Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Повертаючи правду про Голодомор, ми маємо зберегти кожен спогад, кожне свідчення про ті часи, особливо від тих, кого вже ніколи не розпитаємо, кажуть музейники. (Фото: Фейсбук Музей Голодомору I Holodomor Museum)
Великий збір свідчень про Голодомор, які в різні роки були зафіксовані журналістами, оголосив Національний музей Голодомору-геноциду.
Як інформує УМ, про це повідомили на сторінці Музей Голодомору I Holodomor Museum у Фейсбуці.
«Більшості журналістів бодай раз у житті доводилося записувати спогади свідка Голодомору. Але, як відомо, життя сюжету чи газетного номера коротке, бо завтра актуальними будуть нові теми і матеріали. Та для історії зафіксовані свідчення не втратять своєї цінності навіть через багато років, головне, аби ці матеріали були зібрані в одному місці. Наш музей якраз є таким майданчиком, де акумулюються спогади усної історії Голодомору», — йдеться у дописі Музею на його офіційній фейсбук-сторінці.
Оскільки очевидців тієї трагедії з кожним роком стає все менше, дуже важливо, щоб вони залишили свої сповіді про пережите, кажуть у музеї. Тож його співробітники звертаються до журналістів та українських медіа із проханням переглянути свої архіви — раптом там досі лежать записи з цими гіркими і болючими спогадами. Медійників просять подивитись підшивки газет, випуски теле- і радіопередач, знайти такі розповіді і передати в Музей Голодомору. «Важливо все: робочі матеріали (розшифровки), світлини, аудіо- та відеозаписи або ж матеріали, які були підготовлені за ними», — кажуть музейники.
Усім готовим поділитися такими матеріалами вони пропонують писати на адресу [email protected] чи на сторінки Музею Голодомору у соцмережах.
Дещо раніше Національний музей Голодомору-геноциду виступив із закликом до всіх небайдужих долучитися до підписання петиції про позбавлення англо-американського журналіста Волтера Дюранті Пулітцерівської премії. На своїй фейсбук-сторінці музей зазначив, що репортажі Волтера Дюранті початку 1930-х років є яскравим прикладом дезінформації, яка допомагала комуністичному режиму приховувати від світу факти масової смертності від голоду.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>