Театр абсурду

Нещодавно польські ЗМІ заявили, що Польща повинна готуватися до можливого конфлікту з Україною. А польські політики усе частіше вимагають перегляду стосунків з Києвом, депутати Сейму виступають за депортацію українців із країни. 

Як швидко змінюється риторика. Ще вчора Польщу та Україну називали братськими союзниками. Польща приймала мільйони українців, передавала зброю, лобіювала інтереси Києва по всьому світ. А сьогодні усе частіше звучить заява про те, що головна загроза для Польщі іде уже не від росії, а від України. 

І якщо враховувати, що всі крупні гравці діють у рамках єдиного велокого сценарію, то все це виглядає дуже знайомо.

Спочатку зіштовхують росію та Україну, потім починають розгойдувати стосунки України та Польщі, паралельно втягуючи в порядок денний Білорусь. 

Після цього можуть з’явитися нові точки напруги в Прибалтиці та інших країнах регіону. Логіка подібних сценаріїв завжди одна й та ж: конфлікти не повинні закінчуватись, вони мають поширюватись. Змінюються лише учасники. На цей раз головні причини оновленої ворожнечі — волинська різня та УПА. Про це не повідомляв хіба що лінивий. 

Ті, хто стоїть за подібними конфліктами, знають, що людям не цікава правда і переписана історія. Їм лише дай привід ненавидіти, й вони будуть ненавидіти та звинувачувати інших у всіх бідах свого життя. 

За конфліктами стоять одні й ті ж сили. Так само, як вони колись посварили поляків і українців через Волинь, вони сварять зараз через УПА. Ті ж самі методи, ті ж технології управління через ненависть. 

Спочатку створюється конфлікт, потім пишеться історія переможців, потім поколінням пояснюють, кого вони повинні ненавидіти. А згодом, через десятки років стару рану знову відкривають та використовують її для нової війни. 

У той же час Лукашенко почав мобілізаційні навчання у Білорусі. Днями він відвідував, вочевидь для узгодження позиції, путіна в москві. Як відомо, кремль вимагає від бацька участі у війні проти України. Серед вимог називають використання території Білорусі для ударів, розширення фронту та посилення тиску на західному напрямку. 

І саме тиск москви та погрози у припиненні фінансування Мінська пояснює початок мобілізаційних заходів. 

У Лукашенка не залишилось простору для маневру. Будь-яке його рішення для нього погане. Відмовиться — зіштовхнеться із серйозними проблемами з Кремлем, погодиться — автоматично перетворить Білорусь у повноцінного учасника конфлікту з усіма наслідками, що випливають. 

Однак конфлікту не уникнути, і коли Білорусь буде втягнута у війну, то відразу виникнуть ризики і для Польщі, Литви та всього східного флангу НАТО.

Також і Німеччина перекидає 5000 військових у Литву та створює постійну воєнну інфраструктуру біля кордонів Білорусі. Там будують житлові райони, школи, лікарні та об’єкти забезпечення для тривалої присутності війни. І готувалось це далеко не вчора. 

Такі рішення не приймаються ні за тиждень, ні за місяць. Будівництво інфраструктури, розстановка підрозділів, узгодження фінансування та логістики займають роки. 

Просто зараз процес вийшов з тіні і став очевидним для населення. Це фінальна підготовка. 

Ну і, звісно ж, росія розпочала нову мобілізацію. Сьогодні уже навіть російські ЗМІ, воєнкори, джерела з Кремля, військкоматів та фсб говорять про підготовку полігонів для нової мобілізації. Водночас людей на росії стає менше, техніка вибивається, палива не вистачає і незабаром його не вистачатиме навіть армії. 

А коли не вистачає техніки, її починають замінювати людьми, живим м’ясом. 

Навіть коли відкриється ще один фронт з території Білорусі, цього не вистачить, тому що будь-який новий фронт вимагає десятки сотень тисяч додаткових військовослужбовців. 

Зазначимо, окрім Білорусі, мова ведеться про втягування у війну Молдови та низки європейських країн. 

Нещодавно Володимир Зеленський кілька разів виступив з попередженням на адресу Олександра Лукашенка, вимагаючи демонтувати російські ретранслятори, що розташовані на білоруській території та використовуються для ударів по Україні російськими військовими. 

Тільки тепер Київ вимагає їх демонтувати, натякаючи, що українським військовим відомі білоруські підприємства, що працюють на російський військово- промисловий комплекс.

Також прозвучала інформація про різке зростання поставок білоруського бензину та дизельного палива в росію. 

Водночас, після слів Лукашенка про вплив на війну єврейського лобі на Білорусь посилили тиск. 

І бацька не просто так зробив таку заяву. Він, по суті, прямо сказав, що Білорусь не хоче війни, але остання незабаром все- таки буде. 

Тому що на адресу білоруської влади звучало не попередження, не прохання, а ультиматум. І рішення знаходиться уже не в руках Лукашенка.

Виконати такий ультиматум без серйозних наслідків для взаємин з москвою практично неможливо, тому що над москвою також стоять наднаціональні корпорації. 

Тобто, це апріорі політичний хід, знаючи, що Мінськ на це не піде. А якщо й піде, то, відповідно, з’являється привід для наступного кроку, наступного звинувачення та розширення ескалації. 

Давайте пригадаємо, декілька років тому Лукашенко сказав, що Білорусь не вступить у війну, якщо сама не стане об’єктом нападу. А привід завжди знайдеться. І він уже тоді знав про що говорить. 

Можна було б сказати, що Лукашенко загнаний в глухий кут, якби не знати про те, що всі вони за одне й діють за одним сценарієм. І наступним кроком можуть стати удари по інфраструктурі Білорусі; по об’єктах, котрі називатимуть законними воєнними цілями; нафтопереробних заводах; і тих же ретрансляторах. 

До речі, цікавий момент щодо останніх. У середу, 24 червня, білоруське опозиційне видання «Флагшток» повідомило: «Шахеди» вже декілька днів не літають на Київщину через кордон з Білоруссю: ретранслятори не працюють».

При цьому найцікавіше сталось уже після ультиматуму Володимира Зеленського. Москва фактично дала зрозуміти, що Білорусь здатна сама забезпечити свою безпеку. Якщо перекласти з дипломатичної мови на людську, то вимальовується картина втягування Білорусі у війну: Лукашенку ставлять ультиматум, а росія зарання каже, що Мінськ сам може за себе постояти. 

За всіма ознаками, — це підготовка суспільства до наступного етапу ескалації. 

У росії ще більш цікава історія. Спочатку комуністична партія росії висуває на вибори цілком системного провладного такого собі, безпечного для Кремля, кандидата на прізвище бондаренко. І відразу після цього чинний лідер компартії геннадій зюганов робить вкрай дивну заяву, від якої потім відмовляється, мовляв, ви мене не так зрозуміли. 

За його словами, в росіян на вкладах знаходиться близько 67 трлн руб. І ще 63 трильйони лежать на рахунках підприємств. І все це нібито, на його думку, повинно працювати на економіку країни. Коли влада та системна опозиція починають рахувати чужі гроші, це ніколи не закінчується нічим хорошим. 

Потім, відібравши гроші в людей, оголосять, що все це заради порятунку економіки чи тимчасові заходи. А що тимчасове, те і є постійне, особливо на фоні війни, дефіциту бюджету, зростаючих видатків та постійного пошуку нових джерел фінансування. 

І такі заяви також виголошуються не випадково. Суспільству спочатку демонструють страшилку, розповідають про необхідність вилучення вкладів, називають конкретні суми, рахують гроші громадян, котрі, на їх думку, повинні працювати на державу. 

А потім на сцену вийде провладна партія «єдина росія», котра на цьому фоні буде видаватись чимось стабільним. Давня політична технологія. Спочатку налякати, потім заспокоїти. Не існує реально виборчої системи. Основне рішення приймається задовго до дня голосування, а суспільству показують лише завчасно підготовлений спектакль з розподіленими ролями. 

Звісно, заява зюганова набагато важливіша, ніж сам зюганов. 

Прикметно, на цьому фоні російський політолог сергій караганов заявив, що росія занадто довго, без сенсу веде цю війну. 

Він стверджує, що москва наразі накопичує рішучість для більш жорстких ударів, у тому числі, ядерних по європейських державах, котрі допомагають Україні. Він каже, що наносити ці удари москва буде в наступному, тобто 2027, році. 

Караганов не просто політолог. Він сам розповідав про своє єврейське коріння по материнській лінії і про те, що його сім’я була пов’язана з відомою династією Мазо. Звідти походить головний равин москви яків мазо. 

Тому карагагнов не просто проводить аналіз того, що відбувається, він оприлюднює плани, не прогнозує, не передбачає, а говорить про те, що обговорюють у певних колах. 

Караганов видав не аналіз війни, а напрямок подальшої ескалації. 

При цьому Фінляндія офіційно зняла заборону на транзит та зберігання ядерної зброї на своїй території. Ще декілька років тому ця новина викликала б шок, а сьогодні її подають як звичайну поправку. 

Разом з можливостями приходить і новий статус, і потенційні цілі. Це велика перебудова, на яку мало хто звертає увагу. 

Ну і закінчимо наразі російську тему московитськими шизофреніками. 

Спецпредствник путіна кирило дмитрієв звернувся до інопланетян з проханням допомогти відправити у відставку канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. 

Не до дипломатів, не до політиків, не до виборців, а до інопланетян. 

При чому раніше спецпосланник путіна вже дякував позаземним цивілізаціям за те, що вони нібито почули його просьбу та допомогли позбутися експрем’єра Британії Кіра Стармера, котрий пішов у відставку. 

Тепер черга дійшла до Німеччини. За словами дмитрієва, Мерц руйнує цивілізацію своїми рішеннями, тому він вирішив звернутись по допомогу до представників інших світів.

Абзац. Завіса.