Знайомство з «Лимерівною»: львівські бібліотекарі оцифрували твори 82 авторів, статути і регуляміни

Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника завершила формування цифрової колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874—1913)».

Проєкт приурочено до 150-ліття від часу заснування знаного всеукраїнського осередку: спершу як літературної інституції, а від 1892 року — як центру різнотематичних наукових студій.

Роботу активізувала загроза втрати рідкісних видань в умовах нинішньої російсько-української збройної агресії.

Нагадаємо, НТШ особливого розквіту досягло в період головування Михайла Грушевського (1897—1916). Діяльність Товариства у непрості часи прирівнювалася за значенням та обсягами до статусу академії наук, одним з активних дієвців був Іван Франко.

Рідкісні та цінні видання з книжкової спадщини НТШ зараховано до наукових об’єктів, що становлять національне культурне надбання, ще 2001 року Урядовою постановою № 1709 від 19 грудня.

Тож створення цифрової колекції та надання вільного відкритого доступу до неї користувачам — це візія і необхідність. Проєкт, який реалізовано за підтримки Українського культурного фонду, дає друге життя україноцентричним працям, створеним на межі ХІХ—ХХ століть.

Вагому частину колекції становлять художні книжки. З-поміж них чимало перших окремих видань творів тогочасних українських письменників. Скажімо, перше окреме видання п’єси Панаса Мирного «Лимерівна» (1892) та перша поетична збірка Павла Грабовського «Пролісок» (1894).

Важливим складником колекції «Книжкова спадщина Наукового товариства імені Шевченка (1874—1913)» стали статути, регуляміни (документи з додатками), відозви та інші нормативні й громадсько-політичні видання, які відображають різні напрями діяльності НТШ.

Найбільше серед оцифрованих друків — наукових з історії, мово­знавства, літературознавства, етнології, природознавства. Представлено також монографічні багатотомні дослідження і невеликі за обсягом статті з неперіодичних, періодичних і продовжуваних збірників, низку бібліографічних праць.

Загалом серед оцифрованих друків — твори 82 авторів, зокрема Бориса Грінченка, Олександра Барвінського, Олени Пчілки (Ольги Косач), Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки), Ярослава Гординського, Осипа Маковея, Михайла Коцюбинського, Степана Руданського та інших знаних учених і письменників.

З цифровою колекцією «Книжкова спадщина НТШ (1874—1913)» можна ознайомитися в електронному каталозі Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника у розділі «Цифрові колекції».

Доступ до головної сторінки — за посиланням. На напис угорі «Каталог тимчасово недоступний» не варто зважати. У верхньому лівому куті потрібно натиснути на «Вхід» і ввести у віконечко «Номер читацького квитка» — НТШ, «Пароль» — 150, далі продовжувати пошук за потрібними параметрами.