Історику і музейнику Дмитрові Яворницькому — 170: де народився і що про нього сказала Леся Українка після зустрічі в Єгипті

Український інститут національної пам’яті спільно з Музеєм історії міста Києва презентували виставку «Яворницький: на шляху до історії козацтва».

 

Експозиція присвячена 170-річчю з дня народження видатного історика, музейника, археолога, етнографа Дмитра Яворницького — фундатора історичного музею у Дніпрі, який тепер носить його ім’я.

 

«Саме Яворницький став тією основою, яка породила величезну популярність і відновлення козацтва. Водночас це людина, яка зберегла не тільки дух козаччини, а й величезні колекції, археологічні та етнографічні, пов’язані з нашою історією. Навіть боюся думати, що було б, якби не було Яворницького. Це людина, яка надала нам пам’ять», — підкреслив голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров.

 

Основою експозиції стали картини художника Артема Погрібного, що відтворюють ключові образи з життя Яворницького — старовинні види Сонцівки, Харкова та Дніпра.

 

Первісно вони створювалися як ілюстрації до книги «Дмитро Яворницький: від Харкова до Дніпра», тож для історичної достовірності автор спирався на автентичні архівні джерела, газетні публікації, описи й фотографії.

 

Тому ці картини демонструють правдиві й автентичні реконструкції тієї епохи та розбивають маніпулятивні стереотипи, які нав’язували українцям у процесах зросійщення та радянізації.

 

Артем Погрібний прокоментував: «Моя мета як художника — передати відвідувачам атмосферу старої Сонцівки, де народився Яворницький; старого Харкова, де він навчався; старого Дніпра, де він плідно працював як просвітитель та зберігач історичних знань».

 

Художник додав: «Завдяки новітнім історичним дослідженням я маю змогу представити як втрачене минуле, так і те, що може бути втраченим кожну мить».

 

Дослідник козацтва народився 6 листопада 1855 року в селі Сонцівка, яке тепер Борисівка Харківського району Харківської області.

 

Представлені картини доповнені яскравою колекцією строїв народного одягу Полтавщини та Чернігово-Сіверщини співробітниці УІНП Наталії Слобожаніної. Ця спадщина нагадує про інший бік постаті Дмитра Яворницького — колекціонера й музейника — та сприяє зануренню в атмосферу минувшини.

 

«Дмитро Яворницький фактично відновив історичну пам’ять про козацтво та Запорозьку Січ, утвердивши її як один з основоположних елементів української національної ідентичності. Його невтомна дослідницька діяльність, систематичні польо­ві експедиції, фіксація усної історичної традиції, колекціонування артефактів і створення фундаментальних наукових праць дозволили українській нації реконструювати власну генеалогію з глибокими історичними коренями», — прокоментував директор департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.

 

Енергійність — це те, що найвідомішого дослідника козацтва вирізняло повсякчас. А прожив він цікавезні 84 роки, де часто забороняли досліджувати українську тему.

 

«Він завзятий дід, лазив і на піраміди, і в піраміди, і де його тільки не носило!» — так відгукувалася про ювіляра, народженого 6 листопада 1855 року, Дмитра Яворницького, Леся Українка після того, як приїздив він до неї майже на тиждень у 1910 році в Єгипет, де поетка лікувалася.

 

Археолог, історик та музейник саме мандрував за кордоном: спочатку у Греції, в Афінах, а потім ходив музеями Александрії та Каїру. Щоправда, Леся Українка тоді Дмитру Яворницькому приписала 5 років життя. Насправді йому було 55 (за нинішніми мірками це ще середній вік).

 

Тривалий час постать Дмитра Яворницького у радянському союзі замовчували. У виданні 1963 року, за анотацією документальних розповідей про Дмитра Яворницького «В пошуках скарбів» авторства Івана Шаповала, згадується і про «помилкові позиції» дослідника козацтва, і «про те, що українська наука тільки в роки радянської влади стала бурхливо розвиватися...».

 

Проте цю збірку можна читати онлайн — і проаналізувати, скільки та якої інформації дозволили видавати під час короткочасної політичної «відлиги» між смертю сталіна та «закручуванням гайок» після зміщення Хрущова. Із сучасних оповідей про Дмитра Яворницького можна подивитися випуск із циклу «Гра долі».