Глобальний геополітичний тухес. Європа готується стати другим фронтом

Водночас зростання цін на нафту призведе до зменшення допомоги Україні від партнерів.

 

«Бензин, узагалі нафта і нафтопродукти — це маркерні речі. Як тільки дорожчає нафта — дорожчає бензин. Як тільки дорожчає бензин — дорожчає все. І йдеться не тільки про Україну. У всьому світі підвищуватимуться ціни на пальне, — зазначає народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Сергій Рахманін. — Це означає, що ті обсяги фінансової, економічної і військової допомоги, на які ми могли розраховувати, зменшаться, тому що країни, які вже взяли на себе зобов’язання, не факт що зможуть в тих обсягах і в ті часові рамки, які вони зазначили, надавати нам ту допомогу, про яку говорили».

 

А українські F-16 майже місяць відбивали російські атаки без необхідних ракет.

 

На той момент, коли в листопаді–грудні 2025 року постачання припинилося, Україна мала лише кілька американських ракет AIM-9 Sidewinder класу «повітря-повітря» для всієї своєї ескадрильї F-16.

 

Попри дефіцит, пілоти продовжували денні вильоти та збивали дрони роторними гарматами. Українські пілоти адаптували все, що тільки можна, для відсічі ворогу.

 

Журналісти агентства Reuters так і не змогли з’ясувати, хто несе відповідальність за затримки постачанняУкраїні — США чи європейські країни. Здається, наші партнери показали нам, що може бути, якщо Україна, котра руками кремлівських агресорів руйнується та стікає кров’ю по всій своїй території, раптом відмовиться допомагати США та Ізраїлю встановлювати свої правила на Близькому Сході. 

Тепер поглянемо на росію. Президент путін підписав наказ про збільшення штатної чисельності армії майже до 2,5 мільйона осіб.

 

Питання: для чого нарощувати армію до таких масштабів, якщо, нібито, йшлося про закінчення російсько-української війни? Тому що ніхто не планує її закінчувати. Цей конфлікт розглядається як довготривалий.

 

Тож зони конфліктів розширюються, поступово зачіпаючи всі країни. Тікати нікуди.

 

Росії потрібна більша кількість «м’яса» ще й тому, що вона починає розгортати підрозділи на кордоні з країнами НАТО. Про це повідомила розвідка Литви.

 

Усі причетні знали, що рано чи пізно це відбудеться. Хоча підготовка рф була задовгою. Якраз у цьому заслуга України. А тепер, коли Київ втягують у війну проти Тегерана, москва користуватиметься моментом, оскільки значна частина військової та політичної уваги країн Європи йде на допомогу союзникаму війні на Близькому Сході.

 

Москва спирається на Іран та Китай. І навіть без прямої участі їхня політична, економічна та військова підтримка міняють баланс сил.

 

Тож війна починає розповзатись по багатьох регіонах одночасно. Світ входить у період перерозподілу сил. Старі системи руйнуються, а нові ще не сформовані. 

 

Також, як завжди опосередковано, вступає у війну і Китай. Американська розвідка повідомила, що Пекін фінансує Іран та відправляє компоненти до ракет.

 

Цікаво, США заявляють, що пора закінчувати з росією, тому що вона допомагає Ірану. Чому не було жодної схожої заяви від так званих союзників за 12 років російсько-української війни?

Водночас і Тегеран заявляє, що готовий атакувати країни Європи. Одна з версій наслідків загального кривавого хаосу: світ має поділитись на два блоки.

 

Перший — США, Європа, Україна, Ізраїль зі своїми союзниками. Другий — Китай, росія, Іран, Північна Корея та їхні регіональні союзники.

 

Це структура глобального геополітичного розколу, під час якого конфлікти в різних регіонах починають сполучатись.

 

Війна довкола Ірану стала точкою запуску ланцюгової реакції та очевидним початком Третьої світової війни. Відбувається переформатування світу й вибудовується новий глобальний політичний устрій.

 

У близькосхідній точці конфлікту зосереджені американські бази, ізраїльські потужності, сили союзних держав Перської затоки. Будь-який масштабний удар швидко втягує інші країни.

 

Європа може стати другим фронтом. Як союзники США її країни беруть участь у бойових діях, тож Європа автоматично стає частиною конфлікту. Військові бази НАТО, системи ППО, морські операції, удари у відповідь — це вже пряма війна між державами.

 

Литва завила про готовність надати США свою територію для вирішення логістичних завдань операції в Ірані. Таким прямим залученням до воєнних дій і ця країна Балтії стає частиною операції.

 

Тому вся Європа втягується у конфлікт, очікуючи ударів і від росії, і від Ірану, і від Китаю.

 

Польща закрила свій повітряний простір на сході країни на три місяці. Це не просто заходи безпеки, це підготовка до воєнних дій через напругу на кордоні.

 

До речі, третім фронтом, природно, може стати Азія: Корейський півострів, Тайванська протока, Тихоокеанський регіон.

Днями США направили на Близький Схід повітряний командний пункт E-6B Mercury, який називають «літаком судного дня». Його завдання — забезпечити зв’язок між командуванням США та стратегічними атомними підводними човнами і ракетними підрозділами. Він обладнаний системою передачі кодів запуску міжконтинентальних балістичних ракет з ядерними боєголовками.

 

Цей літак відноситься до системи ядерного управління США. Тож за рахунок спеціальних систем зв’язку E-6B Mercury може забезпечувати управління ядерними силами навіть у разі знищення наземної інфраструктури командування.

 

Отже, можливість локального ядерного удару стає все реальнішою. Військові Ізраїлю ще 5 березня радили евакуюватися жителям провінції Кум, що розташована неподалік іранського ядерного об’єкта. А 8 березня вже була інформація про його значне пошкодження.

 

Йдеться про ядерний об’єкт Фордо, де Іран займається збагаченням урану, що є ключовим елементом ядерної програми країни. Також місто Кум є одним із найважливіших релігійних та політичних центрів Ірану.

 

Регіон Кум уже значною мірою постраждав, навіть порівняно з Тегераном та іншими частинами Ірану, після того, як Сполучені Штати та Ізраїль розпочали масштабний військовий наступ наприкінці лютого.

 

Нова ядерна фаза більш чутлива. І конфлікт має всі ознаки посилення на ще серйознішому рівні.

Отже, в конфлікті, що розповзається, кожна нова точка напруги посилює попередню. І все більше країн починають публічно реагувати на конфлікт.

 

Однією з найчутливіших воєнних зон найближчим часом може стати Туреччина — велика регіональна країна, член НАТО. Тут, за даними розвідки, передбачається провокація під чужим прапором.

 

Також влада Кіпру попередила своїх громадян про можливу ескалацію. Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв доручив підготувати план екстрених дій на випадок можливого конфлікту. Силові структури переведені на цілодобові режими чергування.

 

Десять європейських країн — Данія, Німеччина, Польща, Естонія, Литва, Латвія, Швеція, Норвегія, Фінляндія, Ісландія — разом готують плани евакуації населення на випадок великої війни.

 

Азербайджан оголосив підвищену бойову готовність для армії та розгорнув війська на кордоні з Іраном. Одразу після атаки іранських дронів на аеропорт у місті Нахічевань. Баку готується до воєнного сценарію.

 

Велика Британія відправляє винищувачі до Катару та гелікоптери до Кіпру, а також військовий корабель до Середземного моря через атаки Ірану по країнах Перської затоки та британській базі на Кіпрі.

 

Іспанія направляє фрегат до Східного Середземномор’я для захисту Кіпру після атак Ірану.

 

Президент Франції Макрон та прем’єр-міністри Італії та Греції узгодили спільні дії щодо відправки військових ресурсів до Кіпру і східної частини Середземного моря. Водночас ці країни проти американських військових баз на своїй території.

 

Але в міжнародній практиці участь у війні не завжди означає відправку армії безпосередньо на фронт. Іноді достатньо надати зброю, передати системи ППО, відправити військовий корабель та забезпечити логістику.

 

«А що робити біженцям, наприклад, з Тернополя, які зараз у Польщі?» — кепкують українці, котрі вже пригорщами наїлись лиха за всі 12 років російсько-української війни й виробили свою філософію стійкості.

 

Водночас люди в усіх країнах, по котрих уже вдарив цей новий поділ ресурсів і політичних впливів, синхронно у соцмережах називають цей геополітичний «треш» війною багатих проти бідних.

 

«Як же вони (багатії — Ред.) вже задовбали зі своїми іграми в «Монополію» світового масштабу», — обурюються пересічні мешканці різних континентів.