Ще один привид у Домі Булгакова

      До історії ми звикли ставитися як до поняття, що асоціюється винятково з минулим часом. Хронологія історичних подій, до яких художніх прийомів не вдавалися б фантасти, в реальному житті ніколи не переплигне з теперішнього у майбутнє. Але для того, щоб і майбутнє могло дозволити собі таку розкіш, як власна історія, найрадикальніші рішення треба приймати вже сьогодні. Одне з таких було днями зафіксовано у Літературно-меморіальному музеї Михайла Булгакова «Дім Турбіних», клич про підтримку якого кинула компанія UMС. Надавши фінансову допомогу одному з найвідоміших музеїв Києва, компанія цим самим започаткувала ініціативу «Відродження Дому-музею Булгакова», до якої закликає долучитися всіх небайдужих.

      «Ми вражені такою ініціативою, — каже заступник директора Музею Булгакова Кіра Пітоєва-Лідер. — Річ у тім, що наш музей справді унікальний, він поєднує в собі два рiвнi: життєвий і той, який вигадав Булгаков. У цьому суть будинку №13, що на Андріївському узвозі. Всі кошти, які ми отримували, вкладали у експозицію. А сьогодні потрібні суттєві фінансові вливання, щоб підтримати сам будинок. Ні, будинок у нормальному стані. Але не в такому, в якому мусить бути «Дім Турбіних», що є головним експонатом цього музею».

      Найбільшою проблемою для Музею Булгакова його працівники назвали грунтові води, що підмивають фундамент старовинної будівлі й щороку руйнують її. Капітального ремонту потребують як сам будинок, так і його веранда, дворик... Сучасне обладнання для провітрювання приміщень та контролю вологостійкості також не буде зайвим для того, щоб якнайкраще збереглися експонати музею. А їх тут близько трьох тисяч, півтисячі з яких — це речі, що колись належали самому Булгакову.

      «Ми маємо також багато творчих ідей, — продовжує Кіра Миколаївна, — кошти на реалізацію яких були б дуже доречними. Є, наприклад, багато матеріалів для виставки «Майстер і Маргарита»... Мені здається, ми мусимо пам'ятати, що музеї в різних країнах світу існують на меценатські кошти. Перший Музей Шекспіра, наприклад, відкрив Діккенс. І сьогодні я дуже сподіваюся на те, що ми вступаємо у тривалий і душевний проект».

      Помітним пунктом у цьому проекті має стати завтрашнє святкування дня народження Булгакова у «Домі Турбіних». Режисер Тетяна Зозуля назвала його «Привид опери в Домі Булгакова» («Цей будинок наповнений привидами, з якими я під час цієї роботи встигла поспілкуватися, а опера завжди посідала особливе місце у творчості Булгакова», — пояснила пані Тетяна). У програмі вечора — уривки з «Фауста», «Пікової дами», «Аїди», які виконають солісти Національної опери імені Тараса Шевченка (Анжеліна Швачка, Ірина Семененко та інші відомі спiваки). Гратиме камерний струнний квартет, а фрагменти булгаковських творів прочитає актор Олексій Богданович, який, за задумом пані Тетяни, того вечора має постати перед публікою щонайменше Майстром. Дійство перетікатиме з кімнати у кімнату, актори запросять гостей на балкон, поведуть у дворик... Не виключаю, що така «екскурсія у процесі» є результатом потужної мозкової атаки. Річ у тім, що гості на цьому аристократичному святкуванні очікуються поважні, їх цілком можна сприймати як потенційних інвесторів Музею Булгакова. Моживо, походять вони цими кімнатами, коридорами — та й надихнуться ідеєю підтримати почин UMC. Або захочуть нарешті дістати з полиці томик «Білої гвардії» чи «Майстра і Маргарити» і вже після цього неодмінно не встоять перед внутрішньою потребою допомогти «Дому Турбіних». Власне, користь тут буде спільною, адже про душу та власне сумління також іноді треба подбати.