Росії не вдалося поглинути всю Україну через внутрішній спротив, тому в кремлі вирішили зачистити ненависну територію тотальним нищенням будинків і життєво необхідної інфраструктури.
Мовляв, хто ще не виїхав за кордон, той тепер точно втече від ракет, темряви і потенційного холоду.
План ворога простий і напрочуд ефективний, що, в принципі, ніскільки не дивує з огляду на влаштований ним геноцид.
Але останнім часом з не менш вираженим ентузіазмом великий вихід українців з України почала влаштовувати і центральна влада.
Принаймні рішення, які останнім часом ухвалюють або, навпаки, не ухвалюють уряд та Верховна Рада, змушують людей покидати рідні домівки не лише у прифронтових, а й у центральних та західних регіонах.
Дотиснути тих, хто спробував вижити
У людини, яка кілька років поспіль не слідкувала в ефірі за роботою Верховної Ради, побачене може викликати глибокий шок. Сюжет, що днями з’явився в ютубі, і справді дивний.
За трибуною емоційно виступає народний депутат із фракції «Європейська Солідарність» Олексій Гончаренко, закликаючи колег врятувати народ від законопроєкту про підвищення акцизу на пальне, а в залі панує повна байдужість.
Одні парламентарії буквально «повисли» біля спікера та його заступників і щось жваво обговорюють за спиною виступника. Решта перешіптуються у кріслах або читають щось у своїх телефонах.
До крику душі пана Олексія кілька хвилин прислухався бувалий нардеп багатьох скликань, але зрештою й він потрапив до об’єктива з абсолютно неприхованим позіханням.
Описати поведінку депутатів на четвертій годині роботи Верховної Ради можна було без проблем з тієї простої причини, що у залі їх залишилося всього лише 36 осіб.
«Голови» порахував сам виступник, аби підкреслити ступінь глибокого морального падіння парламенту, який ніколи й не намагався підняти професійну планку вище своїх попередників.
І все було б нічого, якби йшлося про відміну переведення стрілок годинника на літній час, а не про документ, який завтра може остаточно добити країну в економічному і демографічному сенсах.
Те, чого не змогли досягти рашисти на третьому році війни, успішно виконують так звані народні обранці.
Арифметика, за словами Олексія Гончаренка, тут досить проста. Здорожчання акцизів на пальне автоматично спричинить зростання цін на всі без винятку товари.
А сфера обслуговування (магазини, кав’ярні, перукарні, пекарні тощо), які користуються генераторами в години відключення світла, змушені будуть закритися через неефективність бізнесу.
Аграрії теж у відчаї, оскільки їм буде вигідніше покинути урожай на полях, аніж збирати його собі ж на збиток.
Причому тотальне підвищення цін на всі товари і послуги станеться в умовах, коли уряд заморозив або максимально урізав усі соціальні виплати малозабезпеченим верствам населення.
Літні люди з мінімальною пенсією, які давно перебиваються хлібом і дешевою крупою, опиняться на межі голоду.
«Ви хочете остаточно добити людей? — запитує гарячково пан Гончаренко. — Хочете зробити так, аби виїхали і ті, що ще не виїхали, а заодно припинили роботу ті, хто ще працює?!».
Маски байдужості на обличчях нардепів лишилися незворушними навіть після того, як виступник процитував коментар Головного наукового експертного управління апарату Верховної Ради, члени якого поставили парламентаріям чітке запитання: «А хтось порахував економічні наслідки цього законопроєкту?».
Наслідки ж такі, що зростання цін на пальне може дійсно принести додаткові кошти казні, але з бюджету доведеться автоматично збільшити виплати, пов’язані з утриманням державних установ і, до речі, армії. Який тоді у цьому сенс, якщо маються на увазі інтереси суспільства, а не логіка однолінійних рішень?
Немає коштів — погано, є гроші — не краще
Причину того, що українці в липні змушені по 18-20 годин на добу жити і працювати без світла, чиновники та енергетики пояснюють атаками москалів на об’єкти генерації.
Але, як стало відомо, втрати енергетичної інфраструктури були б набагато нижчими, якби уряд спромігся організувати будівництво спеціального укриття для захисту електростанцій від ракетних атак.
«Днями відбулося засідання бюджетного комітету Верховної Ради, на якому доповідали фахівці Рахункової палати, — каже Олексій Гончаренко. — Вони офіційно повідомили, що у першому півріччі цього року кошти, виділені на будівництво укриття і захисту енергетики, були недовикористані на 21 відсоток. А у першому кварталі не використовувалися взагалі. Тобто у січні, лютому і в більшу частину березня був наявний ресурс, але ніхто нічого не робив. Утім, ми й досі не чули, хто за це був покараний».
Величезна кількість зруйнованих енергооб’єктів недавно таки змусила нардепів проголосувати за скасування мита й ПДВ на імпорт енергетичного обладнання. Це дозволить знизити ціну на генератори, накопичувачі чи ті ж сонячні батареї.
Але не минулося й без традиційного ляпу, адже до списку компаній, що отримали право на податкове послаблення, не потрапила вітрова енергетика.
Генератори надії нашої.
Фото видання «Фокус».
Вибірковий підхід чиновників і депутатів представники Української вітроенергетичної асоціації (УВЕК) назвали дискримінаційним і несправедливим. І сталося це тоді, коли інвестори в найближчі рік-два були готові розпочати будівництво нових об’єктів, бо вже мають до 3 ГВт готових для реалізації проєктів.
Крім цього, сучасні вітряки — це ті потужності, які встановлюють усього за рік без залучення державних коштів. Тобто йдеться винятково про фінанси національних і міжнародних інвесторів та кредиторів. Тепер через відсутність відповідних податкових стимулів робота значно сповільниться.
До речі, це вже другий випадок, коли команда Володимира Зеленського встромляє палиці в колеса представникам відновлюваної енергетики. На початку свого правління «слуги народу» змінили цінову політику у цьому секторі ринку, що значно загальмувало розвиток перспективних задумок. Натомість зелене світло увімкнули постачанню електроенергії з білорусі та росії.
Повторна дискредитація спонукала членів УВЕК до неабиякої відвертості. Зокрема, на своїй сторінці у фейсбуці вони виступили з різкою і досить відвертою заявою.
«Складається враження, що народні обранці свідомо йдуть на те, щоб український споживач відчував на собі ефект відключень частіше і довше, а дефіцит в енергосистемі лише збільшувався. Що вони свідомо прагнуть витрачати кошти на дороговартісний імпорт електроенергії; свідомо блокують залучення міжнародних інвесторів на ринок України та підривають інвестиційний імідж країни, який і без цього є підірваний росією; свідомо дають підставу для того, щоб російський енергетичний терор продовжувався».
Усе це, на думку членів УВЕК, суперечить закликам Володимира Зеленського розвивати розподільчу генерацію, перетворюючи Україну на зелений енергетичний хаб і країну інновацій.
Зрештою, як наслідок — «усе це грає на руку російській федерації — єдиній країні, яка свідомо не підтримує і не стимулює розвиток вітрової енергетики і ВДЕ, бо це загрожує її національній безпеці».
Офіційні версії
Наприкінці минулого тижня Володимир Зеленський провів нараду з урядовцями, командою офісу президента і секретарем РНБО, анонсувавши рішення, які, на його думку, «зроблять більш надійним проходження опалювального сезону».
«Я доручив представити всі деталі того, що держава може зробити, і деталі того, на які конкретні напрями щодо енергетики треба й надалі мобілізовувати партнерів», — сказав він.
Тим часом наші партнери «мобілізувалися» вже давно, поставивши в Україну велику кількість генераторів. Але чиновники зробили все можливе для того, аби використання цих приладів через здорожчання пального стало вкрай проблематичним.
Із вуст високопосадовців наприкінці минулого тижня пролунали й обнадійливі анонси.
«У двадцятих числах липня розраховуємо на покращення ситуації, — повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль. — Завершаться ремонтні роботи на деяких об’єктах генерації, що збільшить потужність в енергосистемі. Таким чином відключення будуть не такими тривалими».
Потішив обережним прогнозом і голова правління Укренерго Володимир Кудрицький.
«Ми працюємо, відштовхуючись від найгірших сценаріїв, — сказав він. — Якщо спека схлине, а інтенсивних і успішних для росіян обстрілів не буде, зменшення тривалості відключень буде більш помітним. Але загалом тренд буде на покращення».
Складається також враження, що чиновники не проти, аби підприємці справу власного порятунку від банкрутства через брак світла взяли у власні руки. Зокрема, Кабмін розробив і вже частково запустив комплекс заходів, що стимулюватимуть громадян та бізнес вирішувати енергетичні проблеми самостійно.
Цей процес урядовці називають «розбудовою децентралізованої генерації», що є ключовим напрямом роботи виконавчої влади. Йдеться про активізацію одразу кількох програм.
Завдяки одній із них громадяни можуть отримати кредит (480 тисяч гривень) під нульовий відсоток на 10 років і самостійно встановити вітряки, сонячні батареї та системи накопичення електроенергії.
На такий же термін представники малого та середнього бізнесу можуть узяти кредит у 150 мільйонів гривень і встановити власні газові електростанції. Щоправда, зазначену суму їм доведеться повернути вже з річними відсотками (5-7-9%).
Більш оптимістично ця інформація звучить для жителів територій, що межують із зоною бойових дій.
«Там процентна ставка знижується до 1-5% на перші два роки, а кредити на інвестиційні цілі з наступного року можна буде взяти під 5% річних», — уточнив прем’єр-міністр.
Третя програма — кредити для ОСББ та ЖБК на суму до 5 мільйонів гривень. За рахунок цих коштів співвласники житла матимуть змогу встановити сонячні станції і теплові насоси. Після цього держава в межах програми «ГрінДІМ» компенсує їм 70 відсотків витрат.
І нарешті за четвертою програмою представники великого бізнесу зможуть узяти кредити терміном на 5-7 років під 14-16 відсотків річних. Заставою слугуватиме обладнання їхніх підприємств.
