У КПІ представили макети храму Трипільської цивілізації

У Києві, в Науково-технічній бібліотеці імені Григорія Денисенка КПІ, презентували макети реконструкції сакральної архітектури часів Трипільської культури — Небелівського храму, який був розташований на території нинішньої Кіровоградської області.

Відкриваючи захід, народний депутат кількох скликань ВР і один з організаторів виставкового проєкту Іван Заєць зазначив, що зроблено це на громадських засадах та ентузіазмові.

Довго розмірковували, каже пан Іван, чи потрібні нині такі події, чи на часі, адже триває війна. Втім саме війна й спонукала діяти, бо ж росія — це варварство.

Вона намагається знищити все цивілізоване, чого не досягла сама, та найбільше — знищити нас як націю.

— «Війна поставила питання руба: бути нам чи не бути, тож ми маємо не втрачати оптимізму. Навпаки, ми повинні показати, що українці є славна нація, яка має такі надглибокі витоки, а отже вона незнищенна», — сказав Іван Заєць.

Політехнічний інститут обрали для представлення цієї виставки, щоб залучити студентів до вивчення української ідентичності. Ще одна причина — це зв’язок з виставкою й історією цього славного вишу.

Адже колись тут був Інститут сільського господарства, а представлені у виставковому проєкті макети й артефакти говорять про те, що українці — землеробська нація, а село загалом є матрицею ідентичності.

Небелівський храм, макет якого представлено на виставці, належить до найбільших, що було розкопано на наших теренах та й загалом у Європі. Археологи визначили, що храм існував у IV столітті до нашої ери.

Це була двоповерхова будівля 20 на 60 метрів, загалом майже 1 тис. 200 метрів квадратних.

Головний вхід до неї розташовувався в бік сходу сонця на сонцестояння чи рівнодення. Всередині храму археологи виявили сім вівтарів. Орієнтовно в цьому прадавньому місті мешкало 5-6 тисяч жителів.

Є також докази, що трипільці вміли обробляти землю, варити пиво, ткали одяг та виробляли чудовий глиняний посуд. Був у трипільців і свій календар. Тобто наші прадавні пращури мали всі ознаки майже такої цивілізації, що її маємо нині.

Доктор історичних наук, професор Михайло Відейко, який пів століття займається археологією, розповідає:

«Саме у часи існування трипільського світу життя та побут людей набув звичного для нас вигляду. Саме тоді у нашому краї почали плавити метал, випалювати посуд у гончарних горнах, прясти і ткати. Було створено світ речей, який нам близький та зрозумілий: стали не лише будувати будинки, а й наповнювати їх хатнім начинням (столом, стільцями, лавою, посудом). У господарстві з’явилися такі потрібні речі, як серп і металева сокира. Люди вдягнулися в зручний та красивий одяг з текстилю. Отже, там, у трипільському світі та на його околицях, цілком слушно буде шукати нині певні витоки, першопочатки світу сучасного».

Михайло Відейко каже, що подібних споруд у Небелівці щонайменше 13, але ця — найбільша.

Допомогли розкопати храм британці, задіявши грантові кошти. Адже держава Україна з 1994 року фактично перестала виділяти кошти на подібні проєкти.

На розкопках загалом працювали учасники з 14 країн світу. І всі вони були вражені побаченим, ділиться Михайло Відейко. Вдалося перелопатити і фактично просіяти 2 тисячі кубометрів землі. Храм — це споруда з дерева та глини.

Дослідник каже, що досі на гугл-карті можна побачити яму, з якої трипільці брали ту глину. А щоб сфотографувати місце розкопок, довелося викликати фахівця з Австралії, бо це зараз ми маємо нещастя спостерігати безпілотники чи не щодня над нашими мирними містами, а 2012 року їх просто не було.

Створив макети храму в масштабі 1 до 30 Володимир Перегінець. Реконструктор каже, що було б добре колись цю унікальну споруду відбудувати в тих розмірах, що мали трипільці, — і це було б сенсаційніше, ніж британський Стоунхендж.

Ну а поки що подивитися на макет храму та інші атрибути побуту трипільців (серед яких і оригінальні, і відтворенні сучасниками) можна в Бібліотеці КПІ. Виставка триватиме два місяці. Проєкт приурочили до 130-річчя відкриття на території України Трипільської культури.

Марина КРИВДА