В Україні наразі вибори неможливі.
Варто зазначити, що Конституція України накладає під час дії воєнного стану заборону на вибори лише до Верховної Ради (стосовно президентських заборони в Конституції немає, але є у Виборчому кодексі України).
От і не завадило б роз’яснення — рішення Конституційного Суду. Але можновладцям не до таких дрібниць.
Президентське крісло «позеленіло»
Ще на початку каденції чинний президент Володимир Зеленський обіцяв, що якщо він не зможе закінчити війну, то звільнить своє місце для того, хто покладе край цій трагедії.
Війну він закінчити не може — це очевидно, але й у президентське крісло, схоже, вчепився зубами і в найближчому майбутньому поступатись нікому не збирається. До закінчення війни.
І чим довше триває війна, тим більше бронзовіє Зе-президентський образ.
У нього була нагода 20 травня, коли минуло п’ять років з дня інавгурації, залишити посаду й відносно пристойно увійти в історію. Однак це не входить у його плани.
Водночас під час свого останнього візиту в Київ Держсекретар США Ентоні Блінкен натякав, що США зможуть організувати вибори в Україні й під час війни.
А тим часом військові з поля бою прямим текстом продовжують звинувачувати чинну владу в нестачі зброї, невдачах, неуспіхах, невисокому авторитеті на міжнародній арені.
А те, що президенту досі у світі аплодують, то це ті ж овації, що ще в лютому 2022 року почали лунати українському народу, його захисникам, а не персонально Зеленському. Бо ж насправді, персональні успіхи в президента — невеликі.
Схеми Заходу
З весни закордонні аналітики почали припускати, що колишня заступниця міністра закордонних справ (2014—2019) Лана Зеркаль може об’єднатись із командою Валерія Залужного, долучивши до утворення фахових спеціалістів. Кажуть, що й сама пані Лана має потужну команду.
Наступні вибори президента України, хоч би коли вони проходили, легкими для чинного президента не будуть.
Адже західні партнери можуть попросити балотуватись генерала Залужного, мовляв, у воєнний—поствоєнний час країною повинен керувати військовий. Та й інші певні кандидати можуть бути не по зубах Володимиру Зеленському.
Чи братиме Валерій Залужний участь у президентських перегонах — питання, а от те, що в нього може бути якісна фракція в Раді, котра представлятиме військових, — це може бути.
Нагадаємо, під час відставки головкома Залужного телеграм-канал «Офісне мишеня» повідомляв, що силовики відмовилися виконувати наказ Єрмака щодо обшуків, допитів та провокацій генерала.
Тоді ж «зелені» придумали аудит Генштабу, про який ми з моменту оголошення більше не чули. Бо, як зазначало «Офісне мишеня», Залужному було що сказати: й про заборону готуватись до великої війни; і про таємні плани, що їх Генштаб не повідомляв політикам, бо там кишіло «кротами»; й про наказ відійти на лівий берег Дніпра.
Подейкують, Залужний тоді поставив ультиматум: у Зеленського є 24 години, аби припинити це шоу.
Тож сповзаючий донизу рейтинг чинної влади — привід пошукати, а західним партнерам — підготувати нового лідера України.
Отже, сьогодні як імовірний кандидат у президенти все гучніше звучить ім’я Лани Зеркаль — дипломатки, юристки, експертки з питань енергетики.
Деякі політичні експерти припускають, що в Україні нарешті може справдитись пророцтво тридцятирічної давності про прихід на президентську посаду жінки.
Олена Володимирівна Зеркаль — український державний діяч. Заслужений юрист України (2009). Колишній заступник міністра закордонних справ України з питань європейської інтеграції (2014—2019).
Ексрадник голови правління НАК «Нафтогаз України». З червня 2021 року — радник міністра енергетики України.
Зеркаль — подразник кремля
Чимало ознак вказують, що Лана Зеркаль була вписана в проєкт західних партнерів як імовірний кандидат у президенти України на заміну Зеленському ще до повномасштабного вторгнення. Цим було дуже стурбоване російське лобі Америки та Європи.
Його представники виходили на українських журналістів та активістів, намагаючись отримати компромат на Зеркаль. Здебільшого ці запити стосувались копирсання у спідній білизні. Зокрема, як у неї виходить так легко переходити з однієї впливової посади на іншу, навіть тоді, коли в Україні змінився президент? Або — де й чим займається колишній чоловік Лани Зеркаль?
Щодо особистої теми та міфів, пов’язаних з нею, сама Лана Зеркаль говорить відверто. Скажімо, в інтерв’ю Юлії Бориско вона сказала: «Мене завжди намагались до когось покласти в ліжко».
А щодо минулого подружнього життя, то як воно може заблокувати здібності та активну діяльність пані Зеркаль на міжнародній арені на користь України, якщо акцент на визначенні — «колишній чоловік»?
І навіть якщо він колись вів бізнес з рф, то, знову ж таки, як це стосується діяльності Лани Зеркаль? Тим більше, що розлучились вони давно.
Ну так довкола красивих і розумних жінок завжди багато пліток. Якщо вони ще й успішні, то опоненти обов’язково шукають «покровителя», а щодо тих, хто йде в політику, без чорного піару не обходиться.
Хай там як, але кремлівська операція з дискредитації Лани Зеркаль іще до великої війни провалилась.
Водночас є низка запитань до кар’єрного зростання усередині країни. Як-от: хто «дах» Лани Зеркаль? Певний період оприлюднювалась версія, що вона — проєкт олігарха Ігоря Коломойського.
На це Зеркаль відповідала, що він навіть «95-му кварталу» не платив. А пані Лана не входить у число комерційних творінь Коломойського періоду його політичного романтизму.
Що в обгортці?
Останні два роки медійний інтерес до Лани Зеркаль в Україні тримається на високому рівні.
Розумна, прагматична, хороший дипломат та аналітик, перспективна, амбітна і вочевидь може бути жорстким політиком.
Талановита і яскрава обгортка. А що всередині уже є і хто та чим її заповнить у майбутньому? Та чи є для неї влада самоціллю? Поки незрозуміло. Однак певні обриси вже видніють.
Скажімо, певна цинічність, що вочевидь імпонує західним партнерам. Якось у своєму черговому інтерв’ю на запитання журналіста одного з ютуб-каналів — чим партнери України обґрунтовують недотримання договорів щодо підтримки нас у війні, вона відповіла доволі зверхньо, мовляв, ніхто нічого нікому не винен. Усе інше — то «ваші завищені очікування».
Що це означає: що пані Зеркаль припускає, що Україну можуть просто використовувати хто як хоче і її це не бентежитиме? Складається враження, що вона оцим «нам ніхто нічого не винен» ніби захищає від України колективний Захід.
Чи відчуватиме така президентка потреби збіднілих мешканців своєї обпаленої війною країни? Чи турбуватиметься про їхню соціальну підтримку? Чи скаже, в стилі відповіді згаданому журналісту, що в нього «радянське уявлення» про міждержавні відносини й побудову взаємин? Чи взагалі соціалістичний блокчейн солідаризму, що імпонує в політиках людям, які живуть у злиднях, їй не притаманний?
Збентежила і сама відповідь, і зневажливий випад щодо журналіста. З цього не варто починати, бо таке «нарване» ставлення до тих, хто по один бік зі своїм народом, а не з чиновниками, зрештою успіхом не закінчується.
Неприкрита брехня
Однак не будемо наперед ворожити, яку роль і як відіграє Лана Зеркаль у подальшій долі України. Це ми побачимо згодом.
А наразі не забуваймо про ключові ролі, котрі відіграла Лана Зеркаль у міжнародних судах, відстоюючи права України.
Дипломатка неодноразово наголошувала: «Ця війна почалася ще з Тузли».
У березні 2017 року вона очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН у Гаазі, де проходили громадські слухання за позовом України проти росії: відшкодування збитків, заподіяних терактами за підтримки рф.
Ішлося про збитий рейс МН17 «Малайзійських авіаліній», обстріли мирних мешканців у Волновасі, Маріуполі, Краматорську, теракт у Харкові тощо.
Після інавгурації президента Зеленського у травні 2019 року з’явилась інформація про її призначення на посаду заступниці голови офісу президента, проте наступного дня відповідний указ було скасовано.
Очевидно, Володимир Зеленський знав, що західні партнери доволі серйозно розігрують президентську партію з фігурою Лани Зеркаль.
Сьогодні Лана Зеркаль чітко артикулює, що з суспільством «треба говорити відверто і не робити з нього дурників».
От і в питанні підвищення тарифів на електроенергію пані Зеркаль вважає, що влада прикрилась війною і прокручує за рахунок населення свої оборудки.
Вона має великі сумніви в тому, що підняття тарифів спричинене потребою в коштах на відновлення енергосистеми після обстрілів.
«Це неприкрита брехня», — каже Лана Зеркаль.
Як відомо, ДТЕК наразі втратила свої позиції на ринку енергетики. Фактично в нас зараз не заповнено 50% ринку.
«Якщо ти маєш гроші, владу, вплив, то твій брат, сват може будувати об’єкти критичної інфраструктури енергетики, вклавши в це гроші, котрі він не може вивести за кордон, і без конкуренції створювати нові енергетичні об’єкти. З одного боку, влада на словах створює всі умови, щоб зайшли інвестиції, а з іншого — насправді хоче отримати додаткові кошти від європейців і світових фінансових інституцій для того, щоб розподілити їх усередині між собою і побудувати нові енергетичні імперії», — стверджує Лана Зеркаль.
Водночас народ підвищеними тарифами відшкодовуватиме збитки Рінату Ахметову за зруйновані ТЕС.
Яка нещадна наука: не можна безкінечно брати або обкрадати, нічого не віддаючи. Однак, як показує вітчизняна практика, є винятки — безкарно можна оббирати державу та її народ.
А от у взаємодії з міжнародними партнерами рано чи пізно починає діяти інша правова система. Ймовірно, пані Зеркаль могла б їй відповідати на найвищому посту України.
Для українців біда в тому, що оббирають одні, а розплачуються за рахунками інші.
