Вічний біль Таращі й України: про загальні втрати від Голодомору-геноциду
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
Степан Бандера у «Пласті», 1923 р. (Архівне фото.)
Нещодавно вийшов роман «Сильні та одинокі» відомого письменника, філософа, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка.
У творі автор відкриває читачам постать Степана Бандери як сильну та цілеспрямовану фігуру.
«Мені хотілося показати Степана Бандеру як людину, яка зуміла перебороти свою хворобу. Якщо ви бачили світлини з його студентського життя, то, можливо, звернули увагу, що він ходив з паличкою, але подальша боротьба його не тільки загартувала, а й вилікувала. Мене вразило, що Степан Бандера вже з молодих років готувався до того, що він перебуватиме у в’язниці, він сам готував себе до тортур. З іншого боку, Степан Бандера — надзвичайно містична фігура, та й навіть його вбивство містичне. Мені здається, він відчував, що його вб’ють», — розповів Петро Кралюк.
Твір складається з чотирьох частин. Перша — діалог Степана Бандери зі слідчим, полонізованим українцем. Це своєрідна інтелектуальна боротьба.
Друга частина — це розмова Степана Бандери з Яремою Вишневецьким, який приходить на розмову до Бандери в мареннях, коли він перебуває в підвалі тюрми «Святий хрест» у Польщі.
«Я уявляю, що до Степана Бандери приходить Ярема Вишневецький у снах, у своєрідних мареннях. І між ними відбувається розмова. У кожного своя правда», — розповів Петро Кралюк.
Події третьої частини роману відбуваються в концтаборі «Заксенхаузен», де перебували Андрій Мельник, Олег Ольжич та Яків Джугашвілі — син Йосипа Сталіна.
«І ось я собі уявив, що б сталося, якби Степан Бандера зустрівся з Яковом Джугашвілі, а можливо, вони зустрічалися і, можливо, в них були певні розмови? Або про що міг Степан Бандера говорити з Олегом Ольжичем чи з Андрієм Мельником? Які відбувалися б між ними розмови, які вони порушували б теми. Це, власне, третя частина», — зазначив Петро Кралюк.
У четвертій частині роману автор розповідає про вбивцю Степана Бандери — Богдана Сташинського, який урешті зізнається в цьому злочині й кається.
«Це своєрідна сповідь Сташинського, який походив із Львівщини і якого в молоді роки завербували, після чого він став совєцьким агентом і довго полював на Степана Бандеру. Але після цього вбивства, це теж своєрідна містика, через два роки втікає до Західної Німеччини і здається поліції, де розповідає, що він — убивця Степана Бандери», — каже автор роману.
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
Документальна стрічка «Новоприбулі | Newcomers» виходить в Канаді 16 листопада. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>
Сьогодні, 11 листопада, виповнюється 136 років з дня народження Федора Федоровича Терещенка - українського авіаконструктора, останнього дореволюційного представника славної династії українських цукрозаводчиків, відомого мецената. >>