«Росія не міняється: яка була 350 літ з чимось, така є нині»: давня наука Дмитра Донцова для сучасних українців
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Степан Бандера у «Пласті», 1923 р. (Архівне фото.)
Нещодавно вийшов роман «Сильні та одинокі» відомого письменника, філософа, професора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка.
У творі автор відкриває читачам постать Степана Бандери як сильну та цілеспрямовану фігуру.
«Мені хотілося показати Степана Бандеру як людину, яка зуміла перебороти свою хворобу. Якщо ви бачили світлини з його студентського життя, то, можливо, звернули увагу, що він ходив з паличкою, але подальша боротьба його не тільки загартувала, а й вилікувала. Мене вразило, що Степан Бандера вже з молодих років готувався до того, що він перебуватиме у в’язниці, він сам готував себе до тортур. З іншого боку, Степан Бандера — надзвичайно містична фігура, та й навіть його вбивство містичне. Мені здається, він відчував, що його вб’ють», — розповів Петро Кралюк.
Твір складається з чотирьох частин. Перша — діалог Степана Бандери зі слідчим, полонізованим українцем. Це своєрідна інтелектуальна боротьба.
Друга частина — це розмова Степана Бандери з Яремою Вишневецьким, який приходить на розмову до Бандери в мареннях, коли він перебуває в підвалі тюрми «Святий хрест» у Польщі.
«Я уявляю, що до Степана Бандери приходить Ярема Вишневецький у снах, у своєрідних мареннях. І між ними відбувається розмова. У кожного своя правда», — розповів Петро Кралюк.
Події третьої частини роману відбуваються в концтаборі «Заксенхаузен», де перебували Андрій Мельник, Олег Ольжич та Яків Джугашвілі — син Йосипа Сталіна.
«І ось я собі уявив, що б сталося, якби Степан Бандера зустрівся з Яковом Джугашвілі, а можливо, вони зустрічалися і, можливо, в них були певні розмови? Або про що міг Степан Бандера говорити з Олегом Ольжичем чи з Андрієм Мельником? Які відбувалися б між ними розмови, які вони порушували б теми. Це, власне, третя частина», — зазначив Петро Кралюк.
У четвертій частині роману автор розповідає про вбивцю Степана Бандери — Богдана Сташинського, який урешті зізнається в цьому злочині й кається.
«Це своєрідна сповідь Сташинського, який походив із Львівщини і якого в молоді роки завербували, після чого він став совєцьким агентом і довго полював на Степана Бандеру. Але після цього вбивства, це теж своєрідна містика, через два роки втікає до Західної Німеччини і здається поліції, де розповідає, що він — убивця Степана Бандери», — каже автор роману.
Вагома постать у нашій історії, суперечки навколо якої не вщухають і нині, — Дмитро Донцов (1883–1973). >>
Міністерство у справах ветеранів прискорить темпи початку поховання українських воїнів на Національному військовому меморіальному кладовищі у селі Гатне під Києвом. >>
Цікавий факт, на який мало хто звертав увагу. Відновлено було «Українську Державу», не Українську Народну Республіку, не просто відновлено незалежність України, а саме «Української Держави» - саме таку назву мала Україна в часи гетьманування Павла Скоропадського 1918 року. >>
Національне військове меморіальне кладовище отримало позитивний висновок від ДП «Укрдержбудекспертиза» щодо розгляду проектної документації на будівництво першої черги в селі Гатне під Києвом. >>
Спасо-Преображенський собор у Чернігові привели до ладу після того, як його 30 років орендувала УПЦ Московського патріархату, та відкривають для відвідувачів. >>
Російські археологи та забудовники збудували на території античного городища новий археологічний парк та відкритий театр. Найцінніші археологічні знахідки вивезли до російських музеїв. >>