Утримали небо: у Києві вшановують Героїв Небесної сотні

Виставку пам’яті і шани «Земні шляхи Небесної сотні» представляють у Києві.

Вперше в одному місці з 17 січня по 25 лютого буде змога побачити велику кількість персональних речей Героїв Небесної сотні, унікальних артефактів, зібраних з різних куточків України.

Вони надані родинами Валерія Брезденюка, Юрія Вербицького, Назарія Войтовича, Едуарда Гриневича, Устима Голоднюка, Миколи Дзявульського, Романа Гурика, Олександра Капіноса, Ігоря Костенка, Якова Зайка, Володимира Мельнічука, Людмили Шеремет, Івана Наконечного, Богдана Сольчаника, Володимира Чаплінського, Василя Сергієнка, Романа Сеника, Валерія Опанасюка.

Проєкт приурочений 10-й річниці Революції гідності. Небайдужих згадати ті події кличуть у Музей історії міста Києва.

Задум представляють спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної сотні — Музей Революції гідності, за партнерства ще з кількома музеями (зокрема, Харківським історичним музеєм імені Миколи Сумцова та з Трускавця на Львівщині — Художнього музею Михайла Біласа).

«Десять років тому громадянський подвиг Небесної сотні змінив хід Революції гідності, історію України та світу. Тоді їх назвали янголами, котрі втримали наше небо. Нині їх називають першими героями російсько-української війни, які надихнули на мужність своїх наступників у захисті гідності та свободи українців — воїнів Зброй­них сил України та Сил оборони», — коментує Ігор Пошивайло, генеральний директор Національного музею Революції гідності.

Пам’ять про захисників-лицарів стає нашою потужною зброєю в боротьбі з московською ордою, засобом від історичної амнезії та інструментом консолідації суспільства.

Така пам’ять має формуватися не міфами і пропагандою, не знеособленим і забронзовілим колективним образом, а об’єктивним висвітленням індивідуальних мікроісторій Героїв Небесної сотні. Ця виставка і є спробою творення сучасного наративу про «гарячу історію» та її героїв».

Виставка розпочинається з подій, які передували Євромайдану. Хтось із Героїв був ще учасником Революції на граніті, в той час, як тринадцятеро з Небесної сотні тоді навіть не народилися.

Для багатьох поштовхом до громадської діяльності стала Помаранчева революція 2004 року. Для когось Революція гідності виявилася першим і останнім проявом громадянської позиції, констатують у Музеї історії Києва.

Це люди різних національностей, віку, освіти; чоловіки та жінки; географія їх походження охоплює всі регіони України, дехто із-за кордону; підприємці й пенсіонери, науковці, митці, студенти...

Наймолодшому було 17, найстаршому — 82 роки. Їхні персональні історії вимальовують узагальнений портрет України і українців нашого часу.

«Революція гідності стала не просто переломним історичним моментом для України, вона стала подією, що змінила хід історії. Сильнішою за кийки, кулі, гранати, отруйні гази! — каже гендиректорка Музею історії міста Києва Діана Попова. — Вона показала нам та всьому світу силу нашої стійкості, єдності та прагнення до свободи».

Галина СОМ