Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Де живе історія? Що варто знати про бандерівські криївки
27.12.2023
Найбільшого поширення криївки набули під час війни з каральними органами СРСР.
Криї’вка — військово-оборонна й господарська споруда Української повстанської армії, що розташована під землею.
Уперше криївки почали використовувати у визвольному русі 1917—1920 років.
Тоді підземні схрони будували учасники антибільшовицького руху спротиву.
Місцями розташування криївок були ліси Наддніпрянщини та Полісся. Функціональне призначення таких споруд переважно зводилося до переховування повстанців у холодну пору року, особливо в час, коли випадав сніг і вистежити повстанську групу можна було за відбитками на снігу.
А перші криївки у Західній Україні служили для переховування повстанців від холоду, порятунку населення під час Голодомору та війни 1941—1945 років.
Найбільшого поширення криївки набули під час війни з каральними органами СРСР.
У літературі ще можна зустріти назву «бункер» або «схрон». Інженерні відділи УПА спроєктували понад десять тисяч криївок для автомобільної техніки, гармат, мінометів, стрілецької зброї, боєприпасів, друкарень, швейних цехів, шпиталів Українського Червоного Хреста й родин вищого командування УПА.
Використовувалися також як продовольча база для порятунку цивільного населення України під час комуністичного Голодомору 1946—1947 років.
