Розгром від Бельгії: чому українській збірній не вдалось піднятися в найсильніший дивізіон Ліги націй

Започаткована в 2018 році Ліга націй надала українській збірній шанс частіше змагатися з найсильнішими. У другому сезоні Ліги «синьо-жовті» пробували свої сили в елітному дивізіоні, опонуючи в групі збірним Іспанії, Німеччини та Швейцарії.

 

Щоправда, затриматися тоді серед найкращих команд континенту «синьо-жовті» не змогли, тож і досі продовжують балансувати між цими двома точками.  

 

Звітний сезон для України в другій за рейтингом когорті ЛН вийшов непереконливим. Команда Сергія Реброва, ведучи боротьбу з Чехією, Албанією та Грузією, до останнього туру перебувала під загрозою пониження в класі, утім завдяки збігу обставин змінила вектор свого руху й замість боротьби за збереження прописки в дивізіоні В отримала можливість позмагатися за місце в вищому сегменті.

 

Плей-оф з бельгійцями цілком міг завершитися для «синьо-жовтих» успіхом. Вигравши перший матч з хорошим рахунком 3:1, українська команда мала чимало підстав для оптимізму.

 

«Якщо у матчі-відповіді ми гратимемо з такими самими духом і бажанням, то, гадаю, жодних проблем не буде», — прогнозував захисник «Евертона» та збірної України Віталій Миколенко.

 

Натомість бельгійський одноклубник Андрія Луніна по мадридському «Реалу», голкіпер Тібо Куртуа був переконаний, що у його партнерів є потенціал для виправлення ситуації: «У нас достатньо якостей, щоб усе змінити. Ми маємо зберігати спокій і добре проаналізувати перший матч. Я впевнений, що вдома ми можемо перемогти з рахунком 2:0 або навіть 3:0. Це не повинно бути занадто складно».

 

У підсумку все вийшло так, як і передбачав Куртуа. Через травму він не вийшов на поле, проте його партнери, скориставшись дисбалансами в грі «синьо-жовтих» у заключній частині другого тайму, досягли максимально бажаного для себе рахунку, в проміжок з 70-ї до 86-ї хвилини тричі вразивши ворота Луніна.

А для «синьо-жовтих» укотре актуалізувалася їхня головна проблема, котра проявляється в неможливості на однаково високому рівні зіграти два спарені матчі поспіль.

 

По-простому це звучить як відсутність стабільності, а наставник української збірної пояснює, що втримати потрібний результат у повторному матчі проти Бельгії завадила втома.

 

І, мабуть, показово, що два з трьох голів українська збірна пропустила від кремезного, фізично потужного форварда бельгійців та італійського «Наполі» Ромелу Лукаку.

 

При цьому Сергій Ребров визнає, що піднятися до дивізіону А Ліги націй за підсумками цього сезону його підопічні не заслужили.

 

Водночас саме наставнику «синьо-жовтих» після розгрому в Генку довелося стикнутися з відчутним градом критики. Загальна стратегія Сергія Реброва на матч та його рішення по замінах у другому таймі викликали чимало запитань в експертів та вболівальників.

 

Колеги Реброва по тренерському цеху напередодні матчу-відповіді застерігали його не закриватися проти бельгійців у глуху оборону. Утім тренер «синьо-жовтих» обрав саме такий варіант гри, хоча й наполягає, що установки не грати вперед та не атакувати не було.

 

Проте часом одразу десятеро гравців у жовтій формі захищалися в своєму штрафному майданчику, унеможливлюючи таким чином бодай якийсь атакувальний формат.

 

Діючи, як зазначив Ребров, «низьким блоком», «синьо-жовті» взагалі не турбували бельгійські володіння, проте тривалий час зберігали на табло «сухий» рахунок.

 

Хто знає, чи втримали б українські футболісти потрібний результат до фінального свистка, якби їхній наставник не вирішив замінами пожвавити гру.

 

Вихід на поле спрямованих на атаку Циганкова та Довбика був розрахований на те, що їхня активність допоможе зменшити господарчий тиск на ворота Луніна, утім атакувальна активність «синьо-жовтих» стала помітною лише після двох пропущених голів. А «низький блок» на той час узагалі вже не функціонував.

 

Перший гол українська команда пропустила вже через хвилину після потрійної заміни. Примітно, що в першому матчі проти бельгійців абсолютно ідентичне рішення Реброва, ухвалене на 62-й хвилині, дало прекрасні плоди, й свіже тріо виконавців дозволило команді повністю перевернути хід матчу, котрий після пропущеного наприкінці першого тайму гола від Лукаку складався не на її користь. Утім вдруге подібна тактика не спрацювала.

 

Вочевидь, після двох швидко пропущених голів ще можна було дотерпіти до екстра-тайму, але бажання українських збірників бодай якось втілити в життя оновлений задум наставника з атакою і вирвати загальну перемогу в основний час призвів до пропущеного третього м’яча, який поставив крапку в намаганнях «синьо-жовтих» пробитися до елітного класу Ліги націй.

 

«Саме такого матчу я очікував від своєї команди, — зізнався очільник бельгійської збірної Руді Гарсія, котрий лише кілька місяців як працює зі своїми новими підопічними. — Ми добре контролювали гру, мали інтенсивність, технічну якість і атакувальний імпульс. Усе це було необхідно, аби забити три голи й не доводити справу до додаткового часу».

 

Нагадаємо, що в червні на ЧЄ-2024 збірна Бельгії під орудою Доменіко Тедеско, зігравши внічию (0:0) з українською командою, не дозволила колективу Реброва вийти з групи. Самі ж бельгійці, які вважалися одними з фаворитів того Євро, вибули з розіграшу на стадії 1/8 фіналу.

 

І прихід на тренерську позицію француза з іспанськими коренями Руді Гарсії — нова спроба пожвавити результати талановитих бельгійських збірників.

А в українському футбольному господарстві, як і раніше, максимально фокусуються на майбутньому «мундіалі», який у 2026 році разом прийматимуть Мексика, США та Канада.

 

«Дійсно, Ліга націй для мене — це більше товариський турнір, але так програвати… Я згоден, що зараз усі засмучені», — визнав Ребров.

 

Тренер української команди наголошує, що вибір тактичної схеми на невдало зіграний матч у Бельгії, як і вибір ігрового складу, не був помилковим. Просто суперник виявився сильнішим, а деякі його підопічні були фізично неготовими на високому рівні грати два матчі поспіль.

 

«Сьогодні збірна Бельгії була зовсім іншою — пресингувала, додала у швидкості. А у нас дуже багато гравців були втомленими», — пояснив невиразні дії своїх підопічних наставник «синьо-жовтих».

 

Хай там як, а домінантне місце в думках Реброва належить саме кваліфікації на чемпіонат світу-2026. З моменту свого приходу на тренерський місток Ребров активно переглядає кадри і вже дав можливість дебютувати в збірній 11 футболістам.

 

Відносно чи абсолютно нові для збірної виконавці — як-то Гуцуляк, Калюжний, Сваток, Ярмолюк — з перших хвилин діяли й у матчі-відповіді проти бельгійців.

 

«У поєдинках Ліги націй ми розраховували підготуватися до відбіркового циклу, який буде дуже складним для нас. Наша мета — потрапити на чемпіонат світу. Так, усі засмучені, але треба працювати й готуватися до відбору», — сказав головний тренер збірної України.

 

Кваліфікація на ЧС-2026, де суперниками «синьо-жовтих» будуть команди Франції, Ісландії та Азербайджану, розпочнеться на початку осені. А в червні збірна України вперше в своїй історії гратиме в Канаді.

 

У Торонто, на майбутній арені ЧС-2026, підопічні Реброва проведуть два матчі міжнародного турніру «Канадський щит» — проти місцевої збірної та представників Нової Зеландії.

 

«Я щиро вдячний за запрошення Канадській футбольній асоціації. Впевнений, що майбутні матчі стануть важливою спортивною та соціальною подією для обох наших народів.

 

Українська громада в Канаді завжди підтримувала нашу національну збірну по всьому світу, і тепер настала наша черга відвідати їх», — заявив президент УАФ Андрій Шевченко.

 

При цьому наставник української збірної сподівається, що його тренерському штабу вдасться зробити правильні висновки з матчів проти бельгійців, а літні матчі в Канаді допоможуть добре розпочати підготовку до дуже важливого відбору на чемпіонат світу.