Щоб не брали хабарів ні за які гроші змін: головне про зміни до Митного кодексу

Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості.

 

Але цей закон — тільки перший крок на шляху до системного реформування Митної служби в Україні. 

 

Митниця, яка є критично важливим джерелом наповнення бюджету, практично всі роки незалежності України була символом відвертої корупції, низької ефективності роботи, сірого імпорту й контрабанди.

 

Згідно з аналізом фахівців ГО «CASE Україна», що проводить економічні дослідження, та Інституту соціально-економічної трансформації, щорічні обсяги потенційної контрабанди та «сірого імпорту» перебувають у діапазоні 270—450 млрд грн. Державний бюджет від цієї групи схем щороку втрачає близько 80—150 млрд грн. 

 

Митниця залишається третій рік поспіль на «лідерських» позиціях серед інших галузей за поширеністю корупції.

 

За даними Національного агентства з питань запобігання корупції, про корупційний досвід (при відповіді на пряме запитання) зізнаються 35,2% опитаних, а про перебування в конкретних контактних ситуаціях, що містили ознаки корупції, зазначили 35,2% респондентів.

 

27,1% опитуваних, які стикалися з митною сферою, повідомили, що працівники митниці ініціювали корупційні ситуації.

 

Робили неофіційні платежі службовцю або надавали йому послуги за швидке проходження митних формальностей 30,7% опитаних, за митне оформлення автомобілів — 10,5%, за «непомічання» неправильного визначення митної вартості (її заниження) та/або коду класифікації товарів — 9,9%, за нефіксування службовцями під час митного огляду незадекларованих товарів — 3,2%. 

 

Персоналізована боротьба проти системної проблеми в 2021 році, коли РНБО ввела персональні санкції проти майже двох десятків контрабандистів і було звільнено понад 100 працівників митниці (з них 17 керівників), не дала результатів.

 

Найяскравіший приклад — Закарпатська митниця та її фактичний власник, фігурант санкційного списку РНБО контрабандистів Валерій Пересоляк.

 

Журналісти-розслідувачі вважали Пересоляка головним куратором та монополістом контрабанди на Закарпатті та оцінювали його дохід в 1,5 мільйона доларів США на місяць.

 

Пересоляк фактично володів митницею, футбольним клубом «Минай», гравців якого масово призначали на посади Закарпатської митниці та просували старшими змін та керівниками постів. Посади на митницях банально купували під обслуговування тих чи інших контрабандних груп. 

 

Взаємопроникнення контарбандистів/силовиків/митників на місцевому рівні настільки глибинне, що однією реформою митниці тут не обійтись. Як приклад — Вадим Альперін, якого Зеленський особисто назвав «хрещеним батьком контрабанди» і статки якого оцінювали в $1 млрд, був у змові з головою Одеської митниці Володимиром Передерієм.

 

У лютому 2020-го журналісти проєкту Слідство.інфо оприлюднили фільм-розслідування «Король контрабанди», в якому розповідається, що Альперін масово скуповував суддів та прокурорів, щоб роками уникати відповідальності.

 

Але справу проти Альперіна у ВАКС закрито у зв’язку з закінченням строку розслідування...

 

Таким чином, персональні санкції як радикальний крок виглядали яскраво, але виявились неефективним інструментом. Короткостроковий ефект тривав буквально пару тижнів і завершився лише перерозподілом впливу на митниці.

 

Пройшло вже чотири роки, жодного вироку або підозр контрабандистам ми так і не побачили, а більшість із сотні звільнених руками РНБО митників поновились на роботі через суд. 

 

Як вважають експерти, для боротьби з корупцією на митниці важлива не суворість покарання, а невідворотність. Тобто краще, щоб за корупцію давали два роки ув’язнення, але з реальними перспективами їх отримати, ніж мати у Кримінальному кодексі статтю про 20 років ув’язнення — і жодного покараного. 

 

З 2024 року в Україні криміналізовано контрабанду (як товарну, так і підакцизних товарів). І скільки судових вироків за 7 місяців поточного року? Один... 

Ухвалений депутатами закон про митницю — не вся реформа, а лише її передумова.

 

Інтеграція контрабандних кланів та бажання людей з урядового кварталу заробляти на митниці — ось головні виклики, боротьбу з якими, на жаль, в одному законопроєкті не пропишеш. 

 

Закон 6490-д — це не вся реформа, а лише її передумова. Чергова реформа митниці буде успішною тільки за умов, що будуть вирішені питання всієї вертикалі: законодавчої, владної і судової, коли буде налагоджено синхронізацію з Податковою.

 

За оптимістичними пронозами, реформа саме митниці займе щонайменше три роки. Першим кроком буде проведення конкурсного відбору на посаду голови Держмитслужби.

 

З 1 лютого 2023 року ці обов’язки тимчасово покладено на Сергія Звягінцева, який тривалий час працював на різних посадах у Мінекономіки. До конкурсних відборів у суспільства скепсис, адже пам’ятаємо, що Насірова теж вибирали на конкурсі.

 

Але цього разу це буде комісія з шести членів, половину з яких становитимуть міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Таким шляхом пройшли лише НАБУ та НАЗК, і вони працюють на цей час досить ефективно.

 

Водночас запроваджується щорічний зовнішній незалежний аудит ефективності діяльності митниці, негативний висновок, за результатами якого є підставою для звільнення голови ДМС. 

 

Відставка як факт, без аналізу зробленої роботи, без звіту — біда вітчизняної політики. Останні кілька міністрів, що пішли у відставку, «не заслужили» навіть на прощальний спіч із трибуни ВР.

 

Майбутній голова Держмитслужби отримає неабиякий політичний аванс: скасовано погодження з міністром фінансів призначення на посади та/або звільнення з посад начальників мит­ниць і директорів департаментів центрального апарату. 

 

«Звичайно, потрібен якийсь час на підготовку конкурсу. Але я думаю, що у нас є всі перспективи, наприклад, протягом шести наступних місяців обрати нового керівника», — вважає Максим Нефьодов, колишній голова ДМС.

 

Призначені на керівні посади митники знову-таки пройдуть сито атестаційних комісій, половину членів яких становитимуть міжнародники за пропозиціями бізнес-спільнот. Передбачається, що протягом 18 місяців з дня призначення голови ДМС буде проведено якісну переатестацію всіх 10 тисяч працівників митниці. 

 

Що передусім турбує суспільство? Щоб переатестація не перетворилась на фікцію, а нові призначення — на заміну нових кашкетів на старих головах.

 

По-друге, щоб не вийшло так, що «людина хороша, а от фахівець ніякий». Щоб у суспільства не склалася думка, що реформа митниці — це насамперед переатестація, треба зробити акцент.

 

Забезпечити прозорість та ефективність митних процедур IT-рішень — через запровадження електронної або єМитниці, ухвалення законопроєкту №10380 про впровадження автоматизованого розмитнення в Дії. Діджиталізація процесів спрацьовує, це вже доведено в Україні! 

 

А ще — викорінити практику презумпції вини в податковому та митному адмініструванні, це створить комфортне середовище для швидкого відновлення економіки без перевірок, корупції та втручання.

 

По-третє, якнайшвидше гармонізувати вітчизняне законодавство з нормами права ЄС (законопроєкт №10411), а також прийняти новий Митний кодекс України на основі Митного кодексу ЄС та низку інших пов’язаних із цим законодавчих актів. Пам’ятаємо, що євроінтеграція теж залежить від митниці. Всі ці процеси повинні йти паралельно зі збільшенням спроможності митниці й інвестиціями. 

 

Максим Нефьодов попереджає: «Величезна проблема нашої митниці — інфраструктура. Мають бути склади, сканери, великі системи логістичні, ланцюжки, які їдуть, на яких лежать товари, які просвічують, зважують і так далі.

 

Якщо цього немає, то це виглядає так: склад, де навалено якихось коробок у два людські зрости, стоять три митники, які дивляться на ці мільйони посилок, ручний сканер... Як вони перевірять коробку, на якій щось написано ієрогліфами, — питання в повітрі».

 

Наступного року очікується серйозна боротьба через запровадження реформи.

 

«Не зліземо, буде максимальний фокус уваги», — обіцяють громадські активісти.

 

Реформована митниця має вирівняти правила гри в нашій економіці, принести додаткові десятки мільярдів до бюджету та, відповідно, зменшити потік корозійного капіталу, що вплине на всю державу та суспільство.