Покупка на два чеки. Мережа «Маркетопт» роками недоплачувала бюджету мільярди гривень

Зафіксоване правопорушення особисто мене нервує ось уже кілька років практично при кожній покупці в «Маркетопті».

 

«Покупка буде на два чеки», — завжди чемно попереджує касир при розрахунку, і це вже діє як червона ганчірка для бика.

 

Бо це забирає час, особливо якщо перед тобою в черзі ще кілька людей з наповненими кошиками, у яких покупка зазвичай теж на два чеки.

 

Як я помітила, окремо оплачуються «рошенівська» продукція, продукція Глобинського м’ясокомбінату, деякі тверді сири, кондитерські вироби, напої. Та час покупця — це додаткові гроші для власників торгової мережі. 

 

Не можна сказати, що схема, яку застосовують власники «Маркетопту», якась унікальна. Вони тупо поділили бізнес на багато ФОПів, які працюють за спрощеною системою оподаткування.

 

ФОПи, як зазначено в оприлюднених матеріалах правоохоронних органів, оформлені на підставних осіб — як штатних працівників, так і «лівих» студентів та пенсіонерів.

 

У схемах подрібнення бізнесу використовують також фіктивні ФОПи, тобто ті, які зареєстровані, але не займаються підприємницькою діяльністю. А ще когось знаходять серед соціально вразливих груп і за невелику винагороду оформлюють на них підприємницьку діяльність. 

 

Усі ці підприємці існують як окремі суб’єкти лише на папері. Насправді вони є частиною єдиного бізнесу. 

 

До речі, на кінцевий результат працює великий штат «чорної» бухгалтерії, який слідкує за тим, щоб працівники отримували зарплату в конвертах, і жорстко контролює, аби доходи кожного ФОПівця не перевищували встановлені законом ліміти. Усе це для того, щоб обходити податки для великого бізнесу.

 

Викриттю схеми ухилення від сплати податків сприяло в тому числі повідомлення комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики щодо наявності фактів дроблення бізнесу відомою мережею магазинів.

 

Ще в липні 2025-го голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев ініціював власні перевірки ритейл-мереж, які працюють на ФОПах, на предмет можливого їхнього ухилення від сплати податків і передавав зібрані матеріали до БЕБ. 

 

Першими під перевірки потрапили магазини «Маркетопт».

 

У грудні минулого року згадуваний парламентський комітет офіційно визнав діяльність цієї мережі прикладом масштабного ухилення від сплати податків і заявив, що через такі схеми мережа недоплачує в бюджет 4,3 мільярда гривень щороку. 

 

В оприлюдненому документі зазначається, що у січні—серпні 2025 року виторг мережі становив 5 млрд 773,5 млн грн (на 43% більше, ніж попереднього року), з яких було сплачено податків лише 219 млн грн.

 

Для порівняння: інші торговельні мережі з такою ж кількістю магазинів, які чесно сплачують податки (як-от «АТБ», Novus, Varus), у 2024 році перерахували до бюджету 5,4 млрд грн, а за період із січня по серпень 2025 року — 5,1 млрд грн. Тобто «Маркетопт» сплачує у 23 рази (!) менше податків, ніж законослухняні конкуренти.

 

А бізнес юридично роздроблений на 8 компаній та близько 1 тис. 500 фізичних осіб-підприємців.

 

Свіжі результати обшуків БЕБ засвідчили: з кінця минулого року масштаби «дроблення» значно зросли. Кількість залучених ФОПів збільшилася з 1,5 тисячі до понад 3,5 тисячі!

 

У результаті нещодавніх обшуків, повідомили в офісі генпрокурора, були вилучені фінансові документи (реєстраційні, бухгалтерські та податкові), сотні банківських карток, комп’ютерна техніка, чорнові записи, великі суми необлікованої готівки.

 

Досудове розслідування триває. Правоохоронці встановлюють усіх причетних та підраховують суму збитків, завданих державному бюджету. 

Локальна мережа продуктових магазинів «Маркетопт» — це понад 470 торгових точок, що діють у семи областях України. Зокрема, у Полтавській, Київській, Сумській, Дніпропетровській, Чернігівській, Черкаській та Кіровоградській.

 

За кількістю магазинів і за кількістю транзакцій ще у 2023 році мережа входила до десятки топових продуктових ритейлерів України.

 

Правопорушення у її діяльності влітку минулого року виявила Державна податкова служба. Тоді керівниця ДПС України Леся Карнаух повідомила, що було виявлено загалом 7 торговельних мереж, які через схему дроблення бізнесу ухилялися від сплати податків.

 

«Формально все нібито було розподілено між окремими, начебто незалежними, підприємцями. Проте проведені аналітичні дослідження, а також фактичні перевірки податкової показали інше: ФОПи пов’язані між собою — користуються одними й тими самими IP-адресами, мають спільні місця реєстрації, працюють у тих самих торгових точках, користуються однією торговою маркою та навіть мають спільних працівників», — заявила голова Державної податкової служби.

 

У полі зору податківців опинились 6 мереж з продажу побутової техніки та електроніки й одна — з реалізації жіночого одягу та взуття. А загалом схему дроблення бізнесу застосовують гіпермаркети, ресторани, готелі тощо. 

 

Щодо «Маркертопту», то Данило Гетманцев розповів, що під час контрольної закупівлі та аналізу діяльності мережі було встановлено, що у магазині цієї мережі на вулиці Шевченка, 31 у Полтаві було виявлено шість ФОПів, а в такому ж закладі у Горішніх Плавнях — дев’ять. У деяких випадках один ФОП може бути оформлений одразу на вісім магазинів у різних районах міста, як, наприклад, у Кривому Розі.

 

Окрім несплати податків з обороту, мережу та галузь загалом звинувачують у заниженні офіційних зарплат. За даними комітету ВР, середня зарплата у галузі фуд-ритейлу у 2024 році становила 7,5 тис. грн, що навіть менше за встановлений законом мінімум.

 

Зазначимо, що, за даними аналітичної системи YouControl, офіційними власниками мережі магазинів «Маркетопт» (ТОВ «Маркетопт», ПП «Август-Плюс») є кременчуцькі підприємці Костянтин Кривич та Станіслав Піскун. Ключовою особою, яку асоціюють із мережею, також називають депутата Дніпропетровської облради та бізнесмена Анатолія Затинацького. Підприємство зареєстроване в Кременчуці. 

 

Після проведених обшуків до мережі можуть застосувати жорсткі банківські санкції. Нагадаємо, раніше Верховна Рада рекомендувала Національному банку впровадити механізм виявлення зв’язків таких груп ФОПів з конкретним брендом, що в перспективі може призвести до блокування рахунків та відключення платіжних терміналів у магазинах мережі.

 

Якщо банк встановить, що група ФОПів фактично працює як одна велика мережа (як у випадку з «Маркетоптом»), йому буде заборонено продовжувати ділові відносини з такими клієнтами. Також можуть бути вжиті санкції до банків, що не виконуватимуть цих рекомендацій. 

Думки українців з приводу обшуків, як зазвичай, розділились. Коментуючи у соцмережах перевірку «Маркетопту», одні це підтримують, бо вважають, що ритейлер знищив малий бізнес.

 

«У більшості населених пунктів, де відкрились ці суперуспішні мінімізатори, закрились справжні ФОПи. Мої родичі та знайомі позакривали магазини й навіть не змогли здати в оренду приміщення, бо поруч з «Авророю» та «Маркетоптами» вже ніхто не може вести бізнес! У деяких селах, де було десяток малих магазинчиків, тепер один Маркетопт». Ось тільки відрахувань у бюджет — нуль», — пише Наталія.

 

«Так у маркетах ціни на 15-20% нижчі й широкий ви­бір — це нічого? І люди задоволені, тільки в маркетах і скуповуються тепер», — заперечує дехто під неймом Дрюк.

 

«Нарешті у держави дійшли руки до цих схематозників! Найхитріші в країні!» — висловлюється Роман.

 

Інші вважають, що «робити так, як робить «Маркетопт», дозволено законом». Зокрема, Едуард зазначає, що «є багато інших підприємств, які використовують цю схему. А є ще багато приватних підприємців, які без цієї схеми вже вилетіли б у трубу. Тож депутати Верховної Ради як захочуть щось поміняти, то приймають закони. А як не захочуть, то просто піаряться. Захотіли б підняти зарплату ЗСУ, то підняли б. А так усі тільки розказують що це треба зробити». 

 

«Яка різниця — ФОПи, не ФОПи. Це все абсолютно законно. Не подобається — змінюйте закони, а не тисніть на легальний бізнес», — підтримує Едуарда пані Олена. 

 

«Що зміниться після цих перевірок? Ціни на продукти? Звичайно, через гівноподатки усе стане дорожчим», — іронічно висловлюється «Синоптик».

 

«Такі компанії мають вищу маржинальність порівняно з «білими» гравцями, але це не означає, що у них нижчі ціни для клієнтів — різниця просто осідає в кишенях «схемщиків»», — зазначив у коментарі виданню Forbes Ukraine Данило Гетманцев. 

 

P. S. Податки в Україні у 2026 році переважно спрямовуються на фінансування сектору оборони та безпеки (закупівлю техніки, зброї, виплат військовим), соціальні виплати (пенсії, допомогу внутрішньо переміщеним особам, малозабезпеченим та іншим пільговим категоріям), на утримання шкіл, лікарень, заробітні плати вчителів та лікарів, функціонування державних установ, а також на інфраструктурні проєкти (ремонт доріг, відновлення зруйнованих об’єктів).