-два, аби потім ціни на бензин нарешті зафіксувалися на певній (не вищій, звісно, ніж кілька днів тому) позначці й перебоїв із ним більше не буде. І хто насправді в цій кризі винен, їм глибоко однаково. «Нам усе одно, хто їх (ціни) піднімає — ми знаємо, хто їх повинен стримувати. І якщо у вас, Юліє Володимирівно, із цим не вийде, чоловіки вам більше не повірять». Жорстко, але, мабуть, справедливо...

ДО РЕЧІ

      Сьогодні Верховна Рада може розглянути законопроект щодо стабілізації ситуації на ринку нафтопродуктів. Про це йшлося вчора на Погоджувальній раді лідерів фракцій та груп парламенту. А тим часом Міністерство палива та енергетики уклало контракти на постачання в Україну 70 тисяч тонн світлих нафтопродуктів. За словами його керівника Івана Плачкова, через два дні ці нафтопродукти будуть доставлені з Мозиря (Білорусь) і країн Балтії до України.