Поки народ котиться у злидні: які зарплати у керівників держпідприємств та відомств

28.05.2025
Поки народ котиться у злидні: які зарплати у керівників держпідприємств та відомств

Чим далі війна, тим товстішими стають гаманці козирних керівників державних підприємств.

Суспільство знову нуртує. З одного боку — прогресуючі злидні цивільних, недостатній рівень виплат захисникам на фронті, кульгаюче забезпечення зброєю ЗСУ і постійні звернення волонтерів до українців, щоб донатили для фронту; з іншого — неадекватно, невиправдано високі для країни, що заливається кров’ю через війну, зарплати чиновників і топкерівників декотрих державних (!) підприємств.
 
Звісно, аби останні, бідолахи, не голодували й не дай боже не збідніли через тотальне зростання цін на все.
 
Загалом, високі зарплати керівників державних підприємств, таких як «Нафтогаз України», «Укренерго», «Енергоатом», «Укрпошта», «Ліси України», цілком об’єктивно наштовхують на думку, що Україні варто шукати фінансування не за кордоном, а всередині держави. І в цьому можуть допомогти згадані державні підприємства та їхні керівники. 

Своя сорочка 

Скажімо, за словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, зарплати керівників таких компаній, як «Нафтогаз», «Укрнафта», «Укренерго», «Укрпошта», що сягають сотень тисяч гривень, створюють ситуацію скорочення витрат на виробництво.
 
«У будь-якому державному підприємстві можна знайти мільярди гривень, якщо копнути глибше. У нас є наглядові ради, де зарплата становить по 400-500 тисяч гривень. Якщо говорити про «Нафтогаз», він не лише своїми діями спричинив великі збитки державі, а й зарплатами керівного складу», — вважає Олег Попенко.
 
Експерт наголошує на необхідності проводити аудити на цих підприємствах замість того, щоб постійно звертатися по кредити. 
 
Приміром, новий директор Укрнафти та Укртатнафти Сергій Корецький щомісяця отримує зарплату 3,2 млн грн, і це без урахування премії. Ще по мільйону гривень щомісяця отримують двоє його заступників.
 
А, скажімо, зарплата керівника ДП «Ліси України» становить 28 тис. 169 доларів. Для порівняння, у президента Польщі Анджея Дуди — 7 тис. 500 доларів.
 
Керівник Укрпошти отримує в півтора раза більше, ніж президент Сполучених Штатів Америки. І, напевне, ще не народився такий президент США, який не мріяв би стати генеральним директором цієї української компанії.
Є ще одна цікава структура — Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА).
 
Так от, деякі народні депутати чомусь вважають поганим тоном приймати закони, які приведуть до, наприклад, здешевлення ліків для українців. Але піднімати зарплати на 30% для керівництва АРМА — це для них нормально. 
 
Для вітчизняних парламентаріїв є нормою збільшувати вдвічі видатки на офіс президента, але зменшувати фінансування для пенсіонерів. Нормально для влади не піднімати виплати військовим. Зате заробляти на неякісних снарядах для них — це класно.
 
Якась дивна логіка. У першу чергу варто було б подумати про людей і те, до чого призводять шкідливі рішення. Такі, як підвищення податків, з яких кошти йдуть не на військових, а на будівництво доріг чи дитячих майданчиків біля лінії фронту. Війна все спише?
 
У той час, коли «немає грошей» на підвищення зарплат і пенсій українцям, у влади є гроші на мільйонні зарплати, таким як керівництво Нацкомісії з цінних паперів.
 
Для того, щоб під виглядом відрядження вони могли відпочивати у Фінляндії. Водночас на початок 2025 року сума державного боргу України становила 7 трильйонів гривень. Це 92% від валового внутрішнього продукту країни.
 
Якщо українська влада не працює на користь українського суспільства, то, може, їй краще повернутися до своєї попередньої діяльності — клоунади? Принаймні так буде чесно й більш їй притаманно.

Золотий «Нафтогаз»

Як зросли зарплати членів правлінь козирних держпідприємств — можна відстежити на прикладі НАК «Нафтогаз України».
 
Якщо взяти показники минулого року, то зарплати, наприклад, керівника та членів правління «Нафтогазу» зросли за цей рік у середньому на 2,88 млн гривень.
 
Тоді (з 2022-го до кінця 2024 року) правління «Нафтогазу» очолював Олексій Чернишов. У грудні минулого року його призначили на нову посаду в уряді.
 
Тож за 2023 рік Чернишов задекларував 21,4 млн гривень зарплати, за 2024 рік — вже 25,1 млн. Тобто його зарплата за рік зросла на 3,7 млн.
 
Роман Чумак, який наразі керує підприємством, отримує одну з найбільших зарплат серед керівників.  І робота інших членів правління також надзвичайно високо оцінюється.
 
Наприклад, Василь Володін у 2024 році заробляв у середньому по 899 тисяч гривень щомісяця, що за рік становить близько 10,8 мільйона гривень. Варто зазначити, що у 2023 році його доходи були майже на 40% меншими.
 
Ще один член правління компанії, Дмитро Абрамович, у 2024 році отримував по 471,3 тисячі гривень щомісяця, а за рік його загальний дохід становив 5,6 мільйона гривень, що на 21,55% більше порівняно з 2023 роком.
 
Іван Лукеря, ще один член правління, у 2024 році отримував у середньому по 466,4 тисячі гривень на місяць, за рік його заробітки становили близько 5,6 мільйона гривень, що на 36,48% більше, ніж у попередньому році.
 
Крім того, зарплати членів наглядової ради також значно зросли у 2024 році. Наприклад, Наталія Бойко, заступниця голови наглядової ради, у середньому заробляла по 418 тисяч гривень на місяць.
 
За рік її дохід становить близько 5 мільйонів гривень. Водночас у 2023 році її заробітки були меншими приблизно на 16%.
 
Тобто, чим далі війна, чим більше ростуть злидні пересічних українців, тим вищі зарплати у топкерівників козирних держпідприємств.
 
Однак заради справедливості зазначимо, що зарплати правління «Нафтогазу» хоч і зросли, проте вони далеко не рекордні. Наприклад, колишній керівник компанії Андрій Коболєв у 2017 році заробив 47,1 млн гривень, у 2018 році — 286,5 млн (включно з 261 млн премії), у 2019 році — 21,2 млн, у 2020 році — 347 млн (338,6 млн премії).
 
Члени правління також заробляли більше. Наприклад, перший заступник Сергій Перелома у 2019 році задекларував 25,7 млн гривень зарплати, у 2020 році — 62,8 млн.
 
Імовірно, на зменшення зарплат нинішньому керівному складу «Нафтогазу» й вплинула війна, але адекватними, з огляду на нужденний стан зруйнованої країни, їх також важко назвати. 
 
Водночас нагадаємо, що в найбільших державних компаніях — «Нафтогаз» та «Укрзалізниця», засновниками яких є Кабінет Міністрів, — у 2023 році відмовлялися оприлюднювати відомості про заробітні плати топменеджерів, пояснюючи це війною. Вигадали таку собі  нехитру відмовку приховати від суспільства інформацію. 
 
Юристка фундації Dejure Христина Буртник зазначила, що «Нафтогаз» є акціонерним товариством, єдиним засновником і акціонером якого є держава. Тому всі кошти, вкладені й зароблені цим акціонерним товариством, є власністю держави.
 
«За такою логікою, розпорядження цими коштами, зокрема виплати заробітних плат і винагород, — це розпорядження бюджетними коштами. А отже, це має бути відкрита інформація. Обмежувати інформацію, відкритість якої передбачає закон про доступ до публічної інформації, ніхто не має права, у тому числі за умови конфіденційності у трудових договорах», — вважає юристка.

Укрзалізниця на тих же рейках

У департаменті інформаційної політики та стратегічних комунікацій Укрзалізниці, також 2023 року, відповідаючи на претензії журналістів щодо ненадання публічної інформації, зацитували кілька законів та вказали, що розголошення інформації, про яку йдеться у зверненні, може негативно вплинути на діяльність керівництва товариства, що задіяне у процесі стабільного функціонування об’єкта критичної інфраструктури, а також становити загрозу системі управління технологічними процесами.
 
«Після того, як у країні скасують воєнний стан, інформація про заробітки голови та членів правління Укрзалізниці з’явиться на сайті компанії», — ледь не клялись менеджери транспортної залізничної компанії.
 
Однак нагадаємо, що Укрзалізниця є юридичною особою публічного права, а отже — розпорядником інформації у частині розміру щомісячної заробітної плати, винагороди та інших виплат голові та членам правління.
 
Щодо посилань на воєнний стан, у зв’язку з чим згадана інформація приховується, то адвокат ГО «Платформа прав людини» Євген Воробйов зауважив, що Укрзалізниця, у порушення закону про доступ до публічної інформації, не навела конкретної підстави для відмови у наданні запитуваної інформації.
 
Також юрист зауважив, що Верховна Рада, яка має повноваження вводити обмеження під час воєнного стану, не призупиняла дію положень закону про доступ до публічної інформації.

Про «бідного» держслужбовця замовили слово

Водоночас із 2024 року в Україні почала діяти нова система оплати праці державних службовців. Реформована система передбачила, що 70% зарплати тепер становить оклад, а премії — лише 30%.
 
Тобто зменшили вплив симпатій чи антипатій керівника певного підрозділу, котрий і визначав розмір премій, до підлеглого.
 
Отже, з 2024 року серед керівників українських міністерств найвища середня зарплата зазначалась у Міністерстві молоді та спорту — 117 тис. грн.
 
Понад сто тисяч також у середньому заробляють керівники міністерств розвитку громад та територій (104,6 тис. грн), соціальної політики (102,3 тис. грн), закордонних справ (101,8 тис. грн), секретаріату Кабміну (101,7 тис. грн).
 
Найнижчі середні зарплати — у керівників міністерств аграрної політики (78,7 тис. грн) та цифрової трансформації (75,8 тис. грн).
 
Керівники структурних підрозділів найкраще отримують у Мінцифри — в середньому 77,7 тис. грн. Це зарплата на рівні й навіть трохи вища, ніж у керівника міністерства.
 
У секретаріаті Кабміну керівники структурних підрозділів отримують у середньому 76,6 тис. грн, у Мінфіні — 74,2 тис. грн. У Мінспорту, де найвища середня зарплата очільника, керівники структурних підрозділів отримують близько 46,4 тис. грн.
 
Найнижчі зарплати у керівників цього рівня — знову в Мінагрополітики (26,1 тис. грн) та Міністерстві у справах ветеранів (22,1 тис. грн).
 
Нагадаємо, коли спалахнула суспільна дискусія стосовно того, чи варто урізати зарплати військовослужбовцям під час війни, уряд вдався до звичної відмазки — у державній скарбниці бракує коштів.
 
При цьому не чути ініціатив від влади про зменшення чималих розмірів виплат керівникам державних компаній, аби спрямувати вивільнені кошти або для фронту, або на підвищення, наприклад, пенсій. 
 
 
Яна КОРЧИНСЬКА