Бойові кури: м’ясо птиці з України обійшло всіх конкурентів на ринку ЄС

Амбіційну заяву прем’єр-міністра Дениса Шмигаля щодо намірів України приєднатися до Євросоюзу в наступні два роки європейці швидко остудили: Україна стала б найбіднішою країною ЄС та найбільшим отримувачем європейського фінансування — і це вже занадто для них.

Утім це не завадило Мінекономіки нещодавно повідомити, що Україна до кінця 2023 року планує підписати угоду про доступ українських товарів на ринок ЄС (АСАА). Тобто рух до спільного з Європою ринку нині в пріоритеті.

Адже торгівля з ЄС стала майже вільною після того, як улітку 2022 року Євросоюз скасував усі мита й обнулив безмитні квоти, щоб підтримати українських експортерів, та запровадив вільний в’їзд до ЄС українських вантажоперевізників.

На саміті «Україна—ЄС» президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що, найімовірніше, термін дії безмитної торгівлі буде продовжено.

До війни частка ЄС у міжнародній торгівлі України становила 41% (понад 10 тис. українських компаній експортували свою продукцію до Європи), а за підсумками 2022 року ця частка сягнула вже 55,5%.

Українським виробникам надали тимчасовий квиток до вільного ринку Європи, але «полетіли» далеко не всі. Попри відкритість, європейські ринки залишаються жорстко конкурентними.

Ані українські виробники свинини, ні виробники молока не наблизилися до європейської ефективності та собівартості й сьгодні «не продаються» в Європі.

Навіть навпаки — високі ціни на свинину та молоко в Україні роблять її привабливим ринком збуту для європейських виробників.

Ціна на свинину в напівтушах у ЄС — 1,4 євро за кг, що відповідає цінам в Україні живих свиней. Це на 30% дешевше за українську свинину. Імпорт пшениці з України до ЄС зріс на порядок: з 287 тис. тонн 2021 року до 2,8 млн тонн у 2022-му.

Обсяг ввезеної до Євросоюзу української кукурудзи зріс майже вдвічі — з 7,3 млн тонн до 12 млн тонн. Але найбільш різким виявилося зростання імпорту в ЄС насіння соняшнику з України: 2021 року цей показник становив лише 25 тис. тонн, а у 2022-му — вже 1,8 млн тонн.

А от бойова українська курка вже помітно непокоїть європейських представників аналогічого бізнесу: так, із 90 тис. тонн курятини до війни імпорт майже подвоївся до 163 тис. тонн.

Українська курятина практично зайняла монопольне місце на ринку ЄС, а Миронівський хлібопродукт» (МХП) став для європейців прикладом ефективної організації бізнесу.

Собівартість вирощування курятини в Україні — одна з найнижчих у світі: 65,6 євроцента за кілограм живої ваги, тоді як собівартість вирощування птиці в різних європейських країнах коливається від 82 до 91 євроцента за кілограм живої ваги (у фермерів із Польщі — 81,8 євроцента).

Попри те, що в ЄС лунають заклики окремих виробників обмежити імпорт з України, «Євросоюз не розглядає варіанта запровадження скасованих раніше мит на українську сільгосппродукцію», зазначив єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський.

30 січня в Брюсселі відбулася спеціальна нарада профільних міністрів, де Польща, Угорщина, Румунія, Болгарія, Словаччина надали доповіді про наслідки зростання імпорту сільгосппродукції з України для виробників цих країн.

«При цьому не було жодних пропозицій припинити або обмежити імпорт з України, — наголосив єврокомісар. — Ідеться про допомогу фермерам, а не про бар’єри чи заборону ввезення товарів з України. Про це не висловився жоден із представників країн ЄС».

Міністерство економіки України і генеральний директорат Єврокомісії з торгівлі узгодили оновлений Пріоритетний план заходів з посилення імплементації Угоди про вільну торгівлю.

План передбачає 29 заходів, які дозволяють розпочати роботу над інтеграцією в усіх галузях — рух товарів (угода АСАА), телекомунікації, енергетика, митниця, безпечність харчових продуктів тощо.

Віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко заявила, що Україна планує підписати угоду АСАА до кінця 2023 року. Це означає, що все промислове виробництво працюватиме за правилами ЄС.

Передбачається, що ЄС не лише відмовляється від тарифних інструментів, а й визнає усі перевірки, сертифікати тощо, видані українськими органами. А Україна натомість має запровадити європейське регулювання, норми безпечності.

Другий напрям лібералізації — скасування плати за роумінг між Україною та ЄС. Тимчасове використання українських мобільних номерів у ЄС планують зробити постійним.

«Проривним» вважають фахівці лібералізацію експорту до ЄС українських м’ясопродуктів. Київ запропонував у питанні хвороб тварин застосувати взаємне визнання «регіоналізації».

Тобто у випадку спалаху захворювання тварин в одній області України не буде блокуватися експорт продукції на рівні всієї держави, як це є на сьогодні.

На жаль, ми практично не можемо успішно інтегрувати сектори економіки, котрі перебувають у глибокій кризі через російську воєнну агресію, це насамперед гірничо-металургійний комплекс (ГМК), де падіння виробництва та експорту за 2022 рік становить 70 відсотків.

Якщо цьогоріч нічого не зміниться в контексті підтримки держави, то падіння поглибиться до 85 відсотків і Україна перейде винятково на внутрішнє споживання та втратить світові ринки, вважають у Союзі промисловців і підприємців.

У глибокій кризі хімічна галузь, машинобудування тощо, незворотні втрати тут уже перевищили 30 відсотків. Вітчизняна економіка в об’єднаній Європі багато в чому залежатиме від підтримки влади.

А українському бізнесу — великому, середньому і малому — вже зараз потрібно починати активно готуватись до роботи на єдиному європейському ринку.