Тримай кордони української мови: чи скаже Зеленський, що був частиною «русского міра»
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Президент США Джо Байден — президенту України Володимиру Зеленському: «Не тягни з контрнаступом».
Травень завдяки насиченим закордонним вояжам президента Володимира Зеленського виніс внутрішню політичну кухню України на міжнародні локації, продемонструвавши як позитивні моменти, так і певну політичну авантюру.
Перше стосується участі Володимира Зеленського як спеціального гостя на саміті країн «Великої сімки» — G7 (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія), що проходив у Хіросімі.
Друге прорізалось на саміті Ліги арабських держав у Саудівській Аравії.
А передувало цим заходам бліц-турне президента до п’яти європейських держав (Італії, Ватикану, Німеччини, Франції, Великої Британії) за три дні.
Перша частина була компліментарною, друга — ввела в роль учня, який не вивчив урок і не знав, як відповісти на запитання іменитих учителів. Це щодо корупції, переслідування активістів, «кротів» у владі...
Участь Володимира Зеленського у саміті «Великої сімки» президент Франції Еммануель Макрон назвав переломним моментом у ході п’ятнадцятимісячної російсько-української війни.
Щоправда, те, як Володимир Зеленський потрапив на саміт G7, можна вважати ще одним політичним детективом зі слідами антиамериканської коаліції.
Напередодні в офіційних ЗМІ з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський особисто візьме участь у саміті в Хіросімі.
Наступного дня: «..він буде на саміті, але онлайн».
Натомість президент України з’являється на саміті Ліги арабських держав у Саудівській Аравії.
Це безпрецедентний випадок для України, тому що раніше вона ніколи не брала участі у подібному зібранні країн арабського світу.
Ед-Ріяд має більш-менш проамериканський крен — це добре. Але, з іншого боку, Саудівська Аравія має чимало проблем, котрі втягують її у залежність КНР. Одна з них — серйозний конфлікт з Іраном.
До речі, підконтрольний Китаю Іран за одним помахом руки Сі Цзіньпіна перестав би продавати росії дрони.
Наразі Іран не бомбардує Саудівську Аравію, і в цьому вбачається рука Китаю, що призвело до зростання фактора Пекіна та москви в житті країни.
І виступ президента України на Лізі арабських країн, як вважають експерти з азійських питань, був би неможливим без чиєїсь допомоги.
Саміт арабських країн проходив під патронатом Китаю. Не секрет, що КНР знервована «Великою сімкою». Пекін вважає, що країни G7 просувають антикитайську політику.
Тому створити хаос як перешкоду візиту Зеленського до Японії — саме те, що було потрібно Сі. Ніби як своєрідна антиамериканська провокація, але не без участі української сторони, — не здивуємось, якщо за участі оточення президента Зеленського, за яке так тримається останній.
Однак після виступу Володимира Зеленського в Джидді влада Саудівської Аравії заявила, що офіційно обирає «активний нейтралітет» у російсько-українській війні.
Іноземні аналітики зазначають, що для українського президента це може бути позитивним результатом, адже минулого року відносини між росією та Саудівською Аравією були на небувало високому рівні. Але ж ніщо не завадить продовжувати їх у прихованій формі...
Щоправда, спадковий принц Саудівської Аравії заявив, що готовий виступати посередником у майбутніх заходах заради припинення війни.
Далі все відбувалось за законом жанру політичного детективу. Після виступу Зеленського в небі Аравії з’явився французький літак, і президента України буквально забрали, повели за руку на саміт у Хіросіму.
Незалежно від того, що і як було до цього, його просто поставили перед фактом. Не здивуємось, якщо в нашого керманича було бажання пропетляти, бо, кажуть, настрій після «шмигання» по Європі в нього був не дуже. На аплодисменти в Хіросімі не розраховував.
Головне з саміту Ліги арабських країн: не варто недооцінювати роль, котру відіграють країни глобального Півдня не стільки у власних миротворчих закликах (бо вони не мають жодного значення, оскільки платформи для досягнення миру між Україною та росією не існує і ми не знаємо, коли вона з’явиться), а в тому, наскільки ці країни готові економічно підтримувати російську федерацію, яка намагається зменшити ефект нищівних західних санкцій і надалі мілітаризовувати свою економіку для продовження війни з Україною та розгортання платформи для поглинання інших колишніх радянських республік.
Особливо важливі Індія та Китай, котрі закуповують у росії енергоносії. Тому дуже добре, що відбулась зустріч із прем’єром Індії Нарендрою Моді, він пообіцяв зробити все можливе для припинення російсько-української війни. Відмовитись від торгівлі з рф — це принаймні скоротити на рік війну, котру путін має намір продовжувати з нами.
Найважливіше з саміту G7 для нас — це те, що впливові партнери актуалізували й загострили тему контрнаступу України, й те, що нам дають такі необхідні винищувачі F-16.
А окрема розмова Зеленського з Байденом стала чи не найважливішою подією особисто для Володимира Зеленського. Адже саме підтримка Сполучених Штатів — як військова, так і економічна — є головною запорукою виживання України в її довготривалій і виснажливій війні з російською федерацією.
Водночас американський президент має право вимагати не тягнути з контрнаступом, не відкладати його до безкінечності під безліччю маніпулятивних приводів. Очевидно, чим далі ми відтягуємо, тим краще готується ерефія і тим більше виснажуємось ми.
Важливо, що президент Сполучених Штатів підкреслив, що виступає за справедливий мир для України, що суверенітет і територіальна цілісність України не підлягають обговоренню.
Це надзвичайно необхідно на тлі постійних дискусій, що Україні доведеться поступитися своїми територіями на користь рф в обмін за припинення воєнних дій і за мир на українській землі.
Про останнє кажуть декотрі провідні політики саме глобального Півдня. Мовляв, Україна не буде здатна визволити всі свої території, тому доведеться заради миру йти на поступки, «домовлятися посередині» з рф, згадуючи сумні ілюзії 2019 року.
Самі ж українці вже давно відмовилися від цих прикрих ілюзій, які стали прелюдією великого нападу на нас росії і доводять усьому світу, що з владіміром путіним домовлятися неможливо, що сам російський президент не прагне до жодних компромісів, бо він зосереджений на знищенні Української держави та її народу.
Також від підтримки президента США та американського народу залежить і те, щоб ця війна не перетворилася на одну з найтриваліших воєн, як про це мріє путін, котрого підтримує його найближче політичне та воєнне оточення.
Країни «Великої сімки», окрім того, що вони економічно найрозвиненіші країни світу, є демократичними державами. І саме підтримка цих країн і демократія в самій Україні є запорукою того, що Українська держава залишиться на політичній карті світу.
Ми всередині країни придивляємось до президента й намагаємось розпізнати нові риси. Це дуже для нього і нас необхідно. Однак бачимо вперту схильність до авторитаризму. Але, схоже, міжнародні партнери у цьому вбачають певний сенс.
Нещодавно в американському виданні The Washington Post опубліковано новий витік секретної інформації, що показує інший образ Зеленського, відмінний від того, який знає світова спільнота.
«Президент України Володимир Зеленський завоював довіру західних урядів, відмовившись використовувати зброю, яку вони надають, для атак на території росії і визначивши пріоритетним завданням завдавати ударів по російських військах усередині українських кордонів.
Але за зачиненими дверима український лідер запропонував піти у більш зухвалому напрямку — окупувати російські села, щоб отримати важелі впливу на москву, підірвати трубопровід, яким російська нафта постачається до Угорщини, члена НАТО, і в приватних розмовах мріє про ракети далекого радіуса дії для ураження цілей усередині російських кордонів.
Про таке свідчать секретні документи американської розвідки, що детально описують його внутрішні комунікації з головними помічниками та військовими керівниками.
Виток американських секретів розкриває лідера з агресивними інстинктами, які різко контрастують з його публічним іміджем спокійного і стоїчного державного діяча, що витримує жорстокий натиск росії. Ці дані — неочікуваний погляд на плани Зеленського на тлі російських ракетних обстрілів, атак на інфраструктуру та масових воєнних злочинів.
Пентагон, де вищі військові керівники США були проінформовані про питання, які викладені в документах, що просочилися, не заперечував автентичність матеріалів.
У деяких випадках Зеленський стримує амбіції своїх підлеглих, а в деяких — пропонує ризиковані військові дії».
Правду кажучи, це нормальна реакція лідера країни, яку по-звірячому намагається знищити росія.
Питання в іншому: знаючи, наскільки політично й соціально відповідально працюють західні медіа, для чого з’явилась ця інформація про лідера союзників? І можливо, одна з версій — що частина політикуму США поставила за мету створити образ саме жорсткого, певним чином авантюрного президента України. Такого, котрий може психологічно тиснути на путіна.
З часом і ця конспірологія проявиться.
Але оприлюднена інформація показує образ іншого президента України, відмінного від того, якого зображує американський експерт у галузі міжнародного права, автор закликів «задобрити росію Кримом — і на цьому війна закінчиться» Генрі Кіссінджера, котрий писав про недовіру до української влади та брак досвіду.
Мовляв, українських можновладців дуже сильно озброюють усупереч тому, ким вони є. Ми не можемо не погодитись із висловлюванням Кіссінджера, що чинна влада України 24 лютого 2022 року сіла в шкільний автобус, яким везуть міжнародне право. Але не можемо погодитись, що озброєння дають лише владі. Потужну зброю західні партнери дають українській армії.
Так от, виведений напоказ усьому світу образ Зеленського як жорсткого й цілеспрямованого, з кількома запасними потайними кишенями політика, а не незрілого новачка, протиставляється геополітичному нуворишу з перманентно «другосортного» пітера — вові путіну.
Міжнародний гопник мусить втрачати вплив і на таких авторитетних, але заблукалих у минулій епосі та власній незрячості, як Генрі Кіссінджер.
Вочевидь, і ця роль відводиться Україні. Бо це наша війна.
У книжці «30 років Незалежності: мовні акти, які змінюють Україну», що вийшла напередодні широкомасштабного вторгнення, 7 розділів. >>
Нинішній політичний рік закінчується тим, що почали окреслюватися партійні проєкти: оновлюватимуться, переформатовуватимуться чинні та створюватимуться нові. >>
Дональд Трамп заявив, що чекає на зустріч із правителем рф володимиром путіним, щоб закінчити війну в Україні. >>
Книгу «Моя війна» — першу в трилогії опублікував колишній головнокомандувач Збройних сил України, а нині посол у Великій Британії Валерій Залужний. >>
Лідери чотирьох держав, на територіях яких була розміщена ядерна зброя — США, Великої Британії, РФ та України, — 5 грудня 1994 року в Будапешті підписали документ під назвою «Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї». >>
У Сирії, після успішного наступу опозиційних сил і швидкого захоплення ними влади, тамтешній диктатор Асад з родиною втік до росії. >>