Невідома історія української еліти: конотопці у Дніпрі презентували генеральний літопис Лівобережної України

Як неодноразово зазначала «Україна молода», місто Конотоп, що на Сумщині, разом із багатьма іншими містами Лівобережжя давно поринуло в пошуки себе, своєї ідентичності. 

 

Конотоп — цивілізаційне перехрестя. З одного боку, до 90-х років ХХ століття він був самодостатнім промисловим центром, який водночас зазнав тривалої русифікації. 

 

З іншого — колишнє сотенне містечко Ніжинського полку Гетьманщини. 

 

Відомо, що чимало жителів Конотопа носять козацькі прізвища, а в мікрорайоні Загребелля є унікальний козацький скансен, що демонструє архітектуру та планування вуличок у XVIII—ХІХ козацьких століттях. 

Його відтворили місцеві ентуазіасти, ідейним натхненником котрих є меценат, корінний конотопець Євген Сур. 

 

До речі, пан Сур заснував благодійний фонд «Спадок Гетьманщини», який почав свою діяльність ще в 2002 році. 

 

Завдяки активній роботі Фонду Конотоп у взаємодії з сусіднім Батурином, де розташований Національний заповідник «Гетьманська столиця», та Ніжином, який має потужну історичну школу на базі Університету імені Миколи Гоголя, — став центром дослідження та популяризації історії України. Насамперед — доби Гетьманщини, коли українська політична нація чітко й вигідно вирізнялась у Європі. 

 

Однією з сучасних віх відродження історичної пам’яті жителів Лівобережної України можна вважати початок видавництва серії книг «Спадок Гетьманщини». 

 

Вийшли перші дві книги цього проєкту: «Ревізії конотопської сотні 30—40-х років ХVIII ст.» та «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років». Упорядником цих видань є відомий чернігівський історик Олександр Тригуб.

 

Обидві книги мають успіх. І те, що документальні збірки (здавалося б, апріорі не розраховані на широку читацьку аудиторію) зацікавили і фахівців, і любителів, і пересічних споживачів друкованої продукції, — свідчення неабиякої потреби актуалізації теми дослідження козацького минулого.

 

Обидва рази презентації книг, попри близькість до зони бойових дій, відвідували провідні українські науковці-історики, журналісти, музейники, священники, представники Збройних сил України.

 

Згодом з презентацією важливих подій в історичній науці — видання книг «Ревізії Конотопської сотні 30—40-х рр. ХVIII ст.» та «Місто Конотоп у матеріалах Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років» конотопці відвідали Львів. Тематичний захід «Гетьманщина. Україна. Історія» відбувся в музеї імені Михайла Грушевського. 

 

Відомо, що Львівщина традиційно вважається тією територією України, де й народжувався, і вкорінювався особливий колорит національного характеру. 

 

А нещодавно представники БФ «Спадок Гетьманщини» відвідали з презентацією книги «Місто Конотоп у матеріалах генерального літопису Лівобережної України 1756—1769 років» столицю Січеславщини — місто Дніпро. 

 

Захід відбувся у залі з промовистою назвою — Гетьманська, що розташована в Палаці студентів ДНУ імені Олеся Гончара. 

 

І студентів, і викладачів Дніпровського університету презентація вразила, вони заявили про те, що ця подія потребує осмислення, систематизації отриманої інформації, масмедійної уваги. 

 

Господарі заходу підкреслили важливість того, як можна досягати позитиву у справах потрібних і важливих, коли за них беруться не лише державні й представницькі чиновники, а й громадськість. Та ще й з різних регіонів. 

 

Отже, «конотопський десант» БФ «Спадок Гетьманщини» був представлений заступником голови Фонду Аліною Іващенко, активістами — Ростиславом Мартинюком та Тетяною Радько. 

 

Дніпропетровська обласна організація НСПУ, як і належить, долучилася до справи популяризації українського видання. 

 

А управління культури і спорту Дніпропетровської облради і Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара надали імпрезі ще більшої солідності та змістовності. 

 

«Окремо хочеться подякувати за всебічну підтримку в організації такого змістовного заходу ректору ДНУ імені Олеся Гончара Сергію Оковитому, очільниці Управління культури і спорту Дніпропетровської облради Лілії Гиренко та керівнику пресової служби Аллі Бахметьєвій», — йдеться на сайті Дніпропетровської обласної організації Спілки письменників. 

 

Водночас серед розмаїття цікавих думок і висновків досить привабливими були й тематичні номери культурної програми. Скажімо, присутніх зачарував виступ народного гурту «Криниця» і дитячого колективу-супутника «Криниченька» з Підгороднього.

 

Самодіяльні артисти настільки неперевершено виконали автентичні козацькі пісні, що захоплені слухачі проводжали їх з імпровізованої сцени бурхливими оплесками і стоячи.

 

Вважається, що найбільша кількість нащадків козаків мешкає саме на Дніпропетровщині. Найпродуктивніші паланки Війська Запорозького були на території Дніпропетровської області, — п’ять із семи січей. За межами цього краю залишалась незначна периферія Війська.

 

«У нас просто до цього спокійніше ставляться», — кажуть дніпропетровські історики.

 

Львів та Дніпро — це перші міста, де конотопські ентузіасти БФ «Спадок Гетьманщини» зчинили великий презентаційний вир оприлюдненням невідомих раніше козацьких сторінок історії.

 

«У планах нашого Фонду — продовження презентацій в інших областях України. Ця надважлива робота необхідна для об’єднання та цементування фундаменту Незалежності в тилу», — зазначила Аліна Іващенко.