Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Степан Бандера у «Пласті», 1923 р. (Архівне фото.)
Нещодавно вийшов роман «Сильні та одинокі» відомого письменника, філософа, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка.
У творі автор відкриває читачам постать Степана Бандери як сильну та цілеспрямовану фігуру.
«Мені хотілося показати Степана Бандеру як людину, яка зуміла перебороти свою хворобу. Якщо ви бачили світлини з його студентського життя, то, можливо, звернули увагу, що він ходив з паличкою, але подальша боротьба його не тільки загартувала, а й вилікувала. Мене вразило, що Степан Бандера вже з молодих років готувався до того, що він перебуватиме у в’язниці, він сам готував себе до тортур. З іншого боку, Степан Бандера — надзвичайно містична фігура, та й навіть його вбивство містичне. Мені здається, він відчував, що його вб’ють», — розповів Петро Кралюк.
Твір складається з чотирьох частин. Перша — діалог Степана Бандери зі слідчим, полонізованим українцем. Це своєрідна інтелектуальна боротьба.
Друга частина — це розмова Степана Бандери з Яремою Вишневецьким, який приходить на розмову до Бандери в мареннях, коли він перебуває в підвалі тюрми «Святий хрест» у Польщі.
«Я уявляю, що до Степана Бандери приходить Ярема Вишневецький у снах, у своєрідних мареннях. І між ними відбувається розмова. У кожного своя правда», — розповів Петро Кралюк.
Події третьої частини роману відбуваються в концтаборі «Заксенхаузен», де перебували Андрій Мельник, Олег Ольжич та Яків Джугашвілі — син Йосипа Сталіна.
«І ось я собі уявив, що б сталося, якби Степан Бандера зустрівся з Яковом Джугашвілі, а можливо, вони зустрічалися і, можливо, в них були певні розмови? Або про що міг Степан Бандера говорити з Олегом Ольжичем чи з Андрієм Мельником? Які відбувалися б між ними розмови, які вони порушували б теми. Це, власне, третя частина», — зазначив Петро Кралюк.
У четвертій частині роману автор розповідає про вбивцю Степана Бандери — Богдана Сташинського, який урешті зізнається в цьому злочині й кається.
«Це своєрідна сповідь Сташинського, який походив із Львівщини і якого в молоді роки завербували, після чого він став совєцьким агентом і довго полював на Степана Бандеру. Але після цього вбивства, це теж своєрідна містика, через два роки втікає до Західної Німеччини і здається поліції, де розповідає, що він — убивця Степана Бандери», — каже автор роману.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>