Бобир Андрій Матвійович (фото 1970).
Медійники добре пам’ятають українську історію навіть радянських часів.
Знаменита мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий», виявляється, вперше прозвучала у травні 1943 року на початку радіоефіру одного з підрозділів Українського радіо, що перебував в евакуації під час Другої світової війни.
До нападу Німеччини на СРСР радіомовник говорив із Києва. Після перших бойових дій редакцію евакуювали спочатку до Харкова, а потім далі вглиб території СРСР.
«Автор музики на слова «Реве та стогне Дніпр широкий» — композитор Данило Крижанівський. Це дуже важливо, що 80 років в ефірі Українського радіо нашими позивними є ця мелодія. Українське радіо мовило як фронтовий філіал основної української урядової станції імені Тараса Шевченка, їй присвоїли назву «Дніпро». Це був радіопотяг, який складався з близько десяти вагонів, що рухався слідом за фронтом і не раз зазнав бомбардувань. Це була така похідна радіостанція, і колектив журналістів вирішив ідентифікувати її позивними. Дослідники радіомовлення вважають, що запропонував використати мелодію «Реве та стогне Дніпр широкий» журналіст Українського радіо Семен Кушніренко», — розповідає член правління Суспільного, відповідальний за платформу радіо, телебачення та цифрові платформи Дмитро Хоркін.
Багато років позивні Українського радіо звучали у виконанні акустичної бандури Андрія Бобиря, розповідає зберігач музею Анатолій Табаченко.
«Сам Андрій Бобир був мобілізований ще на початку війни. Колись він мені розповів свою історію, що служив у винищувальній авіації, й під час служби він своїми руками зробив бандуру і з хлопцями на передовій співав «Реве та стогне Дніпр широкий». Перевозив бандуру в порожнині крила свого літака — як оберіг, що рятує від смерті. І бандура таки врятувала», — розповідає пан Анатолій.
Радіостанція «Дніпро» проіснувала до лютого 1944 року, коли після повернення основного колективу з евакуації до Києва радіостанції об’єднали. За 80 років традиційна мелодія «Реве та стогне Дніпр широкий» кілька разів набувала нових аранжувань, проте основна мелодія залишалася з Українським радіо.
1 жовтня, коли в Україні відзначали одразу кілька свят — Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та інші, — було дуже велелюдно у Володарці, що на Київщині. >>
Ушанування Божої Матері як покровительки українського війська має давні традиції. >>
На початку минулого століття — 1905 року — великий українець Іван Якович Франко закінчив один з найголовніших творів свого життя — поему «Мойсей». >>
Редакція газети «Україна молода» презентує унікальне видання, в якому зібрані журналістські розслідування, проведені у 2022 — 2024 рр., що стосуються приховування в Україні правди про злочини комуністичного тоталітарного режиму, в першу чергу про Голодомор-геноцид українців 1932 — 1933 років. >>
В Обухівському районі, що на Київщині, поблизу села Іванковичі є Велике Ходосівське городище – одне з трьох городищ-гігантів лісостепу України, пам'ятка археології національного значення та лежить до ранньої залізної доби. Біля нього розпочалося будывництво котеджів. >>
Напис на меморіальній дошці засвідчує: «У цьому будинку закликав до боротьби за Самостійну Україну Михайло Гаврилко (05.09.1882 – 1920), скульптор, поет, командант УСС, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман». >>
