У Верховній Раді оголошено перерву
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
8 травня, напередодні параду та урочистостей до 60-річчя Перемоги над фашизмом, у Москві зібралися лідери країн-членів СНД. Зібралися чи не востаннє. Адже з таким ступенем відвертості досі ще за 13 років існування Співдружності не звучала критика президентів на адресу цього неефективного пострадянського утворення. Так, Віктор Ющенко делікатно назвав СНД «ненайкращим політичним проектом», який «демонстрував мало успіху». СНД, на думку Президента України, відіграв уже свою роль на певному етапі — «полегшив вирішення формалізації відносин на території колишнього СРСР». Як повідомляє УНІАН, відразу після двогодинного саміту СНД український Президент прокоментував, що під час «круглого столу» йшлося про майбутнє СНД, давши зрозуміти, що з учасників саміту «мало хто задоволений роботою СНД».
Двоє керівників держав-учасниць узагалі проігнорували саміт, незважаючи на те, що один із них — «спадковий» президент Азербайджану Ільхам Алієв — таки сидів на трибуні почесних гостей на параді наступного дня, 9 травня. Другий політичний «прогульник» — президент Грузії Михаїл Саакашвілі — в піку Москві, до якої не поїхав ні приймати парад 60-річчя Перемоги, ні сидіти на саміті СНД, учора приймав у Тбілісі американського президента Джорджа Буша. Щоб посилити враження, Саакашвілі закликав Україну та окремих інших сусідів «провести «ялтинську конференцію» для утвердження свободи в регіоні Чорного моря і за його межами». Особливий інтерес батоно Михаїла «за межами Чорного моря» привернула Білорусь, для вищих чиновників якої він запропонував ввести обмеження для пересування демократичними державами регіону. Ясна річ, що виголошенням таких ідей на саміті 8 травня грузинський президент навряд чи посприяв би зміцненню СНД.
Зате несподіванкою для старожилів, які неодмінно відвідують саміти Співдружності, стала поява на черговому засіданні Сапармурата Ніязова, довічного (принаймні з огляду на нинішнє законодавство цієї країни) президента Туркменістану. Майже 10 років Туркменбаші не з'являвся на саміти, хоч і свою державу з СНД не виводив — клопоту зайвого не хотів. І раптом — полетів до Москви. Великою мірою інтерес Ніязова спричинили заплановані там переговори з Віктором Ющенком. Як повідомляє прес-служба Президента України, під час зустрічі 8 травня Ніязов та Ющенко ухвалили спільне звернення до Путіна з пропозицією узгоджувати дії України, Туркменістану та Росії щодо постачання природного газу, аби «гарантувати забезпечення кожної країни природним газом з урахуванням його поставок на ринки країн». Також два президента обговорили можливість створення газотранспортного консорціуму, вже за участі не тільки України, Росії та гіпотетичного покупця газу із Західної Європи, а й Туркменістану.
Таке звернення мало демонстративно викличний політичний характер, адже кожен із них — і Ніязов, і Ющенко — мали нагоду поспілкуватися з російським президентом, і нею скористалися. Підсумки зустрічі Путін—Ющенко, що відбулася 8 травня, вкотре підтверджують, що найпотрібніше рішення формуються у двосторонньому форматі, а не під час «масовок» СНД.
Так, було підписано спільну заяву про створення російсько-української міждержавної комісії на чолі з президентами. Про такий координуючий орган Віктор Ющенко та Володимир Путін домовлялися ще під час візиту останнього до Києва 19 березня. Згідно із заявою, голови зустрічатимуться двічі на рік, а координуватимуть роботу комісії керівники Радбезів України та Росії. В рамках комісії працюватиме комітет з питань економічного співробітництва (на чолі з прем'єр-міністрами України та Росії), підкомітети: з питань безпеки (очолювані міністрами оборони), з міжнародної співпраці (міністрами закордонних справ), з гуманітарної співпраці (міністрами освіти та науки).
Загалом же, як розповів українським журналістам Віктор Ющенко, він разом із Володимиром Путіним обговорив 15 найважливіших пунктів українсько-російських взаємин. З них український Президент виділив як найважливіші серед найважливіших зону вільної торгівлі та ЄЕП.
Окремі домовленості прокоментував секретар РНБОУ Петро Порошенко. Так, за його прогнозом, іде активна підготовка до підписання договору про реадмісію, а отже, це дасть можливість добиватися спрощеного візового режиму з країнами ЄС. Як повідомив Порошенко в інтерв'ю УТ-1, найближчими тижнями почнеться розробка проекту створення на теренах РФ українськомовного загальнодержавного російського телебачення, радіо й загальнодержавної україномовної газети. Мовляв, цю ідею схвалив Володимир Путін. Ці медійні мега проекти мають фiнансуватися з росiйського бюджету.
Після ранкових голосувань щодо програми діяльності уряду та законопроекту про пропорційну виборчу систему відбулося екстрене засідання фракції “Наша Україна”. >>
Доки український парламент, попри майданні обіцянки, не поспішає саморозпускатися, а ідея загальної децентралізації влади лишається в проектах, політики місцевого рівня вирішили взяти ініціативу в свої руки і почати ділитися досвідом та налагоджувати співпрацю з колегами, не чекаючи вказівок згори. >>
Прокурор Черкаського району Руслан Олійник, він же син екс-мера Черкас і відомого народного депутата України Володимира Олійника, нині у реанімації. Туди він потрапив після того, як районну прокуратуру пікетували черкаські активісти, вимагаючи його відставки. >>
Верховна Рада, котра ніяк не зважиться на «суїцид», помалу викликає гостре роздратування у найбільш палких прихильників дострокових парламентських виборів. Цього тижня із незвичною для себе різкою риторикою виступив депутат від «УДАРу» Павло Розенко, котрий заявив наступне: «УДАР» наполягатиме, щоб на одному з перших засідань через два тижні було все-таки проголосовано постанову (про саморозпуск), яка була підписана трьома політсилами... >>
Як уже повідомлялося, спікер розпущеного парламенту Олександр Мороз планує скликати 4 вересня сесію ВР. На заваді цьому можуть стати досить цікаві чинники. >>