Зелений кардинал України. Політбізнес «нової олігархії» в розрізі миру від Зеленського і Єрмака?

07.02.2024
Зелений кардинал України. Політбізнес «нової олігархії» в розрізі миру від Зеленського і Єрмака?

Президент США Джо Байден може відповісти, хто такий Андрій Єрмак.

Тож якого миру хочуть Зеленський і Єрмак?
 
І чи хоче миру — і якого саме — росія?
 
Атмосферно збентежив і зарядив суспільство чималою кількістю запитань глава офісу президента України Андрій Єрмак.
 
Перебуваючи в Ужгороді на зустрічі очільників закордонних відомств Угорщини та України, він сказав, що Україна таки виходитиме на переговірні позиції з росією. 
 
Не знаємо, наскільки висока така ймовірність. Але якщо це станеться, то не скоро.
 
 
Наразі у світі дискусія про перемовини України з росією є досить актуальною.
 
 
Зокрема, колишній очільник Об’єднаних збройних сил Європи в НАТО Джеймс Ставрідіс висловив думку, що російсько-українська війна закінчиться наприкінці цього, 2024, року, після виборів президента США, але за корейським варіантом, тобто за ерефією тимчасово залишаться частина Донбасу, Крим і наземний міст до росії.
 
А вся інша територія України може бути прийнята до НАТО.
 
Ми наразі не будемо оцінювати ні те, наскільки це нормальна чи погана ідея, ні загалом суперечливість цього плану. Зазначимо, що офіційна Україна справді припускає перемовини з росією, однак на своїх умовах.
 

Паралельні рухи до «формули миру»

«Київ готовий почути думку всіх щодо «формули миру» України, як країн Заходу, так і глобального Півдня, — сказав глава офісу президента Андрій Єрмак. — Перша зустріч, перший саміт має відбутись на рівні лідерів без участі росії, аби спільно з союзниками затвердити наш план. Потім ми відкриваємо можливість проведення по всіх дев’яти пунктах десяти окремих зустрічей, конференцій на різних рівнях для вироблення спільного плану. І коли план буде готовий, ми готові розглядати питання щодо запрошення представників росії на другий саміт».
 
Однак, за словами Єрмака, для участі у цих розмовах росія повинна мати політичну волю до миру.
 
Ця «формула Єрмака» оприлюднена паралельно з «движем» на росії: нібито має реалізуватись усунення від влади путіна, незалежно від того, чи він переможе на виборах, чи ні. І вже його наступник роками вирішуватиме, що робити зі «спірними» (як називають на ерефії) територіями. 
 
За цей час Україну можна втягнути в новий СРСР, імовірно, без тієї частини, яку нібито готові підібрати в НАТО. 
 
Бо хто нас питатиме? Проведуть на росії ще один «чесний референдум у Криму і на Донбасі», віддадуть окуповані території рашці й відновлять бізнес із нею, а нас, може, через 50 років і візьмуть у НАТО. 
 
Водночас те, що влада допустила участь росії у зустрічах щодо «формули миру», також може бути причиною можливої відставки Залужного, котрий був проти такого діалогу з росією, яку лобіював Андрій Єрмак.
 

Тривалість перемовин — автоматна черга? 

Суспільство дещо заблукало в цьому питанні між реальністю та потужним внутрішнім потягом до торжества правди.
 
Одні кажуть, можливо, на сьогодні це варіант. Оскільки втрати у нас великі, зі зброєю проблеми. Тому, аби не дати росії повністю захопити Україну, необхідні дипломатичні кроки. Мовляв, якщо хтось проти, нехай запитає у тих, хто в окопах. Або сам піде в окопи.
 
Інша частина суспільства вважає, що незабаром закінчується термін правління «зрадників» і вони зливають Україну в турборежимі.
 
От і військовий експерт Роман Світан проаналізував імовірний сценарій у стилі генерала-хорунжого УПА Василя Кука: «Перемовини з ворогом мають тривати не довше автоматної черги».
 
«Спроба в майбутньому запросити за стіл перемовин російську делегацію — це один з негативних імовірних кроків, котрі оприлюднив глава офісу президента України.
 
І взагалі незрозуміло, звідки йде генерація тем про те, що росія буде десь колись сидіти з нами за столом перемовин, зважаючи на те, що президент Володимир Зеленський чітко заявляв: не буде жодних перемовин з росією.
 
Адже будь-який невогневий контакт із ворогом, згідно зі статтею 111 Кримінального кодексу України, прирівнюється до державної зради.
 
А вся наша військова верхівка — генерали Залужний, Шаптала, Наєв — однозначно проти будь-якого невогневого контакту з агресором.
 
Очевидно, аби пробити спротив генералів перемовинам з агресором, і йдуть спроби зняти Залужного. 
 
Але питання: хто намагається? Хто генератор цієї ідеї? Бо ті, хто це озвучує, — «говорящі» голови. Вони не приймають рішень. Ці завдання ставлять ті, кого не видно. Це можуть бути вказівки і з москви, і з Вашингтона, й із Києва також.
 
Ця генерація подібним негативом розгойдує українське суспільство.
 
Наші вороги знають, що, якщо зачеплять Залужного, люди вийдуть на вулиці. Тому я не виключаю можливості, що це інформаційні вкиди ФСБ. І знову питання: хто зв’язкові?
 
Ланцюжок від «говорящих» голів до генератора цих ідей повинна низкою розслідувань розплести контррозвідка. І тоді вже буде зрозуміло, чому, хто й навіщо розгойдує наше суспільство».
 
Отже, Андрій Єрмак заявив, що Україна готова чути всіх, і не лише росію, але ж він — просто старший у канцелярії президента й не може брати на себе роль вершителя доль, аби підвести когось під 111-ту статтю, третій пункт котрої передбачає за невогневий контакт із ворогом в умовах, коли загинуло дуже багато українців, пожиттєвий термін із конфіскацією всього майна.
 
«Не виняток, що це може бути й вимога декотрих наших партнерів. Ви ж бачите, останні тижні просто йде тиск, особливо колишніх командувачів НАТО, котрі пропонують приймати Україну в НАТО частинами. Спочатку прийняти неокуповану територію, а окуповану заморозити й вирішувати конфлікт роками.
 
Тобто йде тиск, імовірно, з-за меж України, щоб або подивитись на реакцію нашого народу, або привчати українців до думки про можливість перемовин із росією. Цим генераторам хочу сказати: погана реакція нашого народу та ЗСУ взагалі на подібні вкиди. Тож виходить, що підставляють канцелярію президента. 
 
Бо народ України не збирається здаватись. Якщо будуть перемовини з росіянами, то представники всіх інших держав — просто антураж», — вважає Роман Світан.
 
Схожий погляд щодо центру поширення інформації про перемовини має й офіцер армії Ізраїлю, військовий історик Григорій Тамар.
 
Він зазначив, що до кінця війни змінювати головкома ЗСУ Залужного категорично не можна, і припустив, що його відставку могло замовити ФСБ з метою полегшення подальших перемовин.
Вірогідність цього монтується в канву ймовірних перемовин із росією.
 
Однак варто уточнити: відставку головкома в москві не просто замовили, а наказали своїй агентурі виконати плани кремля.
 
І, на жаль, це лягає в нашу об’єктивну реальність: колективний Захід дійсно поки не збирається суттєво допомагати нам звільнити свої території. Достатній обсяг власних ресурсів для цього в нас навряд чи скоро з’явиться. Тому, як зазначив публіцист і політичний аналітик Віталій Портніков, це один із варіантів — зберегти і державність, і народ України як націю.
 

«Акули» у владі

Але до всіх запитань і сумнівів, котрі виникають щодо цієї теми, скажімо, хто ж смикає за нитки озвучення перемовин та хто саме запрошує до них росію, додається не менш суттєве: чому всі тези щодо формули миру завжди оприлюднює головний канцлер Зеленського Андрій Єрмак, а не сам президент України?
 
Чи не забагато цього Єрмака навколо? Він узагалі має право щось проголошувати від імені держави?
 
На думку колишнього посла США в Україні Вільяма Тейлора, Зеленський «залежить багато в чому від Єрмака». Зокрема в делікатних політичних питаннях.
 
І в цих анонсах щодо перемовин Єрмак для Зеленського — просто «красавчик».
 
Бо ж чинний гарант поки що не може відкрито торгувати територіями, адже на наступних президентських виборах йому потрібно ще раз набрати більшість голосів.
 
А тим часом американське видання Business Insider називає Андрія Єрмака серед тих, хто, ймовірно, сприяє зародженню «нової олігархії» України. Business Insider заявляє, що це несе ризики для економічного зростання і повоєнного відновлення держави.
 
Автор статті, колишній керівник московського бюро Business Week Пол Старобін нагадав, що восени минулого року Білий дім надіслав своїм колегам в Україні чотиристорінковий «робочий проєкт» реформ, які Вашингтон очікував від Києва в обмін на подальшу фінансову допомогу від Сполучених Штатів.
 
Здебільшого йдеться про посилення нагляду за державними підприємствами в енергетичному секторі, а також про кроки «для сприяння більшій прозорості та підзвітності під час післявоєнної відбудови».
 
Однак журналіст побачив скепсис серед своїх співрозмовників у Києві щодо справжнього прагнення офісу президента, і зокрема його глави Андрія Єрмака, дійсно подолати корупцію.
 
Очільниця організації «Центр протидії корупції» Дар’я Каленюк сказала Business Insider, що Єрмак «створює нову систему олігархії, якою він керує».
 
За її словами, Єрмак через своїх заступників в офісі президента та міністрів маневрує, щоб встановити контроль над значною частиною української економіки, а також її правоохоронним і безпековим апаратом».
 
Водночас глава ОП заперечує, що використовує офіс Зеленського для пограбування України.
 
Дар’я Зарівна, радник глави ОП, сказала, що така критика відображає «інформаційну війну проти керівництва України», яку розв’язує росія.
 
Вона також заявила, що «українські олігархи» налаштовані проти команди Зеленського, тому використовують медіаринок для боротьби з антикорупційними реформами.
 
«Це шалене годування акул», — резюмував колишній інвестиційний банкір у Києві Роланд Шпіц. — А найбільшими акулами є люди при владі».
 
Однак гроші не пахнуть. Тому в якнайшвидших перемовинах можуть бути зацікавлені чимало публічних міжнародних антагоністів.
 
Недаремно ж глава офісу президента України Андрій Єрмак потрапив до рейтингу найвпливовіших людей Європи за версією американського видання Politico. Він посів четверте місце в категорії «діячі».
 
Тож наші «аматори» при владі продовжують по-справжньому жахати лише українців: то знімають із посади, то не знімають; то 2-3 дні — й війні кінець, то воювати будуть усі; то розмовляти з ерефією не будемо, то будемо; то, не дай Боже, безмозгла щось ляпне, хоч стій хоч падай...
 
Якщо ми не програємо війну і вціліємо як держава, то це точно буде всупереч, а не завдяки владі.