На Чигиринщині велелюдно пройшли 27-мі вшанування героїв минулого і сучасної російсько-української війни

На Холодноярському плато, напроти відомого Мотриного монастиря на Черкащині, відкрили меморіал козакам-добровольцям, які після повномасштабного вторгнення рф загинули в боротьбі за Українську державу з московською навалою: Олегові Куцину — «Куму» («Карпатська Січ»), Андрієві Жованику — «Татарину» (V Легіон), Герою України Дмитрові Коцюбайлу — «Да Вінчі» (ДУК «Правий сектор» і 67-ма ОМБр), Герою України Тарасові Бобаничу — «Хаммеру» (ДУК «Правий сектор»).

Вшанували поряд і могилу першого добровольця, удостоєного найвищого звання України після початку повномасштабного російського вторгнення, — уродженця Харкова Георгія Тарасенка, який заповів його поховати саме в цьому краї.

Варто нагадати, що ще у квітні 2019 року обабіч старовинної польової дороги поруч із Мотриним монастирем постав пам’ятник загиблим воїнам 93-ї окремої механізованої бригади ЗСУ «Холодний Яр». На тоді їх було з 2014 року 284 бійці та офіцери.

Кожен із захисників, хто відтепер пам’ятниками присутній на Холодноярському плато, мав свою історію взаємин із цими місцями. У 93-й бригаді служили козаки Історичного клубу «Холодний Яр» Олег Куцин та Андрій Жованик — обидва загинули торік; спочивають навіки у Києві.

У 2017–18 роках легендарний молодий «Да Вінчі» брав участь у 22-му і 23-му вшануваннях героїв Холодного Яру. Промовляв у Медведівці біля пам’ятника Максимові Залізняку. Самовіддано і безстрашно Дмитро Коцюбайло продовжував шлях героя минувшини. А тепер вони серед тих, хто охороняє Україну з неба.

Про кожного героя прозвучало багато найкращих слів. Юріс Юраш з Інтернаціонального легіону Сил територіальної оборони ЗСУ, який став вояком добровольчого батальйону «Карпатська Січ» і брав участь в обороні Києва, про свого побратима Андрія Жованика каже: «Як на мене, він — найкраща та кришталево найчистіша людина. На таких тримається вся нація. Вони — ядро народу. Я мав честь, щастя знайомитися з командиром батальйону «Карпатської січі» Олегом Куциним, воювати поруч із Андрієм Жоваником. Вони були не тільки хоробрими воїнами, мудрими командирами, а й джерелами натхнення. Хай вони продовжують мотивувати нас на боротьбу з нашим одвічним ворогом».

Мар’яна Симоненко — сестра Дмитра Коцюбайла — на організованих Історичним клубом «Холодний Яр» вшануваннях була небагатослівною: «Пам’ятні монументи нам завжди нагадуватимуть, як нам далася свобода. І як дається звільнення кожного клаптика нашої землі».

Полковник Олег Шевчук, командир 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила Сухопутних військ Зброй­них сил України, констатував: «Від себе як командира 43-ї окремої артилерійської бригади великої потужності запевняю вас, що воїни-артилеристи роблять усе можливе і неможливе з метою знищення максимальної кількості москальської орди та їхнього залізяччя. Полеглі воїни залишаються в нашій пам’яті навіки. Вічна їм слава, вічна їм шана!».

Мар’ян Берездецький, боєць 49-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ «Карпатська Січ», упевнений: «Поки живе нація — смерті не існує. Ці пророчі для кожного вояка «Кар­патської Січі» слова стали реальністю. Усвідомлення того, що у цій святій війні виживуть одиниці, не затьмарюють нашої жаги до перемоги. Жаги бути першими, жаги бути кращими, жаги бути на вістрі атаки. Цю жагу нам запалював славної пам’яті наш великий та нескорений командир Олег Куцин. Друже Олег, ця жага підсилює нас. За це тобі дяка від усіх вояків «Карпатської Січі» і низький уклін. Друже Олег, ми стоїмо — так, як ти казав. Ти казав мені завжди: «Дзвін», ти чого не посміхаєшся? Посміхайся!». І я посміхавсь. Б’ю москалів — і посміхаюся. Так, як ти нам казав. Дякую тобі за це. Дякую всім вам, Герої, які у цьому пантеоні. Ми розуміємо й усвідомлюємо, що ми і наше покоління маємо добити одвічного нашого ворога».

На хуторі Буда біля дуба Максима Залізняка, поруч із пам’ятником кобзареві Тарасові Силенку, постав ще один пам’ятник Олегові Куцину — багатолітньому співорганізаторові вшанувань холодноярських героїв. В околицях Грушківки поставлено меморіальні знаки на честь Юрія Горліса-Горського, Андрія Чорноти, які знищили залогу москалів на Майданах, та козаків 3-ї (Грушківської сотні) полку гайдамаків Холодного Яру.