На початку травня Державна податкова служба України розіслала листи майже трьом тисячам громадян з вимогою надати пояснення щодо деяких транзакцій.
Уже через тиждень YouTube заряснів порадами доброзичливих юристів на тему, «як продавати в інтернеті й не сплачувати податки».
Що ж трапилося насправді і звідки у Податкової така інформація?
Постріл у ногу
Ноги ростуть від 1 березня, коли змінилася форма чека, в якому з’явилося зобов’язаня платіжним системам вказувати дані про отримувача коштів. (Раніше оператори давали окремі папірці саме про переказ і дані щодо отримувача, останні в ДПС не подавались. — Ред.)
Перш ніж переказати кошти від покупця до продавця, платіжні системи вносять їх собі на транзитний рахунок і потім зі свого рахунку переказують продавцю.
І на цю операцію також складають чек, у якому видно податковий номер та інші дані людини. Такі чеки реєструються в ДПС, а відтак інформація про продавців товарів потрапляє до податківців.
При цьому банківська таємниця формально не порушується: якщо продавати речі та просити покупця оплатити їх не під час отримання, а банківським платежем, то дані про таку транзакцію й надалі залишатимуться прихованими від ДПС (щоправда, в Україні діють обмеження на обсяги переказів у розмірі 100 тис. грн на місяць. — Ред).
За даними фіскальної служби, за перші три тижні березня 2025 року українці здійснили 97,5 тис. грошових переказів на загальну суму 162,7 млн грн.
Податкова, отримавши березневу порцію інформації, випустила зграю «листів щастя», але при цьому добренько накосячила, як це буває у нас.
Виявилося, що шестеро осіб за неповний березень отримали менше 1 тис. грн переказів, а 702 отримувачі коштів — від 1 тис. грн до 10 тис., що зовсім не свідчить про підприємницьку діяльність.
Тобто майже кожен четвертий лист податкової — це суцільний власний антипіар. Постріл у ногу. Хоч у ДПС запевняли, що неважлива сума отриманих доходів, а увагу вони звертали передусім на систематичність продажу товарів і надіслали листи лише тим людям, які не ідентифіковані як ФОП (фізична особа-підприємець) та отримали за три тижні березня п’ять і більше платежів через платіжні системи.
Обурився навіть голова податкового комітету Данило Гетманцев, той самий, котрий рекомендував щодо бізнесу «обскубати гусака».
«Безперечно, підприємницька діяльність без реєстрації та сплати податків — зло, яке потрібно викорінити. Таке доручення, переконаний, ви й отримуєте. Але замість того, аби виявити дійсно незареєстрований бізнес і розібратися з ним, ви суцільним порядком розсилаєте «листи щастя» всім без винятку? За 200 грн? Серйозно? Ви порахували, скільки державі коштує таке ваше адміністрування?» — написав він у зверненні до працівників Податкової.
Не останній штраф
Але, попри все, березнева інформація від ДПС дає привід для роздумів. Кошти від служб доставки отримали понад 3 тис. осіб, з яких лише 212 зареєстровані як ФОПи.
Однак виявили також 475 осіб, які отримали понад 100 тис. грн. Це вже не про вживані речі. По суті, це прихована систематична підприємницька діяльність, на яку складається адміністративний протокол (ст. 164 Кодексу про адміністративні правопорушення – «підприємницька діяльність без державної реєстрації передбачає накладення штрафу від 17 тисяч до 34 тисяч гривень».
Якщо таке порушення вчинити двічі за рік або отримати дохід у понад 17 тис. грн, штраф зросте до 34 тис. — 85 тис. грн). А в нас нелегальних підприємців, даруйте за умовність, удвічі більше, ніж офіційних ФОПів.
Те, що держава зацікавилась громадянами, які продають речі через OLX або Prom.ua, чи «Розетку», доставляють їх «Новою поштою» чи Укрпоштою, — очікувано. Всі держави, які бачать аномальне зростання платежів особами, що не є суб’єктами підприємницької діяльності (з відповідною реєстрацією та сплатою податків), — намагаються брати цей сегмент під контроль, бо він занадто великий, щоб його ігнорувати.
Зробити це складно, бо фізична особа — не завод і не крамниця, наявність якої «видно». На Заході платіжні системи та податкова укладають договори через певні норми закону щодо надання відповідної інформації, але форми й обсяги такої інформації в кожній країні відрізняються.
6 червня стало відомо, що НоваПей (платіжна організація міжнародної платіжної системи NovaPay) як партнер Нової пошти отримала рішення Національного банку України про штраф у розмірі 90 млн грн «за неналежне виконання первинного фінмоніторингу».
«Думаю, це не останній їхній штраф — такі системи складно будувати/міняти, а регулятор тепер дивитиметься уважно», — вважає старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Стало зрозуміло: податкова зробила висновки і не буде бігати за кожним громадянином, також це і знак Укрпошті з її фінансовою інклюзією.
«Нова пошта» не дуже і пручалася, штраф не оскаржувала й оголосила, що з 1 червня 2025-го діють нові ліміти на продаж через них.
З післяплатою через NovaPay фізична особа без реєстрації ФОПа відтепер за місяць може здійснити не більше п’яти продажів до 30 тис. грн.
Якщо більше — фінмоніторинг вважатиме це підприємницькою діяльністю і вимагатиме, щоб працювали через ФОП.
Все унормується?
Сказати, що вимоги первинного фінмоніторингу від регулятора — це свіжий головний біль для операторів, — замало. Додатковий персонал та налагодження процедури управління ризиками і фінмоніторингу, виконання якого стикається з протиріччям законів, — далеко не всі труднощі.
Адвокат Богдан Янків у своєму телеграм-каналі як професіонал зауважив, що дізнатися точні деталі взаємин клієнт–система ніхто не може, «НоваПей» не має права розголошувати відомості про ліміти, після яких проводиться фінмоніторинг (саме тому зникла інформація про 5 переказів та 30 тис. грн).
«НоваПей», як і будь-які інші суб’єкти фінмоніторингу типу банків, не має права сприяти проведенню фінмоніторингу, і ще купа зауважень. Тож компанія швиденько виправила повідомлення: «Нова пошта» не обмежує кількість посилок, але якщо фізособа отримуватиме велику кількість післяплат, то NovaPay повинна буде обмежити надання своїх фінпослуг до моменту отримання пояснень. Як це буде — далі побачимо.
«Все унормується, — впевнений Ігор Дядюра, експерт з дерегуляції, — і тіньовики візьмуть під контроль». Що робити тим «підприємцям», що «наскирдували» цього року десятки або сотні тисяч? «Не знаєш, що робити, — роби по закону. Або рееструйся як ФОП, або на початку 2026 року подавай податкову звітність і плати податки — 18% податку на доходи фізичних осіб та 5% військового збору», — радить пан Дядюра.
Без сумніву, Податкова звірятиме інформацію про отримувачів коштів з даними з реєстрів більш обґрунтовано. І якщо з’ясується, що продавець не зареєстрований як ФОП, то він отримає «лист щастя».
А на черзі — законопроєкт про оподаткування користувачів цифрових платформ, тобто передбачається, що всі, хто заробляє за допомогою Glovo, Uklon, Bolt чи Uber, платитимуть 10% з отриманого до бюджету: 5% ПДФО та 5% військового збору.
Користувачі платформ будуть зобов’язані відкривати спеціальний рахунок у банку, доступ до якого отримають податкові органи. Сплачувати податок за таких користувачів будуть самі платформи.
Перспектива вкрай непопулярна, але маємо пам’ятати, що невдовзі парламент збирається розглянути зміни до державного бюджету і збільшити видатки на оборону на 400-500 млрд грн (саме стільки бракує для забезпечення виплат військовослужбовцям наприкінці року).
