Захід дратує імітація змін. Міжнародні донори готові допомагати Україні тільки в обмін на реформи

Від початку великої війни, за даними Мінфіну, Україна отримала 138,9 млрд доларів фінансової допомоги.

 

І це означає, що ми повністю залежні від зовнішнього фінансування. 

 

Найбільшим донором бюджету став саме Євросоюз, який прямо виділив 48,6 млрд дол.

 

Ще 8 млрд євро (9,3 млрд дол.) ЄС надав через механізм ERA Loans — кредит під заставу заморожених російських активів, у межах якого Україна загалом планує отримати 50 млрд дол.

 

Проте це лише верхівка айсберга, адже ще більше питань виникне щодо фінансування бюджетної діри у 2026 році.

 

Навіть за наявності коштів від ЄС уряд не має підтверджених джерел фінансування дефіциту на суму близько 19 млрд дол.

 

Без коштів Євросоюзу розмір «дірки» може вирости до 40 млрд дол. При ­цьому логіка наших ключових донорів кришталево прозора: гроші в обмін на реформи. 

 

Для міжнародних партнерів антикорупційна вертикаль є своєрідним гарантом того, що десятки мільярдів євро, які щороку виділяються на підтримку України, не будуть розкрадені. Цей запобіжний чинник коштує державі копійки.

 

Олександр Паращій, аналітик Concord Capital, пише: «Якщо ліквідувати НАБУ, САП і ВАКС, то за рік зекономимо приблизно 3 мільярди бюджетних гривень.

 

Цього вистачить десь на 6 годин фінансування війни». Однак 22 липня 2025 року з легкої руки влади цей запобіжник усунули, підпорядкувавши НАБУ та САП одній політичній фігурі — генеральному прокурору.

 

Очільник фундації DEJURE Михайло Жернаков відвертий: «Схоже, що після історії з НАБУ/САП у наших партнерів добре прорвало дамбу. В ЄС нарешті почали говорити вголос те, на що раніше тільки натякали, і то далеко не завжди: або ви реально реформуєтеся, або що з фінансуванням, що з вступом до ЄС будуть проблеми».

 

Через закон про залежність НАБУ та САП Євросоюз попередив: зупинка фінансування України обсягом 60 млрд дол. — реальність.

 

Уже 31 липня Верховна Рада повернула незалежність антикорупційній інфраструктурі, не в останню чергу через активність громадянського суспільства, яке чи не вперше з початку війни вийшло на організовані протести.

 

А 2 серпня стало відомо, що НАБУ і САП, підбадьорившись, викрили масштабну корупцію при закупівлі БПЛА та засобів РЕБ.

 

Схема зводилася до укладання державних контрактів з підприємствами-постачальниками за завідомо завищеними цінами — до 30% від суми контракту поверталося учасникам злочину у вигляді неправомірної вигоди, — повідомили в НАБУ. Серед викритих на хабарі — чинний нардеп України Олексій Кузнєцов від «Слуги народу».

 

Тиждень тому він голосував за ліквідацію незалежності НАБУ та САП. Скільки ще депутатів, хто гарячково голосував за законопроєкт 12414, є фігурантами антикорупційних справ, — невідомо. Офіс президента, щоб окрутити депутатський корпус, використав усі прийоми, в т. ч. «втемну».

 

Найнеприємніше те, що законопроєкт підірвав довіру до України: донори стали прискіпливішими. Природа політичних еліт України не змінилася.

 

Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі «АНТС», вважає: «Депутати проголосували за повернення незалежності антикорупційним органам. Можна було привітати, але цей крок не поверне довіру наших партнерів і не відновить зіпсовану репутацію. Залишається відкритим питання: чи влада не порушуватиме законодавства, викорінюватиме корупцію, садитиме корупціонерів, чи далі шукатиме способів відмазати їх від справедливого покарання».

 

У 2025 році Україна очікувала отримати від ЄС 12,5 млрд євро в межах програми Ukraine Facility та близько 17,2 млрд євро за програмою ERA Loans. Загалом це близько 30 млрд євро — більша частина від передбаченого дефіциту бюджету.

 

На жаль, як констатують економісти Центру економічної стратегії, якщо раніше Україна хоч із затримками, але таки дотримувалася зобов’язань, то з 2025 року почалося їх помітне невиконання.

 

І це стосується не тільки теми антикорупційних органів, а й низки інших маяків. На кінець липня ми не впорались із шістьма індикаторами Плану України, чотири з яких мали реалізувати у другому кварталі.

 

За даними Мінфіну, на сьогодні наша країна отримала лише 3,7 млрд євро за Ukraine Facility та 8 млрд євро із заморожених російських активів. Значна частина коштів, а саме 18 млрд євро, все більше опиняється під питанням. Гальмування реформ має свою ціну.

 

Наприклад, президент Зеленський вчасно не підписав закон про посилення інституційної спроможності Агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами.

 

Через це розмір траншу ЄС зменшили з 4,5 млрд євро до 3 млрд євро. (недоотримані кошти в сумі 1,5 млрд євро надійдуть з наступними траншами. — Ред.). Цей індикатор вже виконаний, але ще є законопроєкт про децентралізацію, і найбільш проблемний — добір судді до Вищого антикорупційного суду. 

 

Ми звикли до публічних висловлювань «серйозного занепокоєння», але непублічна частина реакції ЄС більш сувора і вбивча для нашої країни. ЄС уже застосував методику часткових платежів, наслідком чого і є втрата згаданих коштів.

 

Ба більше: у разі відкату реформ ЄС може вимагати повернути вже надані кошти чи вирахувати їх із майбутніх траншів. Також можемо втратити поблажливість МВФ, який поки йде назустріч пропозиціям українського уряду.

 

Що стосується програми Ukrainian Facility, то із самого початку сюди було «зашито» механізм зменшення виплат у разі невиконання умов, навіть за відсутністі відповідних юридичних механізмів.

 

Представник Єврокомісії Гійом Мерсьє надав чіткий список того, що ми зобов’язані виконати наступним після НАБУ/САП (крім БЕБ, яке буде зафіксовано як постійний структурний маяк): повернути міжнародних експертів до Конкурсної комісії ВККС із правом вирішального голосу (законопроєкт вже 2 місяці лежить у Раді.

 

Але сильно зачаровуватися теж не варто, адже в цьому випадку йдеться не про шалений прогрес, а лише про відсутність відкату реформ), призначити чотирьох суддів Конституційного Суду, які пройшли міжнародну перевірку, але пів року чекають лише на призначення з боку президента та парламенту, виправити токсичні зміни до Кримінального кодексу та ухвалити закон про адміністративне судочинство.

 

ЄС очікує, що влада вчасно виконає своє «домашнє завдання» й ухвалить інші важливі законопроєкти, зокрема: №13150 — щодо забезпечення законності в діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, №13165-2 — щодо вдосконалення декларацій доброчесності суддів та родинних зв’язків суддів, №13107-д — щодо реформування системи професійної освіти, №9363 — щодо цифровізації виконавчого провадження.

 

Також наріжним каменем залишається призначення переможця конкурсу на голову Бюро економічної безпеки — детектива НАБУ Олександра Цивінського (принаймні на момент підготовки цього номера «УМ» до друку жодної офіційної інформації щодо кадрових змін у БЕБ не надходило. — Ред.).

 

Звісно, за таких розкладів уряд ініціює перегляд Плану реформ у межах програми Ukraine Facility, апелюючи, що європейська інтеграція, мовляв, — це марафон, який бігти доводиться у бронежилеті. Тож хоче відтермінувати частину зобов’язань, зокрема лібералізацію залізниці та підвищення тарифів на тепло. 

 

На жаль, ознак того, що парламент та уряд усвідомлюють ситуацію та налаштовані найближчим часом працювати інтенсивніше, — немає, а бажання партнерів заплющувати очі на помилки влади та продовжувати допомагати Україні попри все — вичерпується.