Вогонь на рани: рашисти зруйнували на прифронтовій Харківщині майже 300 лікарень

Нещодавно після тривалого ремонту в селі Лісне Харківського району знову почала працювати зруйнована росіянами амбулаторія.

 

Це був якраз той випадок, коли старовинна будівля успішно пережила Другу світову війну, але не витримала приходу рашистських «визволителів». Сюди прилетіло щось москальське у перші дні війни, пошкодивши стіни, дах, вікна і двері.

 

Кошти на відновлення медичного закладу (йдеться про 9 мільйонів гривень) були виділені з фонду ліквідації наслідків збройної агресії та місцевого бюджету. У свою чергу від ЮНІСЕФ сюди закупили холодильник для зберігання препаратів, а угорська Екуменічна служба допомоги подбала про меблі та спеціальну техніку. 

 

Тепер в амбулаторії задекларовано 745 людей, з яких 58 — діти. Лікар приймає двічі на тиждень, бо опікується пацієнтами ще й у Черкаській Лозовій. А ось медична сестра працює постійно, обслуговуючи до 15 хворих на день.

 

«Відновлення медзакладів у невеликих населених пунктах після ворожих обстрілів так само важливе, як і оснащення великих районних лікарень, — вважає начальник ХОВА Олег Синєгубов. — Оскільки саме первинна медична допомога забезпечує якісне обстеження пацієнтів».

 

Схожа історія трапилася і в Балаклії. До повномасштабної навали орків у місті працювала багатопрофільна лікарня, де висококваліфіковану медичну допомогу цілодобово надавали 614 співробітників.

 

Під час окупації міста будівля зазнала значних пошкоджень. Зокрема, було зруйновано зовнішні та внутрішні стіни, двері, вікна, покрівлю та переходи між корпусами.

 

Причому рашисти не тільки розбили медзаклад, а й поцупили фактично все медичне обладнання. Частину награбованого пізніше знайшли в деокупованому Куп’янську. Решта зникла десь на болотах. 

 

Відновлена лікарня запрацювала в січні цього року. Тепер тут повноцінно функціонують терапевтичне, хірургічне, неврологічне, інфекційне, акушерсько-гінекологічне відділення, а також відділення анестезіології та інтенсивної терапії. Кошти на реконструкцію були виділені з резервного фонду державного бюджету для ліквідації наслідків бойових дій у Харківській області і з обласного бюджету. 

 

«Також для цього медзакладу отримали обладнання від МОЗ, — повідомив Олег Синєгубов. — За відповідними програмами невдовзі встановимо КТ. З обласного бюджету на медичне обладнання спрямували вже приблизно 20 мільйонів гривень. Загалом роботи ще тривають, тож назвати точну цифру, скільки буде витрачено на відновлення, можна буде пізніше».

 

Сьогодні в Балаклеї проживають 16 тисяч осіб. Тобто люди поступово повертаються до рідних домівок і потребують постійного медичного нагляду. Поки тривав ремонт у лікарні, пацієнтів приймали у стінах уцілілої поліклініки.

Після тривалої відбудови в Харкові знову запрацював науково-клінічний центр протезування та реабілітації. Окупанти засипали медичний заклад «градами» ще в перші дні війни, вибивши 150 вікон.

 

Приміщення було повністю розгерметизовано, тому звідти довелося швидко вивозити і неходячих пацієнтів, і сучасну дорогу техніку, яка сюди надійшла незадовго до рашистського нападу.

 

«Ми зберегли абсолютно все своє обладнання, яке потрібне для роботи, тому основною проблемою було відбудувати самі приміщення, — повідомила Українському радіо Харкова директорка закладу Антоніна Салєєва. — Нам вдалося практично власними зусиллями і завдяки допомозі фондів, які нас підтримують, врятувати центр. Зараз можемо надавати допомогу пацієнтам з ампутацією. Акцент, звичайно, робимо на тих, хто отримав мінно-вибухові поранення, оскільки вони специфічні».

 

Сусідство з біснуватими орками внесло серйозні корективи в роботу спеціалізованої клініки. Ще напередодні війни під лабораторним корпусом медики про всяк випадок підготували до експлуатації надійне підвальне приміщення, яке тепер стало справжньою знахідкою.

 

Також у підвалі відкрили спеціальну кімнату безпеки, яка може вмістити до 40 пацієнтів. У свою чергу місцева влада закупила для закладу генератор, який автоматично вмикає й операційну, і ліфти. Тепер, у разі «прильотів» та знеструмлення корпусів, є можливість швидко спустити хворих до облаштованого укриття. 

 

Обласну травматологічну лікарню рашисти почали нищити також із перших днів війни. Під час кількох бомбардувань тут пошкодили дах і розбомбили шостий поверх, де розташовувалися операційні.

 

«Один з найсильніших обстрілів стався 10 березня 2022 року, коли було пошкоджено 85 вікон, зірвало вхідну групу, — пригадує директор клініки Олександр Гавриков. — У той день на вулиці температура сягала мінус 19 градусів. Нам довелося все зашивати фанерою, ковдрами. На жаль, це був не останній «приліт». Частину допомоги на відновлення лікарні надали іноземні колеги та благодійні організації. За ці кошти вдалося придбати обладнання для телемедичних консультацій, кістковий рентгенівський денситометр та іншу техніку». 

 

Капітальний ремонт клініки вдалося розпочати у червні минулого року. На цей проєкт з обласного бюджету виділили майже 26,5 мільйона гривень. У закладі полагодили центральний вхід, рентгенологічний відділ, операційні, клінічну лабораторію та рентгенологічні служби.

 

І хоча в травматології ще ведуться додаткові роботи, вона вже два місяці приймає перших пацієнтів. Нині тут лікуються 260 хворих.

Перші бомби на Ізюмську центральну міську лікарню також упали на початку березня 2022 року. Це зайвий раз підтверджує намір рашистів влаштувати на території України саме класичний геноцид, а не спеціальну військову операцію, об яку кремлівські пропагандисти вже стерли до дірок свої чорні язики. Тоді було зруйновано всі операційні, приміщення КТ, центральний вхід. 

 

І це ще не все. Незадовго до війни клініка була повністю відремонтована за програмою «Велике будівництво». Сюди завезли чималу партію новітньої медичної техніки. Але користувалися ізюмчани новим обладнанням недовго, адже окупанти вивезли геть усе.

 

«А те, що не могли вкрасти, — знищили, — повідомив пресі заступник ізюмського міського голови Володимир Мацокін. — Все трощили. Навіть металопластикові двері зруйнували. Просто страшна картина».

 

Цікаво, що московські дикуни не побоялися зачистити навіть ковідне відділення, звідки поцупили не лише обладнання, а й ліжка, кисневі концентратори, здерли крани, лінолеум, розетки і електромережі.

 

Під час масованих обстрілів у березні та в наступні місяці лікарня не припиняла надавати допомогу потерпілим, але хірургам довелося проводити операції в підвалі. Світла не було, тому підсвічували мобільними телефонами. 

 

Для відновлення Ізюмської лікарні розробили проєкт, який реалізовуватимуть у три етапи. Основний коштуватиме 750 мільйонів гривень. Два наступні — по 250 мільйонів.

 

Загальна вартість робіт наразі становить 1 млрд 230 млн грн. Перші 600 тисяч євро надійшли від фундації Олени Зеленської. Іноземні та вітчизняні благодійники подбали про сучасне обладнання. 

 

До речі, завдяки вдало проведеній медійній кампанії доля ізюмської клініки всерйоз занепокоїла західних митців, які зробили чималий внесок у відбудову закладу. Як повідомив Харківський антикорупційний центр, у січні 2023-го французький режисер, сценарист та актор Мішель Азанавічус, який отримав «Оскар» за фільм «Артист», перерахував на цей проєкт 125 тисяч євро.

 

Письменник та режисер Бернар-Анрі Леві поповнив фонд Олени Зеленської своїми гонорарами від показів двох документальних фільмів про Україну. Під час благодійного вечора у Франції пройшов аукціон, на якому було зібрано 250 тисяч євро.

 

До збору долучилися актори Том Генкс, Наталі Портман, Ален Делон та інші світові зірки, які продали з молотка свої речі. Зокрема, Том Генкс передав друкарську машинку з особистої колекції, його колега Катрін Денев — власну косметичку.

 

Ален Делон — фотографію з кінофільму «Басейн», яка надрукована на дереві, Наталі Портман — кілька рідкісних плакатів зі своїм автографом, музикант Томас Бангальте з гурту Daft Punk виставив на аукціон шолом робота з фільму Daft Punk’s Electroma. Ще один благодійний збір провели у Лондоні. Найдорожчим лотом стало полотно британського художника Марка Куїнна «Київська Мадонна» — за нього заплатили 100 тисяч фунтів.

 

Відбудова закладу планується з розмахом. «Це буде не просто лікарня, а мінімістечко, — розповів заступник начальника ХОВА Михайло Харнам. — Місце, яке об’єднуватиме в собі кілька відокремлених приміщень з різним спектром медичних послуг відповідно до європейських стандартів. У планах — сервісна установа надсучасного рівня з дотриманням усіх вимог інклюзивності».

 

На сьогодні вже готовий ескізний проєкт лікарні. Після експертизи і його затвердження розпочнуть розробку проєктно-кошторисної документації. Але відновити вдасться не все.

 

На території лікарні є старе поліклінічне відділення, яке перебуває в аварійному стані. Згідно з висновком, воно не підлягає відновленню, і замість нього спроєктували новий сучасний комплекс, де буде навіть майданчик для гелікоптера.